Рішення № 99343193, 03.09.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/338/20

номер провадження 2/546/65/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення про справі за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особа, які не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення Решетилівської селищної ради Полтавської області,-

встановив:

До Решетилівського районного суду 12 травня 2020 року звернулася ОСОБА_1 із вказаним позов.

В судовому засіданні 18 серпня 2021 року до закінчення судових дебатів представником позивачки адвокатом Беркутою В.Л. та представницею відповідачів адвокатом Бурбак О.В. було повідомлено про те, що представниками протягом п`яти днів будуть подані докази понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Решетилівського районного суду від 10 серпня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено та призначено судове засідання на підставі пункту 5 частини 7 статті 265 ЦПК України на 27 серпня 2021 року для вирішення питання про судові витрати сторін на професійну правничу допомогу. В зв`язку з відсутністю в суду інформації щодо повідомлення про дату судового засідання представника позивачки ОСОБА_7 судове засідання було відкладено на 02.09.2021.

18 серпня 2021 року до канцелярії суду надійшов акт прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правових послуг №07/10 від 07.10.2020, складений між адвокатом Бурбак О.В. та ОСОБА_8 , та квитанція №193599 від 15 серпня 2021 року (т.2, а.с.а.с. 164, 165).

В судове засідання по розгляду вказаного питання сторони не з`явились.

Від представника позивачки ОСОБА_7 02.09.2021 надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат та розгляд питання про судові витрати на професійну правничу допомогу без участі позивача та представника позивача. В клопотанні представник позивачки зазначив, що склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Разом з відзивом позивачем було одержано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 21 жовтня 2020 року та договір про надання правових послуг №07/10 від 07 жовтня 2020 року. Відповідно до пункту 4.1. Договору, гонорар та порядок розрахунків визначаються в окремій додатковій угоді. Однак жодних додаткових угод до договору позивач не отримував, а договір про надання правових послуг №07/10 від 07 жовтня 2020 року містить загальний предмет договору без будь – якої конкретизації, у тому числі стосовно номера судової справи, форми гонорару (фіксованого чи погодинного), порядку його обчислення тощо. Оскільки відповідачами не було дотримано вимог частини 9 статті 83 ЦПК України, а склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, а їх ненадання позивачу унеможливлює надати їм оцінку з критерію співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, тобто реалізацією принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх заперечень (т.2, а.с.а.с.193-194).

Від представниці відповідачів ОСОБА_9 надійшла заява про проведення судового засідання 27 серпня 2021 року за її відсутності та за відсутності відповідачів (т.2, а.с.а.с.187-188). В судове засідання 03 вересня 2021 року відповідачі та представниця відповідачів не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд вважає за можливим розглянути у відсутності сторін питання про постановлення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників в судове засідання 03 вересня 2021 року, суд розглядає питання про винесення додаткового рішення, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, розглянувши питання про постановлення додаткового рішення, вивчивши матеріали цивільної справи №546/338/20 доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із матеріалів справи, стороною відповідачів було долучено ордер серії ПТ № 206042 на надання правової допомоги ОСОБА_10 адвокатом Бурбак О.В. (т.1, а.с.127), копію квитанції №1933585 від 07 жовтня 2020 року про сплату ОСОБА_10 по справі №546/338/20 адвокату Бурбак О.В. 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн (т.1, а.с.146) та договір про надання правових послуг №07/10 від 07 жовтня 2020 року, який укладений між ОСОБА_10 та адвокатом Бурбак О.В. (т.1, а.с.147-149).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. статті 1 вказаного договору клієнт доручає а адвокат приймає на себе зобов`язання надати йому правові послуги у вигляді представництва інтересів клієнта, зокрема у всіх судових установах, а також надавати інші види правової допомоги. До інших видів правової допомоги належить надання Адвокатом Клієнту правової допомоги з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання та подання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, не допущення їх порушень, а також здійснює інші види адвокатської діяльності, що є необхідним для виконання договору, не заборонені законом.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Всупереч даній правовій позиції договір про надання правових послуг №07/10 від 07 жовтня 2020 року не містить жодної інформації про те, що послуги адвоката надаються саме з розглядом цивільної справи №546/338/20.

Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 зазначив, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В договорі про надання правових послуг №07/10 від 07 жовтня 2020 року розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару не зазначено.

Проте статтею 4 договору визначено, що гонорар та порядок розрахунків визначаються в окремій додатковій угоді.

Як встановлено в ході судового засідання, додаткова угода щодо гонорару та порядку розрахунків в матеріалах справи відсутня.

Натомість відповідачами 18 серпня 2021 року надано: 1) акт прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правових послуг №07/10 від 07.10.2020, складений між адвокатом Бурбак О.В. та ОСОБА_8 , відповідно до якого сума за виконану роботу (консультація адвоката (2 год.), аналіз судової практики Верховного Суду (1 год.), складання відзиву (1 год.), клопотання про зменшення витрат (40 хв.), клопотання про долучення доказів (40 хв.), заява про застосування строку позовної давності (1 год. 30 хв.) у справі № 546/3389/20, витрачений час - 6 год. 20 хв.) встановлена у розмірі 4000,00 грн та за участь у судових засіданнях (кількість – 6, витрачений час – 12 год.) – 6000,00 грн., сума виконаної роботи адвокатом становить 10000,00 грн; 2) квитанція №193599 від 15 серпня 2021 року про сплату ОСОБА_3 адвокату Бурбак О.В. 2000 (двох тисяч) грн.

Суд зазначає, що акт прийому – передачі наданих послуг не є додатковою угодою в розумінні статті 4 договору про надання правових послуг та не може бути належним доказом розміру гонорару та порядку розрахунку між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2020 року у справі №638/7748/18 вказав, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зробила висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 цієї статті).

В порушення даної норми закону відповідачами не надано доказів направлення стороні позивача акту прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правових послуг №07/10 від 07.10.2020, складений між адвокатом Бурбак О.В. та ОСОБА_8 , та квитанція №193599 від 15 серпня 2021 року про сплату ОСОБА_3 адвокату Бурбак О.В. 2000 (двох тисяч) грн, позбавивши позивача можливості дослідити вказані докази, та у разі необхідності підготувати клопотання та заперечення, передбачені відповідними процесуальними нормами.

З огляду на сукупність вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що понесені відповідачкою ОСОБА_3 , витрати на професійну правничу допомогу не були доведені належним чином, тому в задоволенні вимоги про стягнення на її користь з позивачки ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 10000,00 грн за професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви адвоката Бурбак Оксани Валеріївни, поданої в інтересах відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення із позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

представник позивачки - ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач – Решетилівська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області, код ЄДРПОУ 04382895;

відповідачка – ОСОБА_11 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачка – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

представниця відповідачів – ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач – Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, місцезнаходження: 36038, . Полтава вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39767930;

третя особа – ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа – ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

третя особа – ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_7 РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко