Ухвала суду № 99355928, 03.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2553/21

Провадження № 2/643/2882/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Насирової М. М.,

представника позивача – Гапоненко Р. І.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2021 року до Московського районного суду м. Харкова звернулося адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

– стягнути з ОСОБА_1 на користь АО «Гапоненко Роман і партнери» суму основного боргу в загального розмірі 30750,00 грн. та штраф за прострочення платежу в розмірі 30750,00 грн.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року позовну заяву АО «Гапоненко Роман і партнери» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання; встановлено учасниками провадження строки для подання заяв по суті справи.

24 травня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім цього, у відзиві на позовну заяву на підставі ст. 93 ЦПК України відповідач поставила 10 запитань позивачу.

05 липня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій з посиланням на ч. 2 ст. 93 ЦПК України, позивач не надав відповіді на поставлені відповідачем питання.

15 липня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зобов`язання позивача надати відповідь на 10 процесуальних запитань, та клопотання про виклик свідків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року зобов`язано АО «Гапоненко Роман і партнери» надати відповідь на поставлені у відзиві на позовну заяву питання про обставини, що мають значення для справи. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.

05 серпня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від керуючого партнера АО «Гапоненко Роман і партнери» Гапоненка Р. І. надійшла заява свідка у цій справі.

13 серпня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на подання цього клопотання про виклик свідка та виклик свідка ОСОБА_2

13 серпня 2021 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова, постановлену без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка ОСОБА_2

31 серпня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долученння до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_2

31 серпня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від керуючого партнера АО «Гапоненко Роман і партнери» Гапоненка Р. І. надійшло клопотання про притягнення відповідача до відповідальності за зловживання процесуальними правами, в якому просить:

– постановити ухвалу по справі № 643/2553/21 про стягнення в дохід державного бюджету з ОСОБА_1 штрафу у розмірі передбаченому ст. 148 ЦПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виклик та допит свідка. Однак, відповідач ігноруючи приписи ухвали суду від 19 липня 2021 року та вимоги ЦПК України, в черговий раз звернулася до суду із клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_2 від 27 серпня 2021 року. Вказане свідчить про зловживання процесуальними правами та своїми діями намагається затягнути розгляд справи. Посилаючись на положення ст. 43, 44, 144, 148 ЦПК України, позивач просить задовольнити клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Відповідач заперечувала проти задоволення клопотання.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи та клопотання, встановив таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Положеннями ч. 1, 3, 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм слідує, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття до відповідача заходів примусу за зловживання процесуальними правами, оскільки відсутні докази того, що такі дії, здійснюються нею з метою перешкоджання судочинству та з метою затягування розгляду справи.

Крім цього, суд зазначає, що подання відповідачем до суду доказів, а саме заяви свідка, не свідчить про зловживання процесуальними правами, а оцінка їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде надана судом під час ухвалення рішенням, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача.

Керуючись ст. 12, 43, 44, 143, 144, 148, 258 – 261, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Власенко