Постанова № 99347595, 27.08.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/19/21

Єдиний унікальний №733/856/21

Рішення

Іменем України

27 серпня 2021 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

та представника позивача адвоката Сакун І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Ічня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, поліцейського РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Шурди Юрія Олександровича та інспектора РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука Анатолія Анатолійовича про скасування постанов про адміністративні правопорушення серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про адміністративні правопорушення серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року, мотивуючи тим, що в даних постановах адміністративні правопорушення кваліфіковані за ч.5 ст.121 КУпАП - керування транспортним засобом без мотошолома та за ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування мопедом без посвідчення водія відповідної категорії, та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок та 3400 гривень 00 копійок відповідно. Вказані постанови вважає незаконними та необгрунтованими, оскільки він не був суб`єктом, якого можливо притягнути до адміністративної відповідальності, так як останній не керував мопедом. Також дані постанови не відображають дійсних обставин справи, винесені з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо їх змісту та процедури складення. Не було роз`яснено жодного доказу про права останнього, не було повідомлення про розгляд справи і про те, що взагалі будуть винесені постанови про адміністративні правопорушення, не надано можливості надати пояснення. Зазначив, що інкримінованих йому правопорушень він не вчиняв, його провина у скоєнні вищевказаних діянь жодними доказами не доведена, що тягне за собою недоведеність обвинувачення, а відтак - скасування постанов. А тому просить поновити строк на оскарження постанов про адміністративні правопорушення серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року, визнати протиправними та скасувати їх, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Сакун І.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, та просила їх задовольнити, скасувавши постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАВ № 023289 та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року, закривши провадження по справі, та стягнути на користь позивача витрати, пов`язані з розглядом справи. Просила суд звернути увагу, що доказів винуватості ОСОБА_1 у даній справі не має. Останній мопедом не керував, а тільки вів в руках, так як транспортний засіб був несправний, у зв`язку з чим він не повинен був бути в мотошоломі та мати при собі посвідчення водія відповідної категорії. В порушення ст. 283 КУпАП, в оскаржуваних ним постановах не міститься інформація про будь-яку фіксацію правопорушення, тобто не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не

вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. У разі відсутності в постановах про адміністративні правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Додані до матеріалів справи диски з відеозаписами також не можна вважати допустимими доказами, так як подані з порушенням вимог ч. 9 ст. 79 КАС України. Оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можуть вважатися беззаперечними доказами вчинення ним правопорушення, так як саме по собі описання адміністративних правопорушень не може бути належним доказом вчинення особою таких порушень, а лише тільки вказує на них. Крім того, просила поновити строк на оскарження даних постанов, який був пропущений позивачем з поважних причин, так як ОСОБА_1 проживає та працює в м. Києві, що територіально віддалено від місця розташування суду, та стало причиною пропуску оскарження постанов своєчасно.

Представник відповідача ГУ Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, надавши відзив на позовну заяву в якому просив залишити позов без розгляду, так як ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою з порушенням строків на оскарження вищевказаних постанов про адміністративні правопорушення. Також зазначив, що при винесенні постанов позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Інспектори діяли у межах та спосіб передбачені чинним законодавством України, в оскаржуваних постановах чітко вказана суть порушених правил дорожнього руху, дані постанови складені у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення та за формою відповідає вимогам ст. 283 КУпАІІ. Доводи позивача містять виключно посилання на формальні підстави для скасування спірних постанов, проте такі не підтверджені жодним належним і допустимим доказом, а є намагання уникнути від адміністративної відповідальності.

Частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до статті 79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази повинні бути належними, достатніми та достовірними.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

У пункті 30 Постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 810/719/18 окремо зазначено, що суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем процесуальних норм статей 79, 162 КАС України в частині не забезпечення вчасного надсилання копії відзиву на позовну заяву позивачу у справі, що стало підставою порушення прав позивача на рівність та змагальність сторін, позбавило процесуального права на спростування правової позиції відповідача у спосіб подання відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що поданий позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Стаття 242 КАС України передбачає, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.7 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи 24 липня 2021 року поліцейським РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Шурдою Ю.О. та інспектором РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлуком А.А. стосовно ОСОБА_1 винесені постанови серії БАВ № 023289 та серії БАВ № 025089 про накладення адміністративних стягнень у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок та 3400 гривень 00 копійок за вчинення правопорушень, передбачених ст.121 ч.5 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом без мотошолома ,та ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування мопедом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив пункт п. 2.3 та 2.1 Правил дорожнього руху України (а.с.6-7).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, які затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року.

Згідно п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Пункт 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Норми ст. 251 КУпАП вказують, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За приписами ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, ч.2 ст.77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення,

дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Працівники поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак відповідачі мали можливість для формування доказової бази щодо правопорушень, які описані в оскаржуваних постановах.

Відповідно до ч.3 ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити дані про технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото або відеозапис.

Тому суд погоджується з доводами представника позивача про те, що в постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року відповідачем не було зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію правопорушення, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП. Оскільки в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, відеозапис з реєстратора, наданий відповідачем, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Додані відповідачами до матеріалах справи диски з відеозаписами від 24 липня 2021 року суд також не може вважати допустимими доказами, так як дані докази подані з порушенням вимог ч. 9 ст. 79 КАС України, оскільки копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до вимог ч.2 вказаної статті, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

За змістом ст.32Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної

пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Таким чином, фактично матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються лише з оскаржуваних постанов.

Разом з тим, оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не можуть вважатися беззаперечними доказами вчинення ним правопорушень, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачами надані в передбаченому законодавством порядку не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, дії суб`єкта владним повноважень, а саме: працівників поліції є неправомірними, постанови є незаконними та підлягають скасуванню, а тому вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З таких підстав судові витрати понесені позивачем в межах суми 908 гривень 00 копійок підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2,9,77,205,229,241-246,286,295 КАСУ, ст.ст. 7, 122, 247, 251 КУпАП, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод суд, –

ВИРІШИВ :

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду для оскарження постанов про адміністративні правопорушення серії БАВ № 023289 та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, поліцейського РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Шурди Юрія Олександровича та інспектора РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука Анатолія Анатолійовича про скасування постанов про адміністративні правопорушення серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року задовольнити.

Скасувати постанови про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАВ № 023289 від 24 липня 2021 року та серії БАВ № 025089 від 24 липня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок за адміністративне

правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП .

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та за ч.5 ст.121 КУпАП закрити.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31 серпня 2021 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідачі: Шурда Юрій Олександрович, поліцейський РПП ВПД «1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області;

Хайлук Анатолій Анатолійович , поліцейський РПП ВПД «1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області;

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, м. Чернігів, пр-т. Перемоги,74, ЄДРПОУ – 40108651.

Суддя А. В. Вовченко