Рішення № 99336828, 02.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2646/2021

Номер справи 243/9014/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«02» вересня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Стукалової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20 серпня 2011 року вона з відповідачем уклала шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 397.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що шлюбні відносини між ними припинені, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, спору про місце проживання дитини не мають. Вони стали чужими один одному, наміру врятувати сім`ю не мають.

На теперішній час донька мешкає разом із нею, знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання доньки не бажає, але може це робити, оскільки є здоровим і працездатним.

Просить суд шлюб, зареєстрований 20 серпня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 397, між нею та відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 » та стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх його доходів до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. У позовній заяві просила справу розглянути у її відсутності (а.с. 2).

Відповідач ОСОБА_4 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у строк до 02 вересня 2021 року надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_4 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 20 серпня 2011 року, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 397 (а.с.10).

Сторони у теперішній час шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство ними не ведеться. Тобто, зараз кожний живе своїм окремим особистим життям, ніяким чином не переймаючись проблемами іншого. І таке спільне життя стало для сторін неприйнятним і неможливим.

Таким чином, їх сім`я фактично розпалася, шлюб існує тільки формально і зберегти його неможливо. Надання часу для примирення позивач вважає недоцільним, так як всі можливості зберегти сім`ю вичерпані.

В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв`язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що

подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_3 не просить суд відновити дошлюбне прізвище і бажає надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_6 ».

Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї неможливе.

Розв`язуючи вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

З наданої копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01 грудня 2016 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_3 є матір`ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча може це робити, так як є здоровим і працездатним, тому позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 2. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181

Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки інших стягнень він не має, матеріальне становище дозволяє здійснювати виплати на утримання дитини.

Також з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст.183,184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Тобто аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з 20 серпня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(з відповідними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2270 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утриманні дитини, а тому з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Позивач ОСОБА_3 не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст. ст. 5-8, 10-15, 74, 77, 82, 88, 107, 130, 174, 208-209, 212-215, 218, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113, 141, 180, 182-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 20 серпня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 397, між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_9 залишити прізвище «ОСОБА_10 ».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 20 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі, судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) до державного бюджету коштів на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2021 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова