Рішення № 99356223, 01.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 вересня 2021 р. Справа № 120/6584/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М. розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.07.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем 22.07.2021 подано до суду матеріали на усунення недоліків, шляхом уточнення прохальної частини.

Так, остаточними позовними вимогами є:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оформлене листом від 28.04.2021 за №4156-4198/О-02/8-0200/21 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з загального стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання тридцять шість років один місяць вісімнадцять днів, враховуючи три роки одинадцять місяців п`ятнадцять днів, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження строкової військової служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з загального стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці тридцять шість років один місяць вісімнадцять днів, враховуючи три роки одинадцять місяців п`ятнадцять днів, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження строкової військової служби, виходячи з розміру 82% винагороди працюючого на відповідній посаді судді Вінницького міського суду Вінницької області, відповідно до довідки ТУ ДСА України у Вінницькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 4-35/0311 від 19.02.2020 року, починаючи з 19.02.2020 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено про неправомірність дій Пенсійного органу щодо не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби в лавах радянської армії, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді.

Ухвалою суду від 26.07.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву. Витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов`язано його у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

31.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що позивач звертався до Головного управління із заявою по зарахування до стажу роботи на посаді судді строкової військової служби та половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

Проте, відповідач вказує, що при здійсненні перерахунку пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці), Головне управління діє тільки відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Так, порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється ст. 142 Закону №1402-VIII, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу.

Питання визначення розрахунку розміру відсотків вирішується відповідно до норм ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, яким визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відтак, ч. 3 ст. 142 Закону №1402-УІІІ визначає розмір відсотків суддівської винагороди судді лише за повний рік роботи на посаді судді, а не проходження строкової військової служби чи навчання у вищому навчальному закладі.

Системний аналіз норми ст. 142 Закону №1402-УІІІ передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у розмірах, встановлених тільки цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

31.08.2021 на адресу суду надано відповідачем матеріали пенсійної справи позивача.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наведені сторонами доводи, дослідивши матеріали пенсійної справи, суд встановив наступне.

Наказом голови Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2016 року № 608-к на підставі постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600VIII "Про звільнення суддів", ОСОБА_1 виведено зі складу суддів Вінницького міського суду Вінницької області, у зв`язку з поданням заяви про відставку. З того часу позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 за №2453-VI.

01.10.2016 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді Вінницького міського суду Вінницької області.

28.11.2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 127/27830/16 за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ у м. Вінниці встановлено, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить врахувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 6 місяців 3 дні), роботу на посадах помічника прокурора, виконуючого обов`язки старшого помічника прокурора, старшого помічника, заступника прокурора ( з 01.08.1984 по 29.03.1993 – 8 років 8 місяці), загалом 32 роки 02 місяці 3 дні.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 26.02.2021 по справі № 120/8217/20 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.03.2020 № 905090808522 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 19.02.2020 за № 4-35/0311, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. У задоволенні іншої частини позовних вимог (щодо встановлення відсоткового розміру довічного грошового утримання) відмовлено у зв`язку із їх передчасністю.

На виконання судового рішення, яке набуло законної сили 30.03.2021, відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання із урахуванням відповідних сум суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, вказаної у довідці, проте зменшено відсоткове значення її розміру до 56 %.

Позивач не погодився з тим, що йому визначено 23 роки 6 місяців 3 дні роботи на посаді судді, оскільки відповідними судовими рішеннями до стажу Позивача було зараховано час роботи на прокурорських посадах, який становив 9 років, 7 місяців та 20 днів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №120/3197/21-а, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із урахуванням стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання 32 роки 2 місяці 3 дні виходячи із 74 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №120/3197/21-а, розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці, який був проведений виходячи із стажу 32 роки, 2 місяці і 3 дні, і склав 74% від сум винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що не заперечується відповідачем.

Проте, оскільки відповідач не включив до стажу роботи судді строкову військову службу та половину строку навчання у вищому навчальному закладі, що становить 3 роки 11 місяців, позивач 20.04.2021 звернувся до відповідача з заявою з проханням зарахувати вказаний період роботи на посаді судді та провести відповідний перерахунок його довічного грошового утримання, збільшивши його на 8% до проведеного в розмірі 74% від сум винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Це звернення було зареєстроване за номером ВЕБ-02001-Ф-С-21-037560, що не заперечується відповідачем.

У відповідь на звернення відповідач листом від 28.04.2021 №4156-4198/О-02/8-0200/21, що стосується піднятого вище позивачем питання повідомив, що відповідно до пункту 1 статті 135 Закону №14023 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Іншого чинними законодавством не передбачено.

Позивач не погоджується з відмовою, вважає її протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає, що не врахування служби в армії 2 роки (з 19 травня 1977 року по 19 травня 1979 року), а також половини строку навчання на стаціонарі Харківського юридичного інституту (з 1 вересня 1979 року по 1 липня 1983 року) що складає 1 рік 11 місяців, а всього 3 роки 11 місяців, суттєво зменшує розмір його довічного грошового утримання на 8%.

У своїх доводах позивач покликається на судову практику в аналогічній справі Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.11.2018 по справі №559/443/17.

Отже, предметом даного позову є зарахування до стажу роботи на посаді судді строкової військової служби та половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII (Закон №1402).

Частиною 1 ст. 142 Закону №1402 визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

За загальним правилом, визначеним статтею 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Разом з тим, абзацом 4 пункту 34 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що судді призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , позивач з 29.03.1993 року працював на посаді судді Замостянського районного суду м. Вінниці, що є безспірним, то для визначення стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ від 15.12.1992 (далі - Закон №2862-ХІІ) та Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" №584/95 від 10.07.1995.

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону №2862-ХІІ, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" №584/95 від 10.07.1995 (у редакції, чинній на день обрання позивача на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Тобто, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина навчання у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби та робота на посадах прокурора та слідчого.

Питання роботи на посадах прокурора та слідчого позивачем, судом в межах даного спору не досліджується, оскільки згідно із постановою Верховного Суду у справі №127/27830/16 вказано, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді становить 32 роки 02 місяці 3 дні.

Ця обставина визнається судом безспірною і такою, що не підлягає доказуванню з огляду на положення ч. 4 ст. 78 КАС України в силу яких обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, твердження відповідача, що стаж позивача на посаді судді становить 23 роки 6 місяців 3 дні судом відхиляються, як такі, що є безпідставні. Дані доводи відповідача лише вказують на незгоду останнього із постановленими судовими рішеннями.

Щодо періоду проходження строкової військової служби, то відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.09.2016 Вінницького міського суду, що міститься в матеріалах пенсійної справи (а. 25), то періодом строкової військової служби є 19.05.1977 (дата зарахування), 19.05.1979 (дата звільнення), що становить тривалість стажу роботи 2 роки 1 день.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача за порядковим номером 9 та 10 у період з 01.09.1979 по 01.07.1983 зроблено запис про денну форму навчання в Харківському юридичному інституті, половина якого відповідно до вказаних вище положень зараховується до стажу, що становить 1 рік 11 місяців 15 днів. Вказані обставини підтверджуються також дипломом позивача серії ЗВ №812114.

Отже, загалом вказаний вище період становить 3 роки 11 місяців та 16 днів, який, в силу положень ч. 4 ст. 43 Закону №2862-ХІІ та абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" №584/95 від 10.07.1995, має враховуватись як стаж на посаді судді при визначенні розміру довічного грошового утримання, та в сукупності із визначеними вище 32 р. 02 м. 3 д. становить 36 років 1 місяць 19 днів.

Щодо відсоткового значення розміру довічного грошового утримання позивача під час його перерахунку на підставі рішення суду від 26.02.2021 по справі № 120/8217/20-а становити 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що також є безспірним, оскільки установлено судовим рішенням від 18.05.2021 у справі №120/3197/21-а.

Відтак, стаж роботи позивача на посаді судді понад 20 років становить повних 16 років, а тому за кожен повний рік роботи понад 20 років до базової відсоткової величини довічного грошового утримання яка становить 50 відсотків додається два відсотки, що в сумі становить 50+16х2=82 відсотки.

Оцінюючи доводи відповідача в частині того, що для обчислення щомісячного довічного грошового утримання приймається лише стаж роботи на посаді судді, а правових підстав зарахування навчання у навчальному закладі, період проходження військової служби немає, то суд зазначає, що п. 34 розділу XII Перехідних та прикінцевих положень Закону № 1402 визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Більш того, за позицією Верховного Суду, що викладена в постанові 14 березня 2019 року по справі № 490/7796/17 зазначено, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 18 січня 2019 року у справі № 137/173/17.

Підсумовуючи, суд вважає, що дії відповідача щодо не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді позивача, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу є протиправними, а відтак слід зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 період строкової військової служби з 19.05.1977 (дата зарахування), 19.05.1979 (дата звільнення), що становить 2 роки 1 день; половину строку навчання на денній формі навчання в Харківському юридичному інституті, що становить 1 рік 11 місяців 15 днів, що в сукупності становить 3 роки 11 місяців 16 днів.

Також необхідно вказати, що позивач вважає його період строкової військової служби з 19.05.1977 (дата зарахування), 19.05.1979 (дата звільнення), що становить 2 роки, проте відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.09.2016 Вінницького міського суду, що міститься в матеріалах пенсійної справи (а. 25), тривалість такого періоду становить 2 роки 1 день.

При цьому суд зазначає, що окремого рішення щодо відмови у зарахуванні до стажу на посаді судді відповідачем не приймалося, а лист на який зіслався позивач не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Також з метою захисту позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із урахуванням стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання 36 років 1 місяць 19 днів, виходячи із 82 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки ТУ ДСА України у Вінницькій області від 19.02.2020 № 4-35/0311 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо періоду з якого необхідно перерахувати виплати, то суд керується тим, що відповідно до рішення по справі № 120/8217/20-а, яким, зокрема зобов`язано, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 19.02.2020 за № 4-35/0311, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Саме на виконання цього рішення відповідач змінив як стаж роботи позивача на посаді судді, так і зменшив відсоткове значення розміру довічного грошового утримання позивача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 період строкової військової служби з 19.05.1977 (дата зарахування), 19.05.1979 (дата звільнення), що становить 2 роки 1 день; половину строку на денній формі навчання в Харківському юридичному інституті, що становить 1 рік 11 місяців 15 днів, що в сукупності становить 3 роки 11 місяців 16 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із урахуванням стажу його роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання 36 років 1 місяць 19 днів, виходячи із 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до довідки ТУ ДСА України у Вінницькій області від 19.02.2020 № 4-35/0311 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна