
03.09.2021
Справа № 642/5753/21
Провадження № 1-кс/642/3050/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П. за участю секретаря Мотора В.В., прокурора Косого О., адвоката – Надьон Р., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, Дуднік Л.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Васищеве, Харківського району, Харківської обл., громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого на посаді начальника інженерно-експлуатаційного відділу Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 239, ч.1 ст. 242 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування №42021222130000017 від 26.03.2021 за підозрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 239, ч. 1 ст. 242 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» від 01 грудня 2020 року №187/ОС-20 призначений на посаду начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» (код ЄДРПОУ 08733162), що зареєстрована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3.
Відповідно до п. 2.1 Посадової Інструкції начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», затвердженої 01.12.2020 начальником державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», ОСОБА_1 , як начальник інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», забезпечую безперебійну, економну та безпечну експлуатацію електроустановок та мереж установи, роботу котельних агрегатів, водопостачання та водовідведення, газопостачання.
Відповідно до наказу в.о. директора державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» – заступника начальника установи з виробництва від 14.02.2014 №9П/ОД-14 ОСОБА_1 призначений відповідальним за охорону навколишнього природного середовища на підприємстві Темнівської виправної колонії (№100).
Аналогічно відповідальним за охорону навколишнього природного середовища на державному підприємстві «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» ОСОБА_1 призначений на підставі наказів директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» від 05.07.2017 №67П/ОД-17, від 06.02.2019 №49П/ОД-19, а також від 10.01.2020 №26П/АГ-20.
Протягом вказаного періоду з 14.02.2014 по 01.12.2020, виконуючи обов`язки відповідального за дотримання природоохоронного законодавства на підприємстві займав посади начальника енергомеханічного відділу –головного механіка державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» (за наказом керівника УДПТС України в Харківській області від 21.12.2012 №130о/с) та головного інженера державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» (за наказом в.о. начальника УДПТС України в Харківській області від 24.07.2014 №99 о/с).
Таким чином, підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , у період з 14.02.2014 обіймає посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та Примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» та є службовою особою Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» (код ЄДРПОУ 08733162), а також у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» - працівником правоохоронного органу.
Разом з тим, у період з 14.02.2014 підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , обіймаючи вказані посади на підприємстві та в установі, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, та будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Зокрема, ОСОБА_1 , відповідно до виконуваних ним обов`язків та займаній посаді, був достовірно обізнаний, що каналізаційний водовідвід Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» та Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)», що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, має єдину централізовану самопливну систему водовідведення від відділень соціально-психологічної служби №№ 1-3, 4-8, 10, 11, 12, 14, 15, адміністративних будівель, лікарні, господарських площ та будівель підприємства до приймального колодязя, розташованого на території установи біля Каналізаційної насосної станції № 1-А (КНС № 1-А), та централізоване водовідведення здійснювалося комунальним каналізаційним комплексом, використання якого з 2009 року неможливе у зв`язку із частковим його руйнуванням та не введенням в експлуатацію за технічних умов.
В тому числі, ОСОБА_1 був обізнаний, що стічні води, які самоплинно відводяться від каналізаційного випуску (колодязя № 52) ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», поступають до колектору в контрольний колодязь, що розташований перед КНС № 1-А, далі, у зв`язку з технічною неможливістю подальшого відведення стічних вод в приймальний резервуар насосної станції (через перекриття прийомного резервуара КНС № 1-а шибером та запірною арматурою труби каналізаційного колектору) та далі трубопроводами до КНС № 1, стічні воли шляхом найменшого опору зливаються через найближчий перелив з контрольного колодязя по рельєфу місцевості у річку Уди, таким чином відбувається аварійний витік стічних вод.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на вищевказаних посадах, будучи відповідальним за дотримання природоохоронного законодавства в установі, достовірно знаючи, та розуміючи небезпечність своєї бездіяльності, фактично маючи реальну можливість, повноваження та обов`язок для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності підприємства і установи та запобігання негативних наслідків, всупереч вимог ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, ст. 167 Земельного Кодексу України, ст.ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 45 Закону України «Про охорону земель», п.п. 4, 9 – 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, п.п. 2.1.2 – 2.1.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30, без отримання дозволу на спеціальне водокористування в частині водовідведення, без обладнання спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, без вжиття заходів на зменшення впливу шкідливих факторів, а також без застосування приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів, продовжував забезпечувати здійснення діяльності установи з водовідведення вказаних стічних вод, та фактичний їх скид, використовуючи рельєф місцевості безпосередньо на землі водного фонду – прибережну захисну смугу річки Уди з протилежної сторони від центрального входу до установи біля будівлі КНС № 1-А, що спричинило забруднення земель і ґрунтів водного фонду шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами та створило небезпеку для життя, здоров`я людей і довкілля, а також спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди екології у розмірі, згідно з висновками судових експертиз на суму 468 477,90 грн., тим самим ОСОБА_1 , неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, самовпевнено розраховуючи на відвернення негативних наслідків, що спричинило тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою
Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 14.01.2014 перебуваючи на посадах начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», начальника енергомеханічного відділу – головного механіка державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» та головного інженера державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)», що зареєстровані та розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка обіймала на підприємстві та обіймає в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, всупереч Посадової Інструкції начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», наказу в.о. директора державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» від 14.02.2014 №9П/ОД-14, наказів директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» від 05.07.2017 №67П/ОД-17, від 06.02.2019 №49П/ОД-19, а також від 10.01.2020 №26П/АГ-20, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, перебуваючи на вищевказаних посадах, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що каналізаційний водовідвід Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» та Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)», що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, має єдину централізовану самопливну систему водовідведення від відділень соціально-психологічної служби №№ 1-3, 4-8, 10, 11, 12, 14, 15, адміністративних будівель, лікарні, господарських площ та будівель підприємства до приймального колодязя, розташованого на території установи біля Каналізаційної насосної станції № 1-А (КНС № 1-А), та централізоване водовідведення здійснювалося комунальним каналізаційним комплексом, використання якого з 2009 року неможливе у зв`язку із частковим його руйнуванням та не введенням в експлуатацію за технічних умов, розуміючи небезпечність своєї бездіяльності, фактично маючи реальну можливість, повноваження та обов`язок для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності підприємства і установи виконання покарань та запобігання негативних наслідків, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них та самовпевнено розраховуючи на відвернення негативних наслідків.
В тому числі, ОСОБА_1 був обізнаний, що стічні води, які самоплинно відводяться від каналізаційного випуску (колодязя № 52) ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», поступають до колектору в контрольний колодязь, що розташований перед КНС № 1-А, далі, у зв`язку з технічною неможливістю подальшого відведення стічних вод в приймальний резервуар насосної станції (через перекриття прийомного резервуара КНС № 1-а шибером та запірною арматурою труби каналізаційного колектору) та далі трубопроводами до КНС № 1, стічні воли шляхом найменшого опору зливаються через найближчий перелив з контрольного колодязя по рельєфу місцевості у річку Уди, таким чином відбувається аварійний витік стічних вод.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на вищевказаних посадах, будучи відповідальним за дотримання природоохоронного законодавства в установі, достовірно знаючи, та розуміючи небезпечність своєї бездіяльності, фактично маючи реальну можливість, повноваження та обов`язок для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності підприємства та установи та запобігання негативних наслідків, всупереч вимог ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, ст. 167 Земельного Кодексу України, ст.ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 45 Закону України «Про охорону земель», п.п. 4, 9 – 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, п.п. 2.1.2 – 2.1.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30, без отримання дозволу на спеціальне водокористування в частині водовідведення, без обладнання спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, без вжиття заходів на зменшення впливу шкідливих факторів, а також без застосування приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів, продовжував забезпечувати здійснення діяльності установи з водовідведення вказаних стічних вод, та фактичний їх скид, використовуючи рельєф місцевості безпосередньо на землі водного фонду – прибережну захисну смугу річки Уди з протилежної сторони від центрального входу до установи біля будівлі КНС № 1-А, що спричинило забруднення земель і ґрунтів водного фонду шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами та створило небезпеку для життя, здоров`я людей і довкілля, а також спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди екології, згідно з висновком комплексної – комісійної судової економічної та інженерно – екологічної експертизи на суму 468 477,90 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, тобто забруднення земель речовинами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля та спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 14.01.2014 підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , перебуваючи на посадах начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», начальника енергомеханічного відділу – головного механіка державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» та головного інженера державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)», що зареєстровані та розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка обіймала на підприємстві та обіймає в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, всупереч Посадової Інструкції начальника інженерно-експлуатаційного відділу державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», наказу в.о. директора державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» від 14.02.2014 №9П/ОД-14, наказів директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» від 05.07.2017 №67П/ОД-17, від 06.02.2019 №49П/ОД-19, а також від 10.01.2020 №26П/АГ-20, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, перебуваючи на вищевказаних посадах, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що каналізаційний водовідвід Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» та Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)», що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, має єдину централізовану самопливну систему водовідведення від відділень соціально-психологічної служби №№ 1-3, 4-8, 10, 11, 12, 14, 15, адміністративних будівель, лікарні, господарських площ та будівель підприємства до приймального колодязя, розташованого на території установи біля Каналізаційної насосної станції № 1-А (КНС № 1-А), та централізоване водовідведення здійснювалося комунальним каналізаційним комплексом, використання якого з 2009 року неможливе у зв`язку із частковим його руйнуванням та не введенням в експлуатацію за технічних умов, розуміючи небезпечність своєї бездіяльності, фактично маючи реальну можливість, повноваження та обов`язок для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності підприємства і установи виконання покарань та запобігання негативних наслідків, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них та самовпевнено розраховуючи на відвернення негативних наслідків.
В тому числі, ОСОБА_1 був обізнаний, що стічні води, які самоплинно відводяться від каналізаційного випуску (колодязя № 52) ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», поступають до колектору в контрольний колодязь, що розташований перед КНС № 1-А, далі, у зв`язку з технічною неможливістю подальшого відведення стічних вод в приймальний резервуар насосної станції (через перекриття прийомного резервуара КНС № 1-а шибером та запірною арматурою труби каналізаційного колектору) та далі трубопроводами до КНС № 1, стічні воли шляхом найменшого опору зливаються через найближчий перелив з контрольного колодязя по рельєфу місцевості у річку Уди, таким чином відбувається аварійний витік стічних вод.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на вищевказаних посадах, будучи відповідальним за дотримання природоохоронного законодавства в установі, достовірно знаючи, та розуміючи небезпечність своєї бездіяльності, фактично маючи реальну можливість, повноваження та обов`язок для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності підприємства та установи та запобігання негативних наслідків, всупереч вимог ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, ст. 167 Земельного Кодексу України, ст.ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 45 Закону України «Про охорону земель», п.п. 4, 9 – 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, п.п. 2.1.2 – 2.1.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30, без отримання дозволу на спеціальне водокористування в частині водовідведення, без обладнання спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, без вжиття заходів на зменшення впливу шкідливих факторів, а також без застосування приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів, продовжував забезпечувати здійснення діяльності установи з водовідведення вказаних стічних вод, та фактичний їх скид, використовуючи рельєф місцевості безпосередньо на землі водного фонду – прибережну захисну смугу річки Уди з протилежної сторони від центрального входу до установи біля будівлі КНС № 1-А, що спричинило забруднення поверхневих вод річки «Уди» шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами та створило небезпеку для життя, здоров`я людей і довкілля, тим самим ОСОБА_1 , внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, спричинив забруднення поверхневих вод річки «Уди», що створило небезпеку для життя, здоров`я людей і довкілля.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, тобто порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, і створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.
18.08.2021 року у відповідності до ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 239, ч. 1 ст. 242 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, але усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, понятих, експертів по вказаному кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може привести до перешкоджання встановлення істини по справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_1 .
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 239, ч. 1 ст. 242 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Підозрюваний та його захисник частково заперечували проти клопотання, вказавши, що підозрюваний не має паспорту для виїзду за кордон, а тому є недоцільним покладення на нього обов`язку щодо здачі на зберігання уповноваженому органу документ для виїзду за межі України. В іншій частині проти клопотання не заперечували.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст..177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст..178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Додані до клопотання матеріали свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Тобто, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
Відповідно до приписів ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
В силу ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Таким чином, на даній стадії кримінального провадження, слід визнати підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 239, ч.1 ст. 242 КК України, обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання є виправданим і таким, що відповідає кримінально-процесуальному закону та суспільним інтересам, у зв`язку з чим дане клопотання підлягає задоволенню частково, з покладенням на підозрюваного передбачених ст.194 КПК України, а саме прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. При цьому, суд відмовляє стороні обвинувачення щодо покладення на ОСОБА_1 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, враховуючи відсутність в підозрюваного такого документу.
Керуючись вимогами ст. ст.40, 131,132,176-179,184,ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, Дуднік Л.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці до 28 жовтня 2021 року.
Покласти на підозрюваного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1) Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
В іншій частині вимог – відмовити.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 28 жовтня 2021 року включно.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 99352160, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 03.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 642/5753/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: