Рішення № 99341605, 16.08.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1083/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 16.01.2017 між ОСОБА_3 як первісним кредитором-позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримала у позику грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. із строком повернення до 15.01.2019. Факт передачі грошових коштів підтверджений особистим підписанням відповідачем умов договору позики. 27.04.2017 між ОСОБА_3 та позивачкою був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 належні йому права вимоги за низкою основних зобов`язань, в тому числі і за договором позики від 16.01.2017, що укладений із позичальником ОСОБА_2 . Відповідачка свої зобов`язання за договором позики не виконує, у зв`язку з чим, позивачка, набувши права кредитора у спірних правовідносинах, змушена звернутись до суду із даним позовом. ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість в загальній сумі в загальній сумі 1 409 676,81 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 1 000 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 63 452,06 грн., інфляційних витрат в сумі 95 729,29 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 250 495,46 грн.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.03.2021 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачка проти позову заперечувала із тих підстав, що первісний кредитор за договором позики від 16.01.2017 – ОСОБА_4 , помер, а тому вважав, що підпис у договорі про відступлення права вимоги від 27.04.2017 від імені ОСОБА_5 вчинено не ним самим, а іншою особою із наслідуванням його підпису. А тому відповідачка вважає, що позивачка не набула права кредитора у спірних правовідносинах, а тому просила відмовити у задоволенні даного позову із цих підстав.

Ухвалою суду від 26.03.2021 року за клопотанням відповідача було призначено по даній справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено таке питання:

-чи виконаний підпис у договорі про відступлення права вимоги від 27 квітня 2017 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та додатку до нього акту приймання-передачі, ОСОБА_3 чи іншою особою?

На дослідження експертам надати безпосередній предмет дослідження: оригінал договору про відступлення прав вимоги від 27.04.2017 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оригінал акту приймання передачі (додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 27.04.2017 року. В якості вільних та умовно вільних зразків підписів ОСОБА_3 на експертизу направлені оригінали інших договорів позики та нотаріально посвідчених договорів застави, укладених у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики. що були укладені ОСОБА_3 .

27.07.2021 року до суду надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 21-2091 від 16.07.2021 року, виконаний Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відповідності до якого підпис від імені ОСОБА_3 , розміщений у графі «6. Місцезнаходження і реквізити сторін. Первісний кредитор» у договорі про відступлення права вимоги від 27.04.2017, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_3 ; підпис від імені ОСОБА_3 , розміщений у графі «Підписи сторін. Первісний кредитор» у акті приймання-передачі – додатку до договору про відступлення права вимоги від 26.04.2017 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 28.07.2021 року провадження у даній справі було поновлено, призначено розгляд справи на 16.08.2021 року.

До суду надійшли заяви як від ОСОБА_1 , так і від ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності, при цьому представник позивачки просив суд розглядати справу за його відсутності для прискорення її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

16.01.2017 року між громадянином Німеччини ОСОБА_3 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, за умовами п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.2, 4.1 якого ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. (один мільйон) без сплати відсотків за їх користування. Сума позики прийнята ОСОБА_2 в повному обсязі від ОСОБА_6 до підписання цього договору. Факт передачі грошей сторони підтверджують. Кінцевим строком повернення позики є 15.01.2019.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 не заперечено факт отримання від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 1 000 000 грн. за договором позики від 16.01.2017 року.

Як свідчать матеріали справи, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли із договору позики від 16.01.2017 року, між ОСОБА_2 (заставодавець) та ОСОБА_3 (заставодержатель) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. 29.03.2017 року, реєстраційний номер 1439, предметом застави за яким виступають частка в розмірі 100 (сто) відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «САКСОНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи – 38915800).

27.04.2017 року між громадянином Німеччини ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) був укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами п. 1.1. якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 , а остання прийняла всі без виключення права вимоги, які належать ОСОБА_3 за наступними договорами (основні договори):

-Договором позики від 16.01.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_7 (боржник) щодо позики в розмірі 2 000 000 грн. 00 коп.;

-Договором позики від 16.01.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_7 (боржник) щодо позики в розмірі 3 000 000 грн. 00 коп.;

-Договором позики від 06.04.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «САКСОНІЯ» (ідентифікаційний код 38915800, боржник);

-Договором позики від 16.01.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_2 (боржник);

-Договором застави від 29.03.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_7 (боржник), посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., реєстровий номер 1437;

- Договором застави від 29.03.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_7 (боржник), посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., реєстровий номер 1438;

-Договором застави від 29.03.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та громадянкою України ОСОБА_2 (боржник), посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., реєстровий номер 1439.

Відповідно до п. 1.4 договору про відступлення права вимоги від 27.04.2017 року перехід права вимоги згідно умов цього договору від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 здійснюється в момент укладання та посвідчення підписами сторін цього договору. Перехід права вимоги за цим договором від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 оформляється відповідним актом приймання-передачі прав вимоги за формою, що визначена у додатку № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з актом приймання-передачі прав вимоги, який є додатком до договору про відступлення права вимоги від 27.04.2017 року, ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_1 прийняла права вимоги за вище переліченими основними договорами, в тому числі договором позики від 16.01.2017 року по відношенню до боржника ОСОБА_2 , а також докази (оригінали договорів) на підтвердження набуття права вимоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 21-2091 від 16.07.2021 року, виконаний Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відповідності до якого підпис від імені ОСОБА_3 , розміщений у графі «6. Місцезнаходження і реквізити сторін. Первісний кредитор» у договорі про відступлення права вимоги від 27.04.2017 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_3 ; підпис від імені ОСОБА_3 , розміщений у графі «Підписи сторін. Первісний кредитор» у акті приймання-передачі – додатку до договору про відступлення права вимоги від 26.04.2017 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_3 .

Належність підпису на вказаному договорі з боку ОСОБА_3 підтверджує його волю та волевиявлення на відступлення прав вимоги за всіма вище переліченими зобов`язаннями на користь ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором позики від 16.01.2017 року щодо повернення суми отриманих грошових коштів в сумі 1 000 000 грн. в строк до 15.01.2019 року включно.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правиламизі ст. 510, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу приписів ст. 202 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

А відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)

Приймаючи до уваги викладене, а саме факт передання ОСОБА_3 у власність відповідачки грошових коштів на умовах договору позики від 16.01.2017 року в сумі 1 000 000 грн. із кінцевим строком повернення до 15.01.2019 року, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повернення вказаної суми позики відповідачкою, а також враховуючи факт укладення між первісним кредитором ОСОБА_3 та позивачкою договору про відступлення права вимоги від 27.04.2017 року, належність підпису ОСОБА_3 на якому підтверджена висновком судової почеркознавчої експертизи, суд доходить висновку про підтвердження матеріалами справи факту набуття ОСОБА_1 прав кредитора за вимогами до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів в сумі 1 000 000 грн. та, відповідно, про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення із ОСОБА_2 суми неповернутої позики в розмірі 1 000 000 грн.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору позики від 16.01.2017 року при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі, передбаченому чинним законодавством, а також штрафну неустойку – пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми до моменту повернення позики. У випадку, передбаченому у п. 6.1 цього договору, позичальник зобов`язаний повернути суму позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини коштів), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із посиланням на вказані умови договору позивачкою було нараховано ОСОБА_2 до сплати суму трьох відсотків річних в розмірі 63 452,06 грн., інфляційні витрати в сумі 95 729,29 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 250 495,46 грн., перевіривши розрахунок яких суд приходить висновку про їх правильність та обґрунтованість, а, отже, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у названій частині.

Ураховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню та суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача суму отриманої позики в розмірі 1 000 000 грн., три відсотки річних в сумі 63 452,06 грн., інфляційні витрати в сумі 95 729,29 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 250 495,46 грн.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути покладений на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем за пред`явлення даного позову був сплачений судовий збір в розмірі 11 350,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено у повному, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 11 350 грн. в якості компенсації відповідної суми судових витрат позивача.

На підставі ст.ст.4,5,12,13,89,141,197,259,263-265,280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму отриманої позики в розмірі 1 000 000 грн., три відсотки річних в сумі 63 452,06 грн., інфляційні витрати в сумі 95 729,29 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 250 495,46 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 11 350,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А.І.Бочаров