Рішення № 99353298, 26.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4339/21

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратура в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-БУДСЕРВІС", м. Київ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет", м. Луцьк

про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

прокурор Карюк Д.О. посвідчення

від позивача: Ярличенко І.В. дов. № 7/10-1329 від 14.09.21 представник

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Стецик Н.В. ордер серії ВЛ №000023696 адвокат

від третьої особи: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-БУДСЕРВІС", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" та просить суд:

- зобов`язати відповідача-1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 2-Г у м. Дніпро та складається з: літ В-1 операторська загальною площею 123,6 кв., літ. Ж-1 навіс, резервуар № 1, та демонтажу тимчасових споруд: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля;

- скасувати державну реєстрацію права власності на автозаправочний комплекс загальною площею 123,6 кв. м., що розташований на проспекті Слобожанському, 2Г у м. Дніпро за відповідачем-2, проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є.В. № 30344331 від 06.07.20216 з одночасним припиненням речових прав відповідача-2 на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 15273765).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.05.2021.

Представник відповідача-2 подав 12.05.2021 відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 відкладено підготовче засідання на 07.06.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2020 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.

Представник позивача подав 17.06.2021 письмові пояснення.

Прокурор подав 23.06.2021 відповідь на відзив відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 відкладено підготовче засідання з урахуванням розумності процесуальних строків розгляду справи на 03.08.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 26.08.2021.

Представники відповідача-1 та третьої особи 26.08.2021 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач-1 відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.08.2021 було розглянуто справу по суті: заслухано виступ прокурора, позивача та відповідача-2, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів прокурор просив позов задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті, позивач просив вирішити спір відповідно до чинного законодавства, відповідач-2 просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 26.08.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Узагальнена позиція прокурора

Прокурор в обґрунтування позову зазначає, що ним було встановлено, що всупереч вимогам ст.ст. 29, 30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відповідачем-1 здійснено самочинне будівництво капітальних будівель та споруд автозаправної станції на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ “АЗС-Будсервіс” до ТОВ “Нафто-Строй-Інвест”, визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008 та визнано за ТОВ “АЗС-Будсервіс” право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га на пр. Газети Правда, 2-Г у м.Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда, 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська, літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2021 №245089468 державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський, 2-Г за ТОВ “АЗС-Будсервіс” проведено 30.12.2008. Підставою реєстрації вказано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08.

Разом з цим, постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі №28/504-08 касаційну скаргу Управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12,2008 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду судом першої інстанції ухвалою від 28.10.2010 у справі № 8/173-10 (17-335-09(28/504-08) позовну заяву ТОВ “АЗС-Будсервіс” до ТОВ “Нафто-Строй-Інвест”, Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ “Атлант” про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.

Прокурор зазначає, що у межах розгляду господарської справи №28/504-08 доказів набуття права власності на об`єкти, розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці, сторонами не надано. Відтак, рішення суду, на підставі якого зареєстровано право власності на вказані автозаправні станції, скасовано, що свідчить про відсутність у відповідача-1 права власності на самочинно збудоване майно.

ТОВ “АЗС-Будсервіс” відчужено зазначений об`єкт самочинного будівництва на користь ТОВ “Атлант” на підставі договору купівлі-продажу №266, яке було обізнано, що судом касаційної інстанції скасовано рішення суду, на підставі якого ТОВ “АЗС-Будсервіс” рахувалось власником цього майна. Тому, ТОВ “АЗС-Будсервіс” та ТОВ “Атлант” під час реєстрації права власності на об`єкт автозаправної станції на пр. Слобожанський (ім. Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро та вчинення правочинів щодо цього майна були обізнаними та усвідомлювали самочинний характер будівництва зазначеного об`єкта нерухомості та неможливість набуття прав на нього у встановленому законом порядку, відсутність дійсних правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном.

Право власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський (ім. Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро зареєстровано 03.03.2010 за ТОВ “Атлант” (ЄДРПОУ - 22265762), яке і до цього часу є власником.

Прокурор вважає, що відповідно до вимог ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вказаний договір купівлі-продажу №266 від 23.02.2010 є нікчемним, з огляду на те, що ТОВ “АЗС-Будсервіс” в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України не набуло права власності на нього, а тому не мало необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Також, прокурор зазначає, що дозвільні документи на будівництво зазначеного об`єкта нерухомості ТОВ “АЗС-Будсервіс” та ТОВ “Атлант” не видавалися, правовстановлюючі документи на земельну ділянку на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро не оформлювалися. Згідно з інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №12/19-21 від 18.01.2021 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва на пр. Слобожанський (ім. Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро не надавалися.

Відповідно до інформації Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004-1.15/103 від 22.01.2021 відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію автозаправних комплексів (станцій) на пр. Слобожанський (ім.Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро, відсутні.

Прокурор вважає, що порушення інтересів держави, у цьому випадку, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності внаслідок самочинного будівництва та експлуатації об`єкта нерухомого майна, а також розміщення об`єкту підвищеної небезпеки - газозапровочної станції. Внаслідок чого, використання земельної ділянки комунальної власності на теперішній час здійснюється відповідачем-2 всупереч вимог чинного законодавства, а самовільно розміщений об`єкт підвищеної небезпеки створює загрозу життю, здоров`ю та майну жителів територіальної громади, а також навколишньому природному середовищу.

Прокурор зазначає, що всупереч вимогам ст.ст, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ТОВ “АЗС-Будсервіс”, як забудовником, та ТОВ “Атлант”, як фактичним власником об`єкта самочинного будівництва (будівельних матеріалів), самовільно зайнято земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м.Дніпро.

Позиція позивача

Позивач зазначає, що листом від 09.03.2021 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила міську раду про наявність підстав для звернення до суду із позовною заявою в особі Дніпровської міської ради до ТОВ “АЗС-Будсервіс” та ТОВ “Атлант” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд по пр. Слобожанському, 2-Г у м. Дніпрі.

Дніпровською міською радою 23.04.2021 прийнято рішення №331/5 про надання ТОВ “Атлант" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г по фактичному розміщенню автозаправної станції. Станом на момент прийняття вищезазначеного рішення заборон щодо надання дозволу ТОВ “Атлант” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г по фактичному розміщенню автозаправної станції не було.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 зазначив, що у пунктах 5, 22, 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 “Про практику застосувався судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)” судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та положень частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України, мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідач-2 вказує на те, що прокурором не наведено доводів, не додано належних та допустимих доказів, які б вказували на видачу посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису особі, якою було збудовано або будувалось спірне нежитлове приміщення, що вказує на порушення визначеного законом порядку знесення самочинного будівництва.

Власник земельної ділянки (міська рада) не заперечує проти розміщення на спірній земельній ділянці автозаправної станції, оскільки, 24.03.2021 Дніпровською міською радою прийнято рішення за № 331/5 “Про надання ТОВ “Атлант” дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г.

ТОВ “Атлант” набуло право власності на АЗС на підставі відповідного правочину. Набувши право на використання земельної ділянки під цим майном, відповідач-2 здійснює дії, спрямовані на врегулювання питання використання земельної ділянки, тощо.

Відповідач-2 вважає, що подання цього позову не відповідає критеріям правомірності втручання у право особи на мирне володіння майном згідно зі статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Також, відповідач-2 зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на спростування презумпції правомірності набуття права власності ТОВ “Атлант” на майно автозаправної станції. Так само відсутні докази визнання договору купівлі-продажу № 266 від 23.02.2010 недійсним в судовому порядку.

Відповідач-2 заявив клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки прокурором заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності на автозаправочну станцію, що розташована на проспекті Слобожанському, 2-Г у м. Дніпро за Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант” з одночасним припиненням речових прав товариства на вказаний об`єкт нерухомості, при цьому, право власності на АЗС зареєстровано за ТОВ “Атлант” у липні 2016 року. Тому позов подано прокурором після спливу позовної давності.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористалась своїм правом на подання письмових пояснень з приводу обставин, викладених у позовній заяві.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 встановлено таке:

"28.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Строй-Сервіс" був укладений договір № 77 купівлі-продажу автозаправних станцій, відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е –грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 –маслозбірний колодязь; № 3 –огорожа; I, II –мостіння, та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж –сбірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору між сторонами було здійснено передачу та приймання автозаправних станцій, про що було складено та підписано Акт приймання-передачі від 30.01.2008.".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 позов задоволено повністю. Визнано договір № 77 купівлі-продажу автозаправних станцій від 28 січня 2008 року, а саме: автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е –грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 –маслозбірний колодязь; № 3 –огорожа; I, II –мостіння; автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж –сбірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" дійсним.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (49042, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Садова, 2, код ЄДРПОУ 35381293) право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е –грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 –маслозбірний колодязь; № 3 –огорожа; I, II –мостіння та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда, 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 – 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж –сбірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння, без актів вводу в експлуатацію.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 набрало законної сили 01.07.2008.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 .

В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 28.10.2008, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС-Будсервіс” (покупець) (т.1 арк.с.78).

Пунктом 1.1 договору № 8-Д передбачено, що продавець продає (передає у власність) покупцю визначені у пункті 1.2 договору автозаправні станції, а покупець оплачує та приймає у власність вказані автозаправні станції.

Згідно пункту 1.2 договору № 8-Д, об`єктом купівлі-продажу за цим договором є автозаправні станції, зокрема: автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га по пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ.

Відповідно до акту приймання-передачі від 10.11.2008 продавцем передано у власність покупця автозаправні станції відповідно до пункту 1.2 договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі №28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ “АЗС-Будсервіс” до ТОВ “Нафто-Строй-Інвест”, визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008 та визнано за ТОВ “АЗС-Будсервіс” право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га на пр. Газети Правда, 2-Г у м.Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда, 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що по спірному договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов, відбулося повне виконання договору, відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, у зв`язку з чим вказана угода відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України є дійсною. Щодо другої позовної вимоги, то суд в рішенні вказав, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №25/504-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Савалан ЛТД” за товариством з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” визнано право власності на автозаправні станції по пр. газети Правда 2-Г і по пр. газети Правда 1-І в м. Дніпропетровськ. До позивача перейшло право користування земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції, від попередніх їх власників, які отримано ними як для проектування та будівництва АЗС так і для фактичного розміщення автозаправних станцій, що підтверджується рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міської ради № 190/34 від 08.07.2008, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 578 від 10.05.1995, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності на самочинно збудовані автозаправні станції.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2021 № 245089468 (т.1 арк.с.29) державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський, 2-Г за ТОВ “АЗС-Будсервіс” проведено 30.12.2008. Підставою реєстрації вказано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі №28/504-08 касаційну скаргу Управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровсійсої області від 05.12.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі №28/504-08 встановлено, що за другою позовною вимогою Дніпропетровська міська рада повинна бути не третьою особою, а відповідачем. З цих підстав прийняте у справі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду судом першої інстанції ухвалою від 28.10.2010 у справі №8/173-10 (17-335-09(28/504-08) позовну заяву ТОВ “АЗС-Будсервіс” до ТОВ “Нафто-Строй-Інвест”, Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ “Атлант” про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС-Будсервіс” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 23.02.2010 (т.1 арк.с.154). Договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 266.

Пунктом 1 договору № 266 передбачено, що продавець продав, а покупець купив автозаправну станцію, загальною площею 123,6 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26.11.2015 "Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська" перейменовано проспект Газети Правда на проспект Слобожанський.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2021 № 245089468 державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський, 2-Г за ТОВ “Атлант” проведено 03.03.2010. Підставою реєстрації вказано договір купівлі-продажу № 266 від 23.02.2010, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М.

Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся лист від 14.01.2021 №15/1-57вих-21 (т.1 арк.с.35-36) до Дніпровської міської ради, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ “Атлант” земельної ділянки на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро.

Згідно з інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №12/19-21 від 18.01.2021 (т.1 арк.с.61) містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва на пр. Слобожанський (ім. Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро управлінням не надавалися.

Відповідно до інформації Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 1004-1.15/103 від 22.01.2021 (т.1 арк.с. 59-60) відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію автозаправних комплексів (станцій) на пр. Слобожанський (ім.Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро, відсутні.

Листом обласної прокуратури від 05.02.2021 №15/1-232вих-21 на адресу Дніпровської міської ради скеровано повідомлення про порушення земельного законодавства у діяльності ТОВ “Атлант” у вигляді зайняття земельної ділянки на пр.Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро за відсутності встановлених для того законом підстав, та необхідність вирішення питання про вжиття заходів самоврядного контролю за використанням та охороною зазначених земельних ділянок Дніпровською міською радою як власником земельної ділянки та уповноваженим органом контролю у порядку ст.189 Земельного кодексу України (т.1 арк.с.37).

Згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-359 від 23.02.2021 (т.1 арк.с.39-41) правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою на пр. Слобожанському (Газети “Правда”), 2-Г у м. Дніпро не оформлювалися, однак ТОВ “Атлант” упродовж 2016-2018 років зверталося до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1217 га на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.

У додатку до листа №2/2-14 (т.1 арк.с.40-41) наведений перелік вхідної документації, зокрема, щодо пр. Слобожанський, 2-Г, з якого вбачається, що ТОВ “Атлант” неодноразово зверталося до Дніпровської міської ради щодо оформлення документів на користування земельною ділянкою на пр.Слобожанський, 2- Г у м. Дніпро:

- заява від 27.12.2016 № 37 про надання дозволу на на розроблення технічної документації ії землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки пр.Слобожанський, 2-Г;

- заява від 08.06.2017 № 43 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1217 га на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.

- заява від 12.11.2018 № 631/а про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1217 га на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.

- заява від 21.08.2019 № 58/1 про надання інформації щодо розгляду документів.

Відповідно до інформації Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 7/3-272 від 12.02.2018 (т.1 арк.с. 44-45) земельна ділянка на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро знаходиться в габаритах червоних ліній транспортної розв`язки - в зоні транспортної інфраструктури ТР-3, а також зазначено про невідповідність розміщення автозаправної станції на зазначеній території вимогам чинної містобудівної документації; вказано, що підготувати проект рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню автозаправної станції не вбачається можливим.

Згідно з інформацією Головного Архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 4/16-363 від 08.02.2018 (т.1 арк.с.46) за матеріалами Генерального плану розвитку міста земельна ділянка на пр.Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро знаходиться у габаритах червоних ліній транспортної розв`язки, згідно з планом зонування території міста зазначена земельна ділянка розташована в зоні транспортної інфраструктури ТР-3, а розміщення автозаправної станції на зазначеній території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради складено акт №02/21/08 від 18.02.2021 (т.1 арк.с.49), в якому встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки на пр. Слобожанський,2-Г у м. Дніпро в порушення вимог ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України. Згідно акту №02/21/08 від 18.02.2021 на зазначеній ділянці розташовано будівлі та споруди автозаправної станції, право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: операторська, навіс, резервуар, а також об`єкти право власності на які до реєстру не внесено: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля.

Дніпровською міською радою 24.03.2021 прийнято рішення №331/5 про надання ТОВ “Атлант" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г по фактичному розміщенню автозаправної станції (арк.с.136).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся лист від 14.01.2021 №15/1-57вих-21 до Дніпровської міської ради, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ “Атлант” земельної ділянки на пр. Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро.

Відповідь Дніпровська міська рада надала листом № 7/11-359 від 23.02.2021, у якому зазначила, що правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою на пр.Слобожанському (Газети “Правда”), 2-Г у м.Дніпро не оформлювалися, однак ТОВ “Атлант” упродовж 2016-2018 років зверталося до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1217 га на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років, за результатами розгляду яких Дніпровською міською радою у наданні дозволів відмовлено, рішення про надання дозволу не приймалися.

Листом обласної прокуратури від 05.02.2021 №15/1-232вих-21 на адресу Дніпровської міської ради скеровано повідомлення про порушення земельного законодавства у діяльності ТОВ “Атлант” у вигляді зайняття земельної ділянки на пр.Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро за відсутності встановлених для того законом підстав, та необхідність вирішення питання про вжиття заходів самоврядного контролю за використанням та охороною зазначених земельних ділянок Дніпровською міською радою як власником земельної ділянки та уповноваженим органом контролю у порядку ст.189 Земельного кодексу України.

У відповідь позивачем 19.02.2021 було надіслано на адресу прокурора лист №7/11-337, у якому було повідомлено про те, що позивачем буде здійснено заходи із самоврядного контролю за використанням та охороною вищевказаних земельних ділянок.

За результатами проведених заходів із самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території м. Дніпро Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро в порушення вимог ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, про що складено акт №02/21/08 від 18.02.2021 (лист Департаменту № 2/11-50 від 25.02.2021) (а.с 49-52, том 1).

Водночас, згідно з вказаною інформацією, а також відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22.01.2020 №4/13-684, листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №4/16-363 від 08.02.2018, клопотання ТОВ “Атлант” №48 від 08.06.2017 до Дніпровської міської ради та відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №7/3-272 від 12.02.2018 на адресу ТОВ “Атлант” підтвердженим є факт обізнаності Дніпровської міської ради щонайменше з 2016 року про зайняття ТОВ “Атлант” земельної ділянки на пр.Слобожанський, 2-Г у м.Дніпро та відсутність встановлених законом підстав для такого зайняття.

Відтак, про самовільне зайняття спірної земельної ділянки Дніпровській міській раді та її виконавчим органам відомо щонайменше з 2016 року, але відповідну претензійно-позовну роботу не проведено.

З викладеного вище вбачається, що у прокурора були підстави для представництва, передбачені статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо вимоги про зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно

Прокурор позовну вимогу про зобов`язання знести самочинне будівництво заявлено як до відповідача 1 – ТОВ «АЗС-Будсервіс», так й до відповідача – 2 – ТОВ «Атлант».

В цій частині Прокурор ґрунтує позовні вимоги з посиланням на частину 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

Прокурором до матеріалів справи в обґрунтування власних позовних вимог долучено: договір купівлі-продажу автозаправних станцій №8-Д від 28.10.2008 (а.с.78), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 та постанову Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі №28/504-08.

Відповідно до преамбули договору купівлі-продажу 28.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС-Будсервіс” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д, відповідно до якого продавець продав (передав у власність) покупцю автозаправну станцію, яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га по пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ, а покупець оплатив та прийняв її у власність.

Згідно пункту 1.4 договору, продавець свідчить, що автозаправні станції на момент укладання цього договору дійсно належать йому і нікому не продані, не подаровані, не обтяжені будь-якими іншими зобов`язаннями, у спорі, під арештом чи забороною на відчуження не перебувають, будь-які треті особи, які б претендували на право власності або користування автозаправними станціями відсутні.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець зобов`язаний передавати автозаправні станції покупцю за актом приймання-передачі у належному стані, що відповідає будівельним нормам, передбаченим чинним законодавством України.

Крім того у матеріалах справи міститься акт приймання-передачі від 10.11.2008 (т. 1 арк. 80), відповідно до якого продавцем передано у власність покупця автозаправні станції відповідно до пункту 1.2 договору.

У листі Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради № 12/19-21 від 18.01.2021 (т.1 арк.с.61) зазначено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста розпорядженням міського голови від 07.02.2000 № 116-р автозаправним станціям Товариства з обмеженою відповідальністю «Савалан ЛТД» по пр..Газети Правда присвоєно поштові адреси, зокрема: пр. Газети Правда, 2-Г.

Також, 23.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС-Будсервіс” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 266, пунктом 1 якого передбачено, що продавець продав, а покупець купив автозаправну станцію, загальною площею 123,6 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Газети Правда, 2-Г, в м. Дніпропетровськ (а.с. 154, том 1)

У рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі №28/504-08 зазначено таке:

«Приймаючи рішення у справі, господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що по спірному договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов, відбулося повне виконання договору, відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, у зв`язку з чим вказана угода відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України є дійсною. Щодо другої позовної вимоги, то суд в рішенні вказав, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі 28/289-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Савалан ЛТД” за товариством з обмеженою відповідальністю “Нафто-Строй-Сервіс” визнано право власності на автозаправні станції по пр. Газети Правда 2-Г і по пр. Газети Правда 1-І в м. Дніпропетровськ. До позивача перейшло право користування земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції, від попередніх їх власників, які отримано ними як для проектування та будівництва АЗС так і для фактичного розміщення автозаправних станцій, що підтверджується рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міської ради № 190/34 від 08.07.2008, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 578 від 10.05.1995, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності на самочинно збудовані автозаправні станції.».

З рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 та інших документів, які були долучені до матеріали справи прокурором та відповідачем – 2 вбачається, що на момент підписання між ТОВ «АЗС-Будсервіс» та ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» договору №8-Д купівлі-продажу автозаправних станцій, вказані станції вже було збудовано.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина 1).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2)

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Системний аналіз вищезазначеної статті дозволяє дійти висновку про те, що позов про зобов`язання знести самочинне будівництво може бути пред`явлено тільки до особи, яка його здійснила.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, а прокурором не спростовано, що самочинне будівництво не було здійснено відповідачем-1 та/або відповідачем-2, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на майно

Рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса Рудкевича Є.В. №30344331 від 06.07.2016 про державну реєстрацію права власності на автозаправочний комплекс прощею 123.6 кв.м., що розташований на проспекті Слобожанському, 2Г у м. Дніпро за ТОВ «Атлант» було прийнято зокрема на підставі договору купівлі-продажу № 266 від 23.02.2010 (посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М.), укладеного між ТОВ «АЗС-Будсервіс» (продавець) та ТОВ «Атлант» (покупець).

Прокурор вказує на нікчемність вищезгаданого договору купівлі-продажу з посиланням на статті 215 та 203 Цивільного кодексу України та зазначає, що нікчемність правочину обумовлена тим, що ТОВ «АЗС-Будсервіс» в силу частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України не набуло право власності на спірне майно, а тому не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З такою позицією прокурора суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у частині 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно, якщо особа, яка вчиняє правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, то такий правочин не відповідає загальній вимозі, встановленій у частині 2 статті 203 Цивільного кодексу України. Але це є підставою для визнання такого правочину недійсним, як то передбачено частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно такий правочин є оскаржуваним і є правомірним до моменту визнання його недійсним в силу статті 204 Цивільного кодексу України.

Крім того частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України унормовано, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Матеріали справи не містять доказів визнання договору купівлі-продажу № 266 від 23.02.2010 недійсним в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстави для задоволення позову в частині скасування державної реєстрації права власності на майно.

Щодо доводів прокурора про порушення при будівництві містобудівних норм

Суд уважає, що прокурором не доведено, що спірне майно побудовано з порушенням містобудівного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до статтею 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 16, 17 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю” (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. (стаття 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відтак, передумовою для висновку прокурора про порушення відповідачами будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБІ у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача відповідачам припису на їх усунення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, прокурором не надано суду допустимих доказів того, що під час будівництва спірного майна були допущені певні порушення.

Наявне у матеріалах справи листування (лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 1004-1.15/103 від 22.01.2021) на адресу прокуратури не містить жодних обов`язкових для відповідачів висновків у вигляді приписів, в т.ч. в частині невідповідності будівництва державним нормам та стандартам, а лише містить зазначення про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з відсутністю на момент виїзду суб`єкта містобудування або його представників.

Крім того, як зазначалось вище прокурором не доведено, що будівництво було здійснено саме відповідачами.

Щодо інших аргументів сторін

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 протягом 2016-2018 років звертався до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1217 га на пр. Слобожанський, 2-Г у м. Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.

За результатами розгляду цих зверненьДніпровською міською радою у наданні дозволів ТОВ “Атлант” відмовлено, рішення про оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку не приймалися.

24.03.2021 Дніпровською міською радою прийнято рішення №331/5 про надання ТОВ “Атлант" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г по фактичному розміщенню автозаправної станції.

Станом на момент прийняття вищезазначеного рішення заборон щодо надання дозволу ТОВ “Атлант” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 2-Г по фактичному розміщенню автозаправної станції не було.

Відтак, на день розгляду цієї справи позивачем вчиняються дії, спрямовані на надання земельної ділянки, розташованої під спірним майном у платне користування відповідачу-2.

З урахуванням положень частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України правове значення має зокрема позиція власника земельної ділянки, оскільки знесення самочинного будівництва може мати місце лише за умови заперечення власника земельної ділянки проти визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Прокурором до матеріалів справи відповідні докази не надано. Напроти, надання позивачем дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про те, що позивач не заперечує проти визнання право власності на самочинно збудоване майно.

Щодо строку позовної давності

Відповідач-2 у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності в частині вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності на автозаправочну станцію та припинення речових прав товариства на вказаний об`єкт нерухомості.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин його пропущення.

З огляду на те, що судом не було встановлено підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 4 540,00 грн слід залишити за прокурором.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дніпропетровської обласної прокуратура (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-БУДСЕРВІС" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 25-А; ідентифікаційний код 34561311), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський,1-І; ідентифікаційний код 22265762), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд – відмовити повністю.

Судовий збір у розмірі 4 540,00 грн залишити за прокурором.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 03.09.2021

Суддя Я.С. Золотарьова