Рішення № 99353511, 03.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2021 Справа № 905/1255/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою: Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Приквокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216)

до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця Магістральна, будинок 4; код ЄДРПОУ 34032208)

про стягнення 222 265,00 гривень, -

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення штрафу у розмірі 222 265,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Кривий Торець Донецької залізниці відповідачем відправлено в залізничних вагонах вугілля кам`яне.

При проведені контрольного зважування маси вантажу на підставі акта загальної форми №30578 від 17.01.2021 на станції Волноваха Донецької залізниці виявлено, що маса вантажу у вагонах №54066956, №55110282, №63616577, №55635346 та №55635635 не відповідає масі, вказаній відправником в накладній №52642295, про що складено акти загальної форми №147, №148, №149, №159 та №151 від 18.01.2021 та комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021.

На станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці, при перевірці вантажу в вагонах №54066956, №55110282, №63616577, №55635346 та №55635635 не було виявлено різниці між даними комерційного акта №486202/41 від 18.01.2021 та фактичною наявністю та станом вантажу, вказаний комерційний акт зареєстровано на станції призначення №486202/41/33 від 18.01.2021, де у розділі «Є» зроблено відмітку «Під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено».

Ухвалою від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Від відповідача до канцелярію суду 02.08.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд прийняти відзив до розгляду, відмовити у задоволені позовних вимог, справу розглядати без участі представника відповідача. При цьому у тексті відзиву відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог з підстав того, що:

- з протоколу зважування вагонів від 18.01.2021 вбачається, що відповідні дані до нього вносились шляхом вписування вручну номерів вагонів та маси вантажу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, зареєстрованої Міністерством юстиції України 11.10.2012 за №1716/22028. Тому наданий позивачем протокол зважування вагонів від 18.01.2021 не може бути належним доказом зважування вагонів та визначення маси вантажу у них;

- до протоколу зважування станцією Волноваха Донецької залізниці не надані матеріли фотофіксації вагонів;

- в актах загальної форми №147, №148, №149, №151, №159 від 18.01.2021 не зазначено яким чином було встановлено перевантаження вугілля у спірному вагоні;

- позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, у той час як їх вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах;

- наданий до позовної заяви наказ №200 від 21.02.2020, яким визначено коло осіб на підписання комерційного акту, не може бути прийнятий судом до уваги оскільки вказана позивачем правова позиція не передбачає покладання обов`язків начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу тощо) на іншого працівника, а лише передбачає право у разі відсутності в штаті вказаної посади уповноважити іншого працівника залізниці на підписання від імені залізниці комерційних актів;

- у комерційному акті зазначено, що переваження на ст.Волноваха здійснювалося на 150 тонних вагах без урахування похибки, та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена в результаті простих арифметичних дій. Позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, у той час, як її вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах.

Відповідач у своїй заяві зазначив, що зважування та завантаження вугілля у вагони на підприємстві відповідача здійснено на справних 200 тонних вагонних вагах, які пройшли державну перевірку.

У відзиві на позов відповідач просив суд при винесенні рішення врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача та можливість зменшення штрафних санкцій на підставі статті 233 ГК України.

На адресу суду 19.08.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві. Від представника позивача на електрону пошту суду 19.08.2021 та адресу суду від 25.08.2021 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній надав, зокрема, лист регіональної філії структурного підрозділу «Станція Волноваха» АТ «Українська залізниця» №497 від 18.08.2021, в якому повідомив, що при складанні комерційного акту №486202/41 ст.Волноваха Дон.зал. від 18.01.2021 було помилково вказано держповірка тензометричних ваг – 18.03.2019 контрольний огляд – перевірка 15.09.2019, вірним вважати - держповірка 18.03.2020, контрольний огляд – перевірка 15.09.2020. В підтвердження чого надав копію технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки ст.Волноваха №23.

Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частинною 3 статті 252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ

17.01.2021 вантажовідправником, Державним підприємством “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію призначення Кривий Торець Донецької залізниці направлено за залізничною накладною №52642295 вагони №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956 з вантажем – вугілля кам`яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоодержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Донінтервугілля”.

У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.2, 3 гл.14 Додатку 3 до СМГС, навалом.

При оформленні зазначеної залізничної накладної №52642295 у вагонах №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956, відповідачем вказано масу вантажу нетто 61900 кг, 65600 кг, 63800 кг, 63200 кг, 6355 кг відповідно.

Як свідчить розділ 26 залізничної накладної маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (200т) заводський номер №0049.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.

17.01.2021 при проходженні через попутну станцію Волноваха Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми ГУ-23 №30578 проведено комісійне зважування вагонів №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956, які прибули за накладною №52642295, за результатами якого було встановлено, що маса вантажу у вагонах вказана відправником у залізничній накладній не відповідає масі вантажу встановленій при проведені комісійного зважування; за наслідками невідповідності маси вантажу складено акти загальної форми №147, №148, №149, №159, №151 від 18.01.2021.

В результаті було встановлено, що маса вантажу у вагонах №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956, вказана відправником в залізничній накладній №52642295 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу встановлений при проведені контрольного зважування вантажу. За наслідками невідповідності маси вантажу складено комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021.

В акті загальної форми №147 від 18.01.2021 зазначено: при проведенні перевірки маси вантажу у вагоні №54066956 фактична маса брутто склала 86850 кг, тара вагона 23300 кг, маса вантажу нетто 62200 кг. Фактична маса вантажу нетто 63550 кг, що більше документу на 1350 кг. Вагон затриманий для складання комерційного акту.

В акті загальної форми №148 від 18.01.2021 зазначено: при проведенні перевірки маси вантажу у вагоні №55110282 фактична маса брутто склала 88300 кг, тара вагона 23800 кг, маса вантажу нетто 63200 кг. Фактична маса вантажу нетто 64550 кг, що більше документу на 1300 кг. Вагон затриманий для складання комерційного акту.

В акті загальної форми №149 від 18.01.2021 зазначено: при проведенні перевірки маси вантажу у вагоні №63616577 фактична маса брутто склала 87000 кг, тара вагона 23200 кг, маса вантажу нетто 62400 кг. Фактична маса вантажу нетто 63800 кг, що більше документу на 1400 кг. Вагон затриманий для складання комерційного акту.

В акті загальної форми №150 від 18.01.2021 зазначено: при проведенні перевірки маси вантажу у вагоні №55635346 фактична маса брутто склала 90700 кг, тара вагона 23500 кг, маса вантажу нетто 65600 кг. Фактична маса вантажу нетто 67200 кг, що більше документу на 1400 кг. Вагон затриманий для складання комерційного акту.

В акті загальної форми №151 від 18.01.2021 зазначено: при проведенні перевірки маси вантажу у вагоні №55635635 фактична маса брутто склала 87800 кг, тара вагона 23600 кг, маса вантажу нетто 61900 кг. Фактична маса вантажу нетто 64200 кг, що більше документу на 2300 кг. Вагон затриманий для складання комерційного акту.

За наслідками невідповідності маси вантажу складено комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021. За результатами контрольного зважування якого на справних 150т. тензометричних вагах ст.Волноваха, держповірка 18.03.2019, контрольний огляд-перевірка 15.09.2019 виявлено, що при переваженні вагона №54066956 по документу значиться брутто не вказано, тара – 23300 кг, нетто – 62200 кг, фактично при зважуванні виявилось брутто – 86850 кг, тара – 23300 кг, нетто – 63550 кг, що більше документу на 1350 кг. Вагон №55110282 по документу значиться брутто не вказано, тара – 23800 кг, нетто – 63200 кг, фактично при зважуванні виявилось брутто – 88300 кг, тара – 23800 кг, нетто – 64550 кг, що більше документу на 1300 кг. Вагон №63616577 по документу значиться брутто не вказано, тара – 23200 кг, нетто – 62400 кг, фактично при зважуванні виявилось брутто – 87000 кг, тара – 23200 кг, нетто – 63800 кг, що більше документу на 1400 кг. Вагон №55635346 по документу значиться брутто не вказано, тара – 23500 кг, нетто – 65600 кг, фактично при зважуванні виявилось брутто – 90700 кг, тара – 23500 кг, нетто – 67200 кг, що більше документу на 1600 кг. Вагон №55635635 по документу значиться брутто не вказано, тара – 23600 кг, нетто – 61900 кг, фактично при зважуванні виявилось брутто – 87800 кг, тара – 23600 кг, нетто – 64200 кг, що більше документу на 2300 кг. Фактично при огляді виявлено навантаження нижче рівня бортів на 10-20 см, шапкоподібне, з природними технологічними скосами, вантаж засніжений, не порушено. Течі вантажу не має. Вагони бездвірні, розвантажувальні люки зачинені на запірний пристрій. Вагони технічні справні. З моменту прибуття і до відправлення вагони знаходилися під охороною. Посади начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним Годлевською А.М, в присутності ДСЗ ОСОБА_1 – 18.01.2021.

Разом з тим, позивач надано до матеріалів справи лист регіональної філії структурного підрозділу «Станція Волноваха» АТ «Українська залізниця» №497 від 18.08.2021, в якому зазначено, що при складанні комерційного акту №486202/41 ст.Волноваха Дон.зал. від 18.01.2021 було помилково вказано держповірка тензометричних ваг – 18.03.2019 контрольний огляд – перевірка 15.09.2019, вірним вважати - держповірка 18.03.2020, контрольний огляд – перевірка 15.09.2020. В підтвердження чого надав копію технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки ст.Волноваха №23.

У розділі “Є” комерційного акту №486202/41/33 від 18.01.2021, що є другим примірником комерційного акта №486202/41 від 18.01.2021, міститься відмітка станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці наступного змісту: “При перевірці ваги вантажу різниці проти цього акта не виявлено”.

Дані відомості засвідчено підписами ДС Борисов, а/к Рапота, а/к Мирошниченко, нач. Погр. Шевченко.

Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною другою статті 908 ЦК України та частини п`ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Факт укладання договору перевезення вантажу між позивачем та відповідачем, зокрема, у вагонах №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956 підтверджено залізничною накладною №52642295.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до статі 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Згідно із статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 “Найменування вантажу” вноситься відмітка “навалом”, “насипом” або “наливом”.

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа “маса вантажу, визначена відправником” заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі “спосіб визначення маси” зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі “ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)” зазначається: відправником або залізницею; у графі “правильність внесених відомостей підтверджую” представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної “Правильність внесених відомостей підтверджую” вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Правильність внесених до п.55 залізничної накладної №52489960 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу у вищезазначених вагонах, своїм електронним цифровим підписом підтвердив представник відправника – оператор пульта управління Іванюк В.В.

Згідно із статтею 52 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана, на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Згідно із статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частиною 1 статтею 26 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

З наведеними вище приписами кореспондуються положення статті 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Як встановлено судом, при прибутті на попутну станцію Волноваха Донецької станції було здійснено перевірку маси вантажу у вагонах №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції Волноваха, повірених 18.03.2020 (з урахуванням листа №497 від 18.08.21 та копії технічного паспорту №23 засобу ваговимірювальної техніки ЗВВТ ст.Волноваха), під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначених вагонах з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №52642295. У зв`язку з цим складено комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021, в якому зазначено, що на підставі акту загальної форми №30578 від 17.01.2021 проведено контрольне зважування вагонів №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956. При зважуванні та огляді були присутні агент комерційний ОСОБА_2 , ДСЗ ОСОБА_1 .

Судом встановлено, вказаний акт складений та підписаний заступником начальника станції Довгопольською Г.В., комерційним агентом Богатирьовою В.В. (замість начальника вантажного району), комерційним агентом Годлевською А.М., як особою, що проводила зважування. У комерційному акті №486202/41 від 18.01.2021 зазначено, що посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів справи: накази Структурного підрозділу «Станція Волноваха» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №925 від 30.12.2020 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів по станції Волноваха», №863/ДС від 04.12.2020 «Про призначення стажування Годлевської О.О.».

Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.

Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Отже, комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021 підписаний уповноваженими особами (працівниками станції) у відповідності до п. 10 «Правил складання актів», за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та «Правил складання актів», а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній фактичній масі вантажу.

Зважування маси вантажу у вагонах №55635635, №55635346, №63616577, №55110282, №54066956 на попутній станції Волноваха Донецької залізниці здійснювалось на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції Волноваха №23, повірених 18.03.2020.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за №1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 “Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення” або ДСТУ 3215-95 “Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення”; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за №50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту №486202/41 від 18.01.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.

До позовної заяви також було додано витяг з книги контрольного зважування, що свідчить про належне фіксування позивачем усіх результатів зважування та надання на їх підтвердження до суду належних доказів.

Разом з цим п.12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021 попутної станції Волноваха Донецької залізниці було зареєстровано на станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці під №486202/41/33.

Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, станцією призначення Кривий Торець Донецької залізниці в розділі «Є» комерційного акту №486202/41/33 від 18.01.2021 зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено», оскільки зважування вантажу відбувалось на попутній станції.

Нормами чинного законодавства не передбачено, що відомості, внесені в розділ «Є» комерційного акту, мають підтверджуватися іншими документами про перевірку ваги.

Таким чином комерційний акт №486202/41 від 18.01.2021 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Посилання відповідача на те, що переважування вантажу на станції Волноваха здійснювалось на 150т вагах, без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій; у той час, як відповідачем зважування спірного вантажу здійснювалось на 200 т вагонних вагах, які є справними та пройшли державну повірку, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до ст.13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Отже вказана умова щодо видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з п.п.5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України,

09.09.2008 Президії Вищого господарського суду України “Про внесення змін та доповнень до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Зважування на вагонних вагах є одним із передбачених Правилами способів визначення маси вантажу. При цьому, саме зважування є найбільш точним способом визначення маси вантажу, що зазначено в п.3.18 №04-5/601 від 2нь до роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Разом з тим, залізниця, користуючись правом, передбаченим статтею 24 Статуту, під час перевірки на станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник-відповідач визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.

Крім того у пункті 4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем. Згідно з пунктом 6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Позицію відповідача щодо неправомірності здійснення зважування без зважування тари (вагони) без вантажу, вага якої не завжди відповідає маркуванню на вагонах, суд не приймає, оскільки вказані вище норми та правила не встановлюють вимог щодо обов`язковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона без вантажу при складанні комерційного акта.

Щодо посилання відповідача про те, що до протоколу зважування ст.Волноваха не були додані матеріали фотофіксації вагонів, у той час як інші станції їх надають. Нормативно-правовими актами залізниці не передбачена обов`язкова фотофіксація вагонів, також, не передбачено надання матеріалів фотофіксації вагонів до протоколу зважування.

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт попутної станції Волноваха Донецької залізниці №486202/41 від 18.01.2021 зареєстровано на станції призначення Кривий Торець Донецької залізниці під №486202/41/33, відповідно до пункту 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003.

Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення Кривий Торець Донецької залізниці в розділі “Є” комерційного акту №486202/33 зроблено відмітку “При перевірці ваги вантажу різниці проти комерційного акта не виявлено”.

Таким чином комерційний акт №486202/41 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У накладній №52642295 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Кривий Торець Донецької залізниці у вагоні №55635635 становить 8839,00 гривень, у вагоні 55635346 становить 8968,00 гривень, у вагоні 63616577 становить 8839,00 гривень, у вагоні 55110282 становить 8968,00 гривень, у вагоні 54066956 становить 8839,100 гривень. Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 222 265,00 гривень, виходячи з (8839,00 х 5; 8968,00 х 5; 8839,00 х 5; 8968,00 х 5; 8839,00 х 5).

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає статтям 118, 122 Статуту залізниць України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, про стягнення з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” штрафу у розмірі 222 265,00 гривень.

Враховуючи наведене, аргументи відповідача проти позову, викладені у відзиві, не приймаються судом, оскільки не спростовують факту завантаження вагонів №54066956, №55110282, №63616577, №55635346 та №55635635 з перевищенням маси вантажу за накладною №52642295.

Також згідно з контекстним змістом статей 118 та 122 Статуту штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, тому суд не приймає до уваги даний аргумент відповідача.

За висновком суду заперечення відповідача є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.

У відзиві на позов відповідач просив суд при винесенні рішення врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача та можливість зменшення штрафних санкцій на підставі статті 233 ГК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача.

В клопотанні відповідач посилається лише на незадовільний фінансовий стан підприємства.

Проте, відповідно до ст.42 та абзацу 5 ст.44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

З огляду на наведене, зазначені відповідачем обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об`єктивних та незалежних від відповідача обставин.

Нарахування штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 29.04.2021 у справі №905/1450/20, від 27.03.2020 у справі №917/500/19, від 05.02.2019 №914/2339/17, які відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається, з позовної заяви позивачем визначено ціну позову в сумі 222 265,00 гривень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 3 333,98 гривень.

Однак, позивачем в докази сплати судового збору до позовної заяви надав платіжні доручення на загальну суму 3 333,88 гривень. При цьому, враховуючи, що при подачі позову позивачем не було доплачено судовий збір в сумі 00,10 гривень, останній підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу у разі задоволення позову судові витрати покладається на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 165, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», господарський суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Акціонерного Товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” про стягнення штрафу у розмірі 222 265,00 гривень– задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця Магістральна, будинок 4; код ЄДРПОУ 34032208) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Приквокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) 222 265,00 гривень штрафу, а також 3 333,98 гривень судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Приквокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 00,10 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Згідно ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 03.09.2021.

Позивач: Акціонерне Товариство “Українська залізниця” (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Приквокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216)

Відповідач: Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця Магістральна, будинок 4; код ЄДРПОУ 34032208)

Суддя С.М. Фурсова