Ухвала суду № 99350009, 30.08.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1054/21

Провадження № 2/448/552/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.08.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Попов Д.І. звернувся до суду із зазначеним цивільним позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого володіння, в якому просить суд витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 нерухоме майно: земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 339661646224, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлову будівлю загальною площею 198,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234756246224, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2017р., зареєстрованого в реєстрі за №1149 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

У відповідності з пунктами 3, 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, у позовній заяві стороною позивача зазначено, що ними заявлено немайнові вимоги, однак суд не погоджується з такими доводами. Враховуючи положення ст.176 ЦПК України, п.п.15-16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вважаю, що заявлена стороною позивача вимога про витребування майна з чужого володіння відноситься до вимог майнового характеру. Розмір судового збору за подання таких вимог визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

При цьому вважаю за необхідне звернути увагу позивача на те, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача, тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Однак, сторона позивача в порушення вимог п.3 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначила у позовній заяві ціни позову, а також не надала доказів вартості спірного майна, про витребування якого заявлено позов, із якої необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір. Сторона позивача має підтвердити відповідність сплати судового збору належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, яке позивач просить витребувати або інші належні докази).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (11 350 гривень).

За викладених обставин, сторона позивача має зазначити вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом; надати докази на підтвердження вартості даного майна; зазначити ціну позову, з якої з урахуванням вимог закону «Про судовий збір» слід визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за заявлену вимогу майнового характеру; у разі сплати судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», надати документ на підтвердження доплати судового збору.

Судовий збір за подання позовної заяви до Мостиського районного суду Львівської області має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів - ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, в порушення вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого володіння – залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без рухута роз`яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак