Рішення № 99336847, 02.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2835/21

2-а-750/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Київській області, третя особа інспектор роти № 2 батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Чичановський Антон Володимирович, про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДПП, третя особа інспектор роти № 2 батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області ДПП поліції Чичановський А.В., про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 30.01.2021 року інспектором Чичановським А.В. було винесено постанову серії ЕАН № 3730282, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за керування ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби , тобто за порушення п. 19.1 а ПДР України.

Вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки позивач не вчиняв адміністративне правопорушення. Зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували факт керування ТЗ без ввімкненого ближнього світла надано не було. Крім того, було порушено порядок розгляду справи.

Тому просить скасувати постанову серії ЕАН № 3730282 від 30.01.2021 року, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі Управління патрульної поліції у Київській області як відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року виправлено описку в ухвалі від 08.02.2021 року.

В ухвалі про відкриття провадження учасникам справи було визначено строк на подання відзиву та пояснень.

22.02.2021 року від ДПП надійшов відзив, у якому представник просить у задоволенні позову відмовити, вважаючи твердження позивача такими, що не відповідають дійсності, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Посилається на те, що, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери відеореєстратора інспектора поліції, останній повідомив позивача про скоєне правопорушення, роз`яснив права та обов`язки та провів розгляд справи. Позивач не заперечував факту скоєння правопорушення, не було висловлено бажання надати пояснення, не надходило жодних клопотань та заяв.

Зазначає, що позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили той факт, що інспектор порушив його права чи норми права при винесенні постанови. Таким чином, розглядаючи адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

23.02.2021 року від сторони позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме завірену копію адвокатського запиту від 01.02.2021 року № 2021/02/01, листа Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області ДПП від 08.02.2021 року № 7-аз/41/40/3/03-2021 та додатку до листа: DVD диск № 066340407190617 з відеозаписом.

Представник позивача зазначає, що з даного відео не вбачається, що ОСОБА_1 порушив ПДР України.

03.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача зазначає про порушення порядку подання відзиву та просить не брати до уваги DVD диск з записами з нагрудного відеореєстратора відповідача, оскільки такий доказ не було надіслано позивачу. Вважає, що належного доказу, який містив би інформацію щодо предмета доказування, відповідачем не надано.

10.03.2021 року представником відповідача та третьої особи було подано заперечення стосовно викладеного у відповіді на відзив, зокрема, щодо тверджень позивача про неналежність DVD диск як доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30.01.2021 року інспектором Чичановським О.Ю. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3730282, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., за порушення п. 19.1. а ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що водій керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. а ПДР України.

Згідно п. 19.1.а) у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої, зокрема, на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Від відповідача - ДПП до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано DVD диск з відеозаписом з нагрудної камери відеореєстратора інспектора поліції.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, з наданого запису, який сторона відповідача кладе в основу доведення обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вбачається як інспектор оголошує зміст оскаржуваної постанови. Твердження представника відповідача про те, що позивач не заперечував факту скоєння правопорушення, а тому обставини вчинення правопорушення є доведеними, а доказ належним, суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що наданий відеозапис не містить ні самого вчинення правопорушення, ні факту визнання його позивачем.

Крім того, у п. 7 оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність наданого доказу, а лише міститься запис «ZM 0349». Натомість, у своєму відзиві відповідач сам зазначає, що з технічних причин відеозапис з реєстратора службового авто з рухом транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби не зберігся, тому не може бути наданий до суду.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 30.01.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги сторони позивача про стягання з відповідача витрати на правову допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно вимог ч. 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду копії наступних документів: договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.12.2020 року, протокол погодження договірної ціни від 01.02.2021 року, звіт про надані послуги від 02.01.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2021 року, а також оригінал ордеру.

Згідно наданих документів вартість робіт адвоката складає 16 314,40 грн., сплата яких підтверджується копіє прибуткового касового ордеру № 02/02 від 02.02.2021 року.

У поданому до суду відзиві сторона відповідача щодо витрат на правову допомогу зазначає, що надані стороною позивача документи не в повній мірі обґрунтовують суму таких витрат, тому просить зменшити їх розмір. Зазначає, що враховуючи незначну складність предмету позову по справі, в даному випадку є неспівмірними вартість послуги консультування зі складністю справи та необхідної стратегії захисту позивача.

Послуги, пов`язані з вчиненням дій щодо оплати судового збору, вважає такими, що не були неминучими та необхідними, мають недоречне обґрунтування розміру вартості даної послуги і взагалі не входять до переліку виконуваних адвокатом робіт.

За послугу підготовки проекту позовної заяви представник звертає увагу на ті обставини, які вказують на штучне збільшення часу в обсязі, зазначеного для виконання складових послуги.

Вважає, що адвокатом штучно завищено вартість наданої ним юридичної допомоги на підставі необґрунтованого збільшення об`єму часі, витраченого на вчинення дій для реалізації правничої допомоги, та дублювання одних й тих самих дій, здійснених в інтересах клієнта, в різних статтях наданих ним послуг.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Оцінивши надані документи та доводи сторони відповідача, суд вважає, що адвокатом надано необхідні документи, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу, однак їх розмір є необґрунтований.

Так, зокрема, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що витрати, які входять до суми, що просить стягнути сторона позивача та являють собою вчинення дій щодо оплати судового збору (1059,38 грн.) не є витратами на правничу допомогу адвоката. Суд погоджується і з тим, що такі дії в сучасних реаліях є спрощеними, а, отже, не є неминучими.

Крім того, визначені в звіті про надані послуги кількості годин, які адвокат витратив на вчинення всіх дії, на думку суду дійсно не відповідають реальному часу їх виконання враховуючи категорію та складність справи.

Заявлена кількість годин адвокатом складає - 8, однак виходячи з критерію реальності, фактичний час складає приблизно 2 години.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтований розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу складає у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Інспектор Ковальчук О.Л. є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Київській області, третя особа інспектор роти № 2 батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Чичановський Антон Володимирович, про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3730282 від 30 січня 2021 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Чичановським Антоном Володимировичем (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 420,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: