Вирок № 99355565, 03.09.2021, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/518/21

провадження: 1-кп/614/30/21

категорія: 93

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 Борівський районний суд Харківської області в складі :

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Кравцової О.П.

прокурора Колеснікова Д.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження 1-кп/614/30/21 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски-Радьківські Борівського району Харківської області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, не є особою з обмеженими можливостями, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

13.11.2020 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн., на підставі ухвали Борівського районного суду Харківської обл. від 08.04.2021 замінено несплачену суму штрафу на покарання у вигляді 60 годин громадських робіт, які по цей час не виконано в повному обсязі;

18.01.2021 Дворічанським районним судом Харківської області з урахуванням вироку Харківського апеляційного суду від 11.03.2021 за ч.1 ст.185 КК України з застосуванням ст.71 КК України, до 1 року обмеження волі, а покарання за вироком від 13.11.2020 визначено виконувати самостійно;

28.01.2021 Дворічанським районним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на1 рік 6 місяців, вирок не набрав законної сили, так як справа переглядається в Харківському апеляційному суді

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 08.04.2021 ОСОБА_1 замінено несплачену суму штрафу за вироком Борівського районного суду Харківської обл. від 13.11.2020 за ч.1 ст.162 КК України, яким останнього засуджено до штрафу у розмірі 1020 грн., який відповідно до вироку Харківського апеляційного суду від 11.03.2021 вирішено виконувати самостійно від іншого покарання, на покарання у вигляді 60 годин громадських робіт.

На виконання вищевказаної ухвали 21.04.2021 Борівським РС філії ДУ «Центр пробації» в Харківській обл. ОСОБА_1 поставлено на облік та під особистий підпис останньому роз`яснено про обов`язок виконання ухвали, порядок та умови відбуття покарання у виді громадських робіт, передбачені ст.37 КВК України, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, встановлену ч.2 ст.389 КК України.

За направленням Борівського РС філії ДУ «Центр пробації» в Харківській обл. №24/5/272-21 від 21.04.2021, відповідно до розпорядження Борівської с/ради Харківської обл. №35-аг від 23.04.2021, ОСОБА_1 повинен був відбувати покарання у виді громадських робіт на території Борівської с/ради в с. Піски-Радьківські за місцем свого проживання з 26.04.2021 по 4 години на день з 8.00 год. до 12.00 год. відповідно до встановленого графіку, про що йому було повідомлено особисто.

Проте, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попередженим про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання та невиконання покладених на нього вищевказаною ухвалою суду обов`язків, ОСОБА_1 без поважних причин 27.04.2021 з належних йому 4 годин громадських робіт відпрацював лише 1 год. 30 хв. 30.04.2021 до Борівської с/ради за місце відбуття громадських робіт не з?явився та не відбував призначене йому покарання у виді громадських робіт. Крім того, 05.05.2021 з належних йому 4 годин громадських робіт відпрацював лише 3 години та з цього часу до Борівської с/ради за місцем відбуття громадських робіт в подальшому не з?явився та не відбував призначене йому покарання у виді громадських робіт.

Станом на 29.06.2021 з призначених йому 60 годин громадських робіт ОСОБА_1 відпрацював лише 16 годин 30 хвилин, з них 26.04.2021, 28.04.2021 та 29.04.2021 по чотири години, 27.04.2021 – 1 год. 30 хв., 05.05.2021 – 3 години з чотирьох, визначених графіком, та загалом не відпрацював 43 години 30 хвилин, тим самим ігноруючи обов`язки пов`язані із відбуттям призначеного покарання, чим порушив умови відбування покарання у виді громадських робіт, у зв`язку з чим ОСОБА_1 29.04.2021, 30.04.2021, 18.05.2021 та 24.06.2021 Борівським РС філії ДУ «Центр пробації» в Харківській обл. винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 18.01.2021 Дворічанським районним судом Харківської області за корисливий злочин за ч.1 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив то знову, повторно вчинив злочин за наступних обставин.

Так, 14.06.2021 приблизно о 06.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись на АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу через відсутні секції у паркані, зайшов на територію нежитлового домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , де реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи про відсутність мешканців у будинку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, шляхом вільного доступу, демонтував та таємно викрав 100 шт. тротуарної бетонної плитки розміром 30х30х4 см вартістю 13,05 грн. за 1 шт., що становить 1305,00 грн., 5 шт. бетонних бордюрів розміром 50х20х4 см. вартістю 36,90 грн. за 1 шт., що становить 184,50 грн., 5 м-2 піщанику вартістю 145,00 грн. за 1 м-2, що становить 725,00 грн., загальною вартістю 2214 грн. 50 коп.

Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду згідно з висновком товарознавчої експертизи на загальну суму 2214 грн. 50 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, що йому інкриміновано визнав повністю. Щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. На суворому покаранні не наполягає.

В силу ст.349 КПК України з урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу винного.При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст зазначених обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

З огляду на викладені у обвинувальному акті та визнані обвинуваченим обставини вчинення злочину суд приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні знайшли своє підтвердження всі обставини, які підлягають доказуванню відповідно до положень ст.91 КПК України і в тому числі щодо події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, форми його вини, мотиву і мети вчинення злочину.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, вказує на кваліфікацію його діянь за ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.389 КК України.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України: за ч.2 ст.185 КК України є нетяжким злочином, а за ч.2 ст.389 КК України - кримінальним проступком..

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлені.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 р. №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи») (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь начальника Ізюмського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 27.08.2021 з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Враховуючи суспільну небезпечність скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, на що вказує його характер (умисний корисливий злочин) та спричинені ним наслідки (заподіяння потерпілій реальної матеріальної шкоди) за ч.2 ст.185 КК України, відношення винного до наслідків скоєного, пом`якшуючу покарання винного обставину – щире каяття, дані про його особу, який негативно характеризується по місцю проживання, думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, але перебуває на обліку у лікаря-нарколога, раніше судимого, суд приходить до висновку, що обвинувачений повинен понести покарання у вигляді позбавлення волі, що передбачено санкцією ч.2 ст.185 КК України та санкцією ч.2 ст.389 КК України якою передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

Керуючись положеннями ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю, або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом також застосовується ч.1 ст.72 КК України, яка передбачає, що одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, а отже фактично 43 годинам 30 хвилинам невідбутих громадських робіт відповідає 5 дням позбавлення волі.

Отже, при призначенні обвинуваченому остаточного покарання судом враховуються положення ст.ст. 71,72 КК України, що узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 та правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 по справі №443/806/19.

На стадії судового слідства до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.07.2021 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Підстави для скасування чи зміни вказаного запобіжного заходу відсутні.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.389 КК України у вигляді шести місяців арешту, що з урахуванням ст.72 КК України відповідає шести місяцям позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням ст.72 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироками Дворічанського районного суду Харківської області від 28.01.2021 та Харківського апеляційного суду від 11.03.2021, з урахуванням невідбутого покарання у вигляді громадських робіт відповідно до ухвали Борівського районного суду Харківської області від 08.04.2021, керуючись правилами ст.72 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді п`яти років трьох місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання – 07.07.2021.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 07.07.2021 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

В силу ст.100 КПК України речові докази: тротуарна плитка розміром 30х30х4 см у кількості 9 шт., бордюри розміром 50х20х4 см у кількості 3 шт. та 1 м-2 піщаника; які зберігаються у кімнаті речових доказів СПД №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Головуючий-суддя ГУЛЯЄВА Г. М.