Рішення № 99341631, 16.03.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1649/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Державної екологічної інспекції в Одеській області

про

визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, яка в подальшому була уточнена, в якій позивач просить суд:

Постанову державного інспектора Державної екологічної інспекції в Одеській області від 16.03.2020 року №001274 про накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у сумі 850 грн. за правопорушення передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення – визнати протиправною та скасувати;

Постанову старшого державного інспектора Державної екологічної інспекції в Одеській області від 29.04.2020 року №000649 про накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у сумі 765 грн. за правопорушення передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення – визнати протиправною та скасувати;

Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами №25/14 від 17.03.2020 року – визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.03.2020 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області перевіркою з виїздом на місце, яка відбувалась за зверненням народного депутата України ОСОБА_2 щодо стихійного звалища твердих та побутових відходів в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області, було встановлено, що сміттєзвалище знаходиться за межами населеного пункту с. Дальник, на території Дальницької сільської ради.

Дані обставини зазначені у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області №1187/14 від 20.03.2020 року, яким також зазначено, що разом із листом наданий припис про усунення порушень від 17.03.2020 року щодо ліквідації сміттєзвалища та приведення території у попередній стан. Також даним листом додатково на адресу Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області була направлена постанова про накладення адміністративного стягнення №001274 від 16.03.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності заступника голови Дальницької сільської ради - ОСОБА_1 .

Також 28.04.2020 року був повторно складений протокол №000649, в якому було зазначено, що ОСОБА_1 , допустив невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб органів які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, а саме - не виконав припис державної екологічної інспекції в Одеській області від 17.03.2020 №25/14.

29.04.2020 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області була ухвалена постанова про накладення адміністративного стягнення №000649, якою ОСОБА_1 , вважають таким, що порушив вимоги ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та допустив невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб органів які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, а саме - не виконав припис державної екологічної інспекції в Одеській області від 17.03.2020 №25/14, а відповідно вважають винним у вчиненні правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП та накладений штраф у розмірі 765 (сімсот шістдесят п`ять) грн.

З постановою про накладення адміністративного стягнення №001274 від 16.03.2020 року та з постановою про накладення адміністративного стягнення №000649 від 29.04.2020 року, позивач не згодний та вважає їх протиправними з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 242-1 КУпАП України: «Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.»

Однак п. 7 ч. 2 ст. 255 КУпАП України зазначено, що: «У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

- громадський інспектор з охорони довкілля.

Протокол №001274 від 13.03.2020 року складений та підписаний Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Корольова Н.М., а протокол №000649 від 28.04.2020 року - старший держаний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Островський А.К., тобто відповідно до приписів діючого законодавства протоколи були складені особами, які на те не мали повноважень.

У листі Державної екологічної інспекції в Одеській області №1187/14 від 20.03.2020 року зазначено, що перевірка з виїздом на місце відбувалась 06.03.2020 року, а протокол №001274 складений та підписаний Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області 13 березня 2020 року, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП України, якою чітко встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В зв`язку з даними обставинами важливо зауважити, що протокол №001274 був складений не тою особою та із пропуском строку, який встановлений законом.

Ст. 280 КУпАП України передбачено, що: «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних обставин при складанні протоколу №001274 від 13.03.2020 року та протоколу №000649 від 28.04.2020 року, з`ясовані не були, чим були порушені загально прийнятті та закріплені основним законом України - Конституцією засади ст. 55, а саме: «Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань».

Також Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. Ці, передбачені законом дії в цілому були виконані Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Корольова Н.М. у приписі №25/14 від 17.03.2020 року, яким зазначені заходи, які необхідно виконати з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки 06.03.2020 року та строк у який необхідно виконати зазначені вимоги, а саме до 10.04.2020 року. Однак ним вказано, що у разі не виконання припису відбудеться притягнення до адміністративної відповідальності. Тоді як 16.03.2020 року відносно ОСОБА_1 була складена оскаржувана постанова.

Як вірно зазначено у листі Державної екологічної інспекції в Одеській області №1187/14 від 20.03.2020 року, сміттєзвалище знаходиться за межами населеного пункту с. Дальник, але ж на території Дальницької сільської ради. Відповідно до ст. 142 Конституції України: «Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Позивач вважає оскаржуваний припис та постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим, останній звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, відповідно до якого позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити та слухати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі та за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. За таких обставин, відповідач вважає доводи позивача безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Овідіопольському районному суду Одеської області.

06.03.2020 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області перевіркою з виїздом на місце, яка відбувалась за зверненням народного депутата України ОСОБА_2 щодо стихійного звалища твердих та побутових відходів в с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області, було встановлено, що сміттєзвалище знаходиться за межами населеного пункту с. Дальник, на території Дальницької сільської ради.

Листом Державної екологічної інспекції в Одеській області №1187/14 від 20.03.2020 року, зазначено, що разом із листом наданий припис про усунення порушень від 17.03.2020 року щодо ліквідації сміттєзвалища та приведення території у попередній стан. Також даним листом додатково на адресу Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області була направлена постанова про накладення адміністративного стягнення №001274 від 16.03.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності заступника голови Дальницької сільської ради - ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 82 КУпАП.

28.04.2020 року був повторно складений протокол №000649, в якому було зазначено, що ОСОБА_1 , допустив невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб органів які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, а саме - не виконав припис державної екологічної інспекції в Одеській області від 17.03.2020 №25/14.

29.04.2020 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області була ухвалена постанова про накладення адміністративного стягнення №000649, на ОСОБА_1 , за порушив вимог ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб органів які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, а саме - не виконання припису державної екологічної інспекції в Одеській області від 17.03.2020 №25/14, а відповідно вважаючи Позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладений штраф у розмірі 765 (сімсот шістдесят п`ять) грн..

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь встановлює Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.19911 року №1264-ХІІ (надалі - Закон України від 25.06.1991 № 1264-ХІI).

Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України від 25.06.1991 року №1264-ХІI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища має наступні повноваження:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів;

про використання та охорону земель;

про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

про охорону атмосферного повітря;

про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;

щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

про природно-заповідний фонд;

про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами;

про поводження з відходами;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

п. г ч. 1 ст. 20-2 Закону України від 25.06.1991 року №1264-ХІI передбачає повноваження центрального органа виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом.

Також відповідно до ст. 22 Закону України від 25.06.1991 року №1264-ХІI Уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Відповідно до вимог п.п. 7 п. б ч. 1 ст. 32 Закону Країни «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування відноситься - визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства;

П. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування.

Нормою ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України закріплено: Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Також позивачем були надані документи, які підтверджують, що земельна ділянка на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище перебуває за межами населених пунктів, а саме за межами с. Дальника, та не відноситься до компетенції Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 року щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад:

Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. необхідно було забезпечити:

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;

передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Указом Президента України №449/2020 від 15.10.2020 року «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»: З метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері Кабінету Міністрів України необхідно було вчинити наступні дії:

1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність;

2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності;

3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою;

4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів;

5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

Також станом на час розгляду позову жодною стороною не надано доказів з приводу передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності до комунальної власності сільської ради.

Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, земельна ділянка сільськогосподарського призначення не перебувала у комунальній власності Дальницької сільської ради. Також відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що протокол №001274 від 13.03.2020 року та №000649 від 29.04.2020 року складені особами, які не мали на це повноважень, а також із порушення строків передбачених діючим законодавством.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №001274 від 16.03.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності заступника голови Дальницької сільської ради - ОСОБА_1 , та протоколу №000649 від 28.04.2020 року.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не надано спростовуючих доказів та аргументів на підтвердження власної правової позиції, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2,3,5,6,8,9,14,22,139,241,242-246,250,255,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора Державної екологічної інспекції в Одеській області від 16.03.2020 року №001274 про накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у сумі 850 грн. за правопорушення передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора Державної екологічної інспекції в Одеській області від 29.04.2020 року №000649 про накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у сумі 765 грн. за правопорушення передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами №25/14 від 17.03.2020 року – визнати протиправним та скасувати.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Бочаров