Рішення № 99348804, 02.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1800/21

2/707/950/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного підприємства «Грифон» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Грифон» звернулося із позовом до ОСОБА_1 стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.01.2021 року між ПП «Грифон» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно з яким ПП «Грифон» передало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 30000 грн. з умовою їх повернення до 29 березня 2021 року. На підтвердження отримання грошових коштів по договору ОСОБА_1 надано розписку в отриманні коштів. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за зазначеним договором позики не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 31265грн., в тому числі 30000 грн. - основного боргу, 301,23 грн. - процентів користування позикою, 300,82 грн. - 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення та 663,94 грн. - з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 05.08.2021 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. ОСОБА_1 було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду, на останню відому адресу місця його проживання.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, клопотань від відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву не надходило, а тому суд ухвалює рішення у спрощеному позовному провадженні за наявними матеріалами справи відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів від 29.01.2021 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 30000 грн., з умовою їх повернення до 29 березня 2021 року.

ПП «Грифон» виконало свої зобов`язання в повному обсязі, видавши ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30000грн., що підтверджується особистою розпискою ОСОБА_1 від 29.01.2021 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно д ост. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За. ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що строк повернення коштів настав 29.03.2021 року, однак у матеріалах справи відсутні докази того, що зобов`язання було виконано чи частково, чи у повному обсязі.

Враховуючи умови договору, оцінюючи подані докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано докази, що підтверджують укладення договору позики та неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов договору позики. Тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 30000 грн. підлягають до задоволення.

За вимогами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

Тобто за змістом ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов`язань у валюті України гривні.

Згідно вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України лише у тому разі, якщо договір позики не передбачає інших умов. Отже, законом встановлена презумпція оплатності позики, яка діє за умови, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Оскільки розмір плати за користування позикою договором не встановлено, тому у позивача мається право на отримання від відповідача процентів за користування позикою, розрахованих на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає вимоги ПП «Грифон», законними, обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому з ОСОБА_1 на користь ПП «Грифон» підлягає стягненню сума заборгованості у загальному розмірі 31266грн., яка складається з 30000грн. - основного боргу, 301,23 грн. - процентів за користування позикою, 300,82 грн. - 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення та 663,94 грн. - індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягають документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов приватного підприємства «Грифон» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного підприємства «Грифон» (юридична адреса: бул.Шевченка,256, кв.7, м.Черкаси, фактична адреса: проїзд Залізничний,18, м.Черкаси, код ЄДРПОУ: 21354825) заборгованість за договором позики від 29 січня 2021 року у загальному розмірі 31266 (тридцять одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Грифон» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду безпосередньо або через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський