Ухвала суду № 99351884, 01.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8391/21

Провадження № 1-кс/428/4620/2021

УХВАЛА

іменем України

01 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Соха К.С., прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об"єднаних сил Жівотченка О.О., старшого слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Боровенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Оковітова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Боровенка О.І., погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об"єднаних сил Жівотченком О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 62021050020000144 від 06.07.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу в 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса на посаді начальника автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938, у військовому званні «старший лейтенант»,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2021 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Боровенка О.І., погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об"єднаних сил Жівотченком О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021050020000144 від 06.07.2021, за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_1 , уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, який діє й на теперішній час та відповідно до наказу Начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 12.04.2021 року проходить військову службу в 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса на посаді начальника автомобільної та бронетанкової служби служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938.

Відповідно до контракту громадянин України ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України, добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов`язання додержуватись Конституції України, законів України, Статутів ЗС України, Кодексу професійної етики військовослужбовця ДПС України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов`язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; не допускати впливу членів сім`ї або інших осіб на виконання своїх службових обов`язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та/або суперечать їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень; дотримуватись вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватись обмежень визначених для військовослужбовців законодавством.

Окрім того, ОСОБА_1 склав військову присягу на вірність народу України. ОСОБА_1 вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових повчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України», поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» відповідно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника автомобільної та бронетанкової служби військової частини 9938 (3-ого прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса), є службовою особою.

При цьому, відповідно до Посадової Інструкції начальника автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, затвердженої Наказом Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 04.12.2020 №2424-АГ на ОСОБА_1 ,як на начальника автомобільної та бронетанкової служби військової частини 9938, покладено наступні обов`язки:

-організація автомобільного та бронетанкового забезпечення прикордонного загону;

-підготовка підрозділів автомобільного та бронетанкового забезпечення; керівництво діяльністю, технічну і спеціальну підготовку особового складу відділення технічного забезпечення;

-забезпечення прикордонного загону транспортними засобами, спеціальною технікою і технічним майном, їх правильне використання та утримання в порядку і справності;

-ведення стану обліку і збереження транспортних засобів, спеціальної техніки і технічного майна в загоні, законне і правильне оформлення операцій, пов`язаних з рухом і змінами якісного стану матеріальних засобів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне надання звітних документів по відділенню;

-бойова та мобілізаційна готовність, бойова підготовка, виховання, військова дисципліна і морально-психологічний стан особового складу служби;

-додержання правил охорони довкілля підпорядкованим підрозділам на об`єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан.

Крім того Він зобов`язаний:

-досконало знати машини, які є на озброєнні в орган: Держприкордонслужби, укомплектованість ними, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;

-забезпечувати постійну готовність машин до використання за призначенням;

-знати ступінь укомплектованості прикордонного загону водіями і ступінь та рівень їх підготовленості. Систематично перевіряти їх знання правил експлуатації, ремонту й евакуації машин;

-знати і перевіряти наявність і технічний стан машин;

-розробляти проекти планів експлуатації та ремонту машин, а також заходи з їх забезпечення;

-вести кількісний та якісний облік машин, обліково-звітну документацію з експлуатації та ремонту машин;

-оформляти документи на списання (переведення в нижчу категорію якісного стану) машин, виробничого обладнання і майна;

-організовувати оформлення та відправку машин у ремонт й отримання їх після ремонту;

-планувати і здійснювати заходи з економії витрат моторесурсів машин. ПММ та інших експлуатаційних матеріалів;

-своєчасно подавати встановлені звіти і донесення;

-забезпечувати завчасну підготовку машин до експлуатації в зимовий і літній періоди експлуатації;

-планувати, організовувати і контролювати технічну підготовку особового складу прикордонного загону й особисто проводити заняття з офіцерами та військовослужбовцями за контрактом, а також інструкторсько-методичні й показові заняття з усіма керівниками груп із підготовки водіїв та молодших спеціалістів служби;

-керувати роботами зі створення й удосконалення навчально-матеріальної бази, з технічної підготовки та організовувати правильне її використання;

-контролювати правильність застосування ПММ, -а також своєчасність їх заміни;

-знати стан забезпеченості прикордонного загону майном, своєчасно отримувати його і розподіляти між підрозділами, контролювати зберігання, правильність витрат, вести кількісний, вартісний та якісний облік майна, керувати роботою складу, щомісяця перевіряти правильність витрат запасних частин і матеріалів;

-здійснювати своєчасне та повне планування потреби в коштах за напрямом відповідальності;

-своєчасно готувати документи на витребування коштів для утримання техніки та контролювати їх витрати;

-своєчасно готувати та подавати в установленому порядку на затвердження акти списання техніки, агрегатів і майна, що вислужили встановлений строк експлуатації;

-проводити звірку обліку машин та майна з підрозділами та вищим органом забезпечення;

-брати участь у розробленні заходів з охорони й захисту машин;

-вивчати й узагальнювати досвід АБТЗ і використовувати його в навчанні особового складу.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на військових посадових осіб Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Корупція, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», – це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Разом з тим, у порушення вказаних вище вимог законодавства начальника автомобільної та бронетанкової служби військової частини 9938 (3-ій прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса) ОСОБА_1 будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності.

30 червня 2021 року військовою частиною 9938 Луганським прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ: 14321736, відповідно до службової записки від 29.06.2021 № 1255 с/з розпочато процедуру закупівлі по коду ДК 021:2015 35420000-4: Частини транспортних засобів військового призначення за KEKB 2260 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення», за рахунок субвенції, орієнтовною вартістю 497245,00 грн. (Чотириста дев`яносто сім тисяч двісті сорок п`ять гривень 00 коп.) з ПДВ, номер в системі UA-2021-06-30-005242-c. 22 липня 2021 року по вищезазначеній закупівлі відбувся аукціон.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв i методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Найбільш економічно вигідною у вказаній тендерній закупівлі була визначена системою тендерна пропозиція ФОП " ОСОБА_2 " (код НОМЕР_1 ). Остаточна пропозиція ФОП " ОСОБА_3 " (код НОМЕР_1 ) становила 448 000,00 грн. (Чотириста сорок вісім тисяч грн. 00 коп.) однак 26.07.2021 пропозицію ФОП " ОСОБА_2 відхилено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Відповідно до протоколу №24 щодо прийняття рішення уповноваженою особою військової частини 9938 від 29 липня 2021 року - найбільш економічно вигідною визначена системою тендерна пропозиція учасника - ФОП " ОСОБА_4 " (код НОМЕР_2 ). Остаточна пропозиція ФОП " ОСОБА_4 " становить 496 340,00 грн. (Чотириста дев`яносто шість тисяч триста сорок грн. 00 коп.) та ФОП " ОСОБА_4 " (код НОМЕР_2 ) визначено переможцем тендерної закупівлі.

Однак, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи зобов`язаний відповідно до Посадової Інструкції начальника автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, затвердженої Наказом Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 04.12.2020 №2424-АГ, здійснювати своєчасне та повне планування потреби в коштах за напрямом відповідальності та своєчасно готувати документи на витребування коштів для утримання техніки та контролювати їх витрати, вирішив стати на злочинний шлях та зловживаючи своїм службовим становищем отримати неправомірну вигоду у грошовій формі з метою особистого збагачення.

Так, приблизно в кінці липня на початку серпня 2021 року, перебуваючи на території Луганської області, начальник автомобільної та бронетанкової служби військової частини 9938 (3-ій прикордонний загін імені Героя України полковника ОСОБА_5 ) ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, оголосив приватному підприємцю ОСОБА_6 якій діє за довіреністю від імені ФОП « ОСОБА_4 » незаконну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів сумі у сумі 100 000 (ста тисяч) гривень за безперешкодне підписання накладних про постачання частин транспортних засобів військового призначення та оформлення офіційних документів, що дозволяє перерахувати грошові кошти на рахунок ФОП " ОСОБА_4 ".

Відповідно до договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року між військовою частиною 9938 Луганським прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України та ФОП " ОСОБА_4 " підписано вказаний договір про поставку частин транспортних засобів військового призначення за KEKB 2260 2260 разом з тим одразу було підписано накладні про поставку вказаних частин транспортних засобів військового призначення, що дозволило перерахувати грошові кошти на рахунок ФОП " ОСОБА_4 , внаслідок чого на розрахунковий рахунок ФОП " ОСОБА_4 було перераховано 496 340,00 грн. (Чотириста дев`яносто шість тисяч триста сорок грн. 00 коп.).

Після цього, 30 серпня 2021 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, начальник автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи службовою особою, із корисливих мотивів, маючи намір на безпідставне та незаконне одержання неправомірної вигоди, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи його настання, перебуваючи у офісному приміщенні розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Селікатна, 10, вимагав та отримав від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 100 000 (ста тисяч), за безперешкодне підписання накладних про постачання частин транспортних засобів військового призначення, що дозволило перерахувати грошові кошти у сумі 496 340,00 грн. (чотириста дев`яносто шість тисяч триста сорок грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок ФОП " ОСОБА_4 " відповідно до умов договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь – якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

30 серпня 2021 року о 16 годині 56 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31 серпня 2021 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу в 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса на посаді начальника автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938, у військовому званні «старший лейтенант».

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 5 (п`яти) до 10 (десяти) років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується наступними доводами:

Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано велика кількість слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника, однак на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, у тому числі військовослужбовці військової частини 9938 та інші особи, які причетні до скоєння тяжкого злочину, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі.

Крім того, старший лейтенант ОСОБА_1 , як начальник автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 є військовою службовою особою та на даний час фактично продовжує обіймати вказану посаду, тобто останній перебуваючи на вказаній посаді має право доступу до усіх службових документів підрозділу з приводу обліку, зберігання, видачі та списання частин транспортних засобів військового призначення, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може самостійно знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вказаний ризик на даний час залишається актуальним у зв`язку із тим, що предметом дослідження у даному кримінальному провадженні являється документація з приводу обліку, зберігання, видачі та списання частин транспортних засобів військового призначення, які необхідно дослідити у ході досудового розслідування, а перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме реальну можливість знищити або спотворити речі та документи, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується наступним, а саме те, що ОСОБА_1 як начальник автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 на даний час фактично продовжує обіймати вказану посаду, згідно вимог Статутів Збройних Сил України має прямий вплив на всіх військовослужбовців автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 в тому числі і на свідків, які дають викривальні покази щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 , а відтак перебуваючи на вказаній посаді останній шляхом застосування до свідків методів залякування, фізичного та морального впливу, використовуючи своє службове становище може вчиняти тиск на них з метою примушування їх змінити раніше наданих показів задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину.

Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час проходить службу в Збройних Силах України, а відтак має стійкі зв`язки у військовій сфері та використовуючи вказані зв`язки останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення інших військовослужбовців до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування.

Ризик передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування, та як діючий військовослужбовець вчинить кримінальне правопорушення передбачене ст. 407, ст. 408 КК України, а органом досудового розслідування розслідується факт привласнення військовою службовою особою військового майна, тому він може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення передбачене ст. 410 КК України.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян та інших військовослужбовців негативне враження безладдя та безкарності в лавах Державної прикордонної служби України під час збройного конфлікту, слід ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Лисичанськ, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами, з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заході ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищувати, сховати будь-які речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_1 буде зобов`язаний повернутися до місця тимчасового мешкання або реєстрації, тобто на територію м. Лисичанська, Луганської області, де на теперішній час мешкають свідки у вказаному кримінальному провадженні, що надасть змогу здійснювати вплив на свідків ОСОБА_1 , а також буде фактично обіймати вказану посаду, тобто останній перебуваючи на вказаній посаді буде мати право доступу до усіх службових документів підрозділу з приводу обліку, зберігання, видачі та списання частин транспортних засобів військового призначення, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може самостійно знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що суд при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді домашній арешту, повинен з`ясувати технічні можливості реалізації вказаного виду запобіжного заходу та наявність електронних засобів контролю, які передбачені для виконання даного виду запобіжного заходу, з метою забезпечення своєчасного запобігання можливим спробам підозрюваного невиконання вимог обраного відносно нього запобіжного заходу, у зазначеному випадку у відповідному відділі поліції Національної поліції в Луганській області, а також, під час розгляду можливого клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд повинен звернути увагу на з`ясовувати позицію власника житла та підтвердження його однозначної згоди на застосування домашнього арешту до ОСОБА_1 в такій ситуації. Сторона захисту повинна надати суду згоду повнолітніх осіб, які проживають в одному житловому приміщення із підозрюваним щодо застосування цього запобіжного заходу, вказаним особам суд повинен роз`яснити при цьому порядок здійснення контролю за дотриманням умов застосування домашнього арешту, зокрема – щодо права з`являтися в житло. Вказана позиція прослідковується в п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» де зауважується, що правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, судів, які застосовують домашній арешт, з`ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст.177 КПК, зокрема, спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов`язків щодо не здійснення впливу на свідків, які до теперішнього часу проходять військову службу спільно з ОСОБА_1 .

Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_1 та відповідно до ст. ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Луганського зонального відділу військової служби правопорядку, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2/1.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Оковітов Р.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

30 серпня 2021 року о 16 годині 56 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31 серпня 2021 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу в 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса на посаді начальника автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938, у військовому звані «старший лейтенант».

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- заявою про вчинення злочину ОСОБА_6 від 05.07.2021;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 12.07.2021, 05.08.2021, 13.08.2021 в ході якого останній зазначив, що начальником автомобільної та бронетанкової служби військової частини 9938 Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , здійснюється вимагання неправомірної вигоди від нього, як від приватного підприємця, який здійснює свою підприємницьку діяльність на території Луганської області за довіреністю від ФОП ОСОБА_7 , за перемогу вказаного приватного підприємця в тендерних торгах на закупівлю, за процедурою відкритих торгів, за напрямком закупівлі – частини до транспортних засобів військового призначення. Разом з тим, наприкінці липня 2021 року на початку серпня 2021 року, в телефонному режимі, в месенджері «Вотсап» ОСОБА_8 , зазначив ОСОБА_6 , що він повинен йому передати половину грошових коштів від тієї суми яку повинен буде заробити він, за безперешкодне підписання накладних про постачання частин транспортних засобів військового призначення, що дозволить перерахувати грошові кошти на рахунок ФОП " ОСОБА_4 ", без постачання частин транспортних засобів військового призначення до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. 11.08.2021 до ОСОБА_6 в офіс, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , який надав ОСОБА_6 та він підписав договір №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року між військовою частиною 9938 Луганським прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України та між ФОП " ОСОБА_4 ", разом з тим, в цей же час було підписано накладні про доставку вказаних Частин транспортних засобів військового призначення, що дозволяє перерахувати грошові кошти на рахунок ФОП " ОСОБА_4 ", однак за вказівкою ОСОБА_9 він повинен не в повній мірі поставити вказані Частини транспортних засобів військового призначення.

- протоколами огляду від 12.07.2021, 13.08.2021, 13.08.2021 сайту з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеного в мережі Інтернет за адресою: «https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-30-005242-c», де було опубліковано відомості про проведення відкритих торгів в військовій частині 9938 - Луганський прикордонний загін імені героя України полковника ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 30.08.2021, в ході якого було оглянуто, ідентифікаова та помічено грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень;

- протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 30.08.2021, в ході якого було оглянуто, ідентифікаова та помічено грошові кошти у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень;

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 30.08.2021, в порядку ст. 208 КПК України, після отримання неправомірної вигоди, в ході якого було вилучено грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень;

- протоколом освідування ОСОБА_1 від 30.08.2021;

- протоколом обшуку від 30.08.2021 в приміщеннях фінансово-економічної і автомобільної та бронетанкової служб, що знаходяться в адміністративній будівлі військової частини 9938 Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України розташованого за адресою: Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, будинок 58, в ході якого було вилучено тендерну документацію, документи щодо обліку, інвентаризації, зберігання, списання, використання та передачі частин транспортних засобів, а також зафіксовано відсутність Частин транспортних засобів складених відповідно до договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року;

- протоколом обшуку від 30.08.2021 в приміщенні офісу приватного підприємця ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого було вилучено три аркуші паперу формату А-4 з найменуванням частин транспортних засобів, з найменуванням частин транспортних засобів, які ОСОБА_6 надав ОСОБА_1 30.08.2021 для поставки вказаних частин транспортних засобів, замість частин до договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.08.2021, який повідомив, що він проходить військову службу в військовій частині 9938 на посаді начальника складу та Частини транспортних засобів відповідно до договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року на територію складу не надходили;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.08.2021, який повідомив, що він проходить військову службу в військовій частині 9938 на посаді начальника відділення та Частини транспортних засобів відповідно до договору №245-21 поставки товарів спеціального призначення від 11 серпня 2021 року з території складу з 26.08.2021 не видавались;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 30.08.2021, який повідомив, що він проходить військову службу в військовій частині 9938 на посаді начальника групи виявлення корупції, при цьому він зазначив про обставини проведення тендерних торгів Частини транспортних засобів військового призначення;

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику з боку підозрюваного ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, у тому числі військовослужбовці військової частини 9938 та інші особи, які причетні до скоєння тяжкого злочину, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі.

Крім того, старший лейтенант ОСОБА_1 , як начальник автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 є військовою службовою особою та на даний час фактично продовжує обіймати вказану посаду, тобто останній перебуваючи на вказаній посаді має право доступу до усіх службових документів підрозділу з приводу обліку, зберігання, видачі та списання частин транспортних засобів військового призначення, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може самостійно знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику з боку підозрюваного ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 , як начальник автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 на даний час фактично продовжує обіймати вказану посаду, згідно вимог Статутів Збройних Сил України має прямий вплив на всіх військовослужбовців автомобільної та бронетанкової служби відділу озброєння та матеріально – технічного забезпечення військової частини 9938 в тому числі і на свідків, які дають викривальні покази щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 , а відтак перебуваючи на вказаній посаді останній шляхом застосування до свідків методів залякування, фізичного та морального впливу, використовуючи своє службове становище може вчиняти тиск на них з метою примушування їх змінити раніше надані покази задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику з боку підозрюваного ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час проходить службу в Збройних Силах України, а відтак має стійкі зв`язки у військовій сфері та використовуючи вказані зв`язки останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення інших військовослужбовців до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику з боку підозрюваного ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування, та як діючий військовослужбовець вчинить кримінальне правопорушення передбачене ст. 407, ст. 408 КК України, а органом досудового розслідування розслідується факт привласнення військовою службовою особою військового майна, тому він може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення передбачене ст. 410 КК України.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62021050020000144 від 06.07.2021 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62021050020000144 від 06.07.2021 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, КК України, стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також вважає за необхідне застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_13 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Боровенка О.І., погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об"єднаних сил Жівотченком О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 30 серпня 2021 року по 28 жовтня 2021 року включно з утриманням останнього на гауптвахті Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2/1).

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672,

призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_9 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_9 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до гауптвахти Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2/1) для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде оголошений 03 вересня 2021 року о 13-30 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко