Ухвала суду № 99337572, 30.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/35/21

2/310/1012/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Богомолової Л.В.,

за участю секретаря - Рибалка Н.Н.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю представника відповідачів адвоката Харченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Бердянської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Бердянської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання звільнити шляхом знесення та повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Бердянського міськрайонного суду Запорізької перебуває цивільна справа за позовною заявою Бердянської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Бердянської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання звільнити шляхом знесення та повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Представником відповідача адвокатом Харченко І.І. надано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в частині вимог до ОСОБА_2 з тих підстав, що земельна ділянка надавалася ОСОБА_2 за договором оренди від 25.04.2005 року, як суб`єкту господарчої діяльності, у зв`язку з чим підприємцем ОСОБА_2 був отриманий Дозвіл на виконання будівельних робіт №15 від 15.01.2008 року для наступного використання в підприємницької діяльності, тобто спор виник між позивачем, який є юридичною особою, та відповідачем ОСОБА_2 , яка є суб`єктом підприємницької діяльності, тому цей спір підвідомчий господарському суду.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила суду, що вона є підприємцем, має належне свідоцтво на зайняття підприємницької діяльності. Незважаючи на те, що ОСОБА_3 є її чоловіком, в них склалися такі стосунки, що кожен з них займається своєю діяльністю. Стосовно позовних вимог позивача пояснює, що незавершене будівництво, огороджує паркан, яке безпосередньо належить їй, як підприємцю. Чотири тимчасових одноповерхових споруди, знаходилися біля її паркану, належали її чоловіку, який їх зніс під час знаходження справи в суді. До незавершеного будівництва та паркану ОСОБА_3 не має жодного відношення.

У підготовчому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що чотири тимчасових одноповерхових споруди він зніс, про що офіційно повідомив позивача та суд. До паркану він немає жодного відношення, оскільки незавершене будівництво належить ОСОБА_2 , паркан встановлювала також ОСОБА_2 , як підприємець. Між ними склалися такі стосунки, що кожен з них окремо займається свою діяльністю.

Представник позивача в суді Замета Н.О. проти задоволення клопотання представника відповідачів адвоката Харченко І.І. заперечувала, пояснюючи що відповідачі є чоловіком та жінкою, тому в порядку СК України повинні відповідати за Цивільним кодексом України.

Щодо заявленого представником відповідачів адвоката Харченко І.І. клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Вирішуючи подане представником позивача адвокатом Харченко І.І. клопотання про закриття провадження в справі (а.с. 152), суд виходить з такого.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.

Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: земельні спори, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності; крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 916/2813/18, від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18).

При цьому критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17, від 23.06.2020 р. у справі № 680/214/16-ц).

Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 127/2709/16-ц в аналогічних правовідносинах зроблено висновок про те, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників.

Земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, зокрема про оренду землі, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Так, відповідно до договору оренди землі від 25.04.2005 року, строк дії якого закінчений, позивач надавав земельну ділянку Приватному підприємцю ОСОБА_2 . Як вбачається з розпорядження міського голови №105-р від 12.05.2020 року була створена комісія щодо обстеження земельної ділянки у приватного підприємця ОСОБА_4 (а.с.21) Дозвіл на виконання будівельних робіт №15 від 15.01.2008 року був наданий ПП ОСОБА_2 (а.с.148).

Крім того, факт надання земельної ділянки саме СПД ОСОБА_4 підтверджується і рішенням господарського суду Запорізької області по справі №8/300/09-24/5009/85/11 від 14.3.2011 року (а.с.181-185).

Суд вважає, що характер правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про те, що він пов`язаний з використанням спірної земельної ділянки відповідачкою для здійснення підприємницької діяльності, спір пов`язаний з правом оренди земельної ділянки, на якій знаходиться незавершене будівництво, огороджене парканом ФОП ОСОБА_2 , яке позивачем не визнається, а позовні вимоги стосуються прав та інтересів сторін саме як учасників господарських відносин.

З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, суд робить висновок про те, що спір у даній справі між Бердянською міською радою, що є юридичною особою, та ФОП ОСОБА_4 , що є суб`єктом підприємницької діяльності, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарських судів України.

За таких підстав, суд вважає клопотання представника відповідача адвоката Харченко І.І. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в частині вимог до ФОП ОСОБА_2 , таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 200 ч.2 п.2, ст. 255 ч.1 п.1, ст. 200 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Харченко І.І. – задовольнити.

Провадження у справі за позовом Бердянської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Бердянської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання звільнити шляхом знесення та повернути земельну ділянку – закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складений 02.09.2021 року.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова