Ухвала суду № 99335219, 25.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/20709/21

провадження № 2-а/752/395/21

УХВАЛА

25.08.2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії працівників поліції під час направлення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1АВ № 01187406 від 17.12.2020 оку для примусового виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

-скасувати постанову Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 66014714.

Вивчивши матеріали позову, вважаю, що, останній, слід повернути позивачу за наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 статті 55 Основного Закону встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною першою статті 172 КАС України, встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, щодо позовних вимог з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, пунктом 1 частини 1 статті 20 та частиною 1 статті 286 КАС України встановлена підсудність місцевими загальними судами як адміністративними судами, тобто позовна вимога про визнання протиправними дій працівників ДПП підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

В той же час, як оскарження постанови державного виконавця, які стосуються примусового виконання виконавчого документа, а саме: постанови органу (посадової особи), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»), виключає віднесення справи в цій частині до юрисдикції місцевого загального суду, як адміністративного, з посиланням на п. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, та за приписами ч. 2 ст. 20 КАС України, позовна вимога про скасування постанови державного виконавця, - має розглядатись Окружним адміністративним судом м. Києва, як адміністративним судом.

Слід звернути увагу позивача на те, що позовні вимоги до посадових осіб ДПП та до державного виконавця не пов`язані між собою, ані підставами виникнення, ані поданими доказами, оскільки, врегульовані різними нормативно-правовими актами (КУпАП та ЗУ «Про виконавче провадження») та не є основними та похідними вимогами в розумінні положень п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки ані задоволення позовних вимог, заявлених до посадових осіб ДПП не залежить від задоволення позовних вимог, заявлених до державного виконавця, ані задоволення позовних вимог, заявлених до державного виконавця, не залежить виключно від задоволення позовних вимог, заявлених до посадових осіб ДПП.

За таких обставин, вважаю, що в даному спорі відсутні обставин, визначені ст. 172 КАС України (ч. 1), для об`єднання заявлених позивачем позовних вимог в одному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що вимоги, які предметно підсудні судам різних інстанцій не належить об`єднувати в одній позовні заяві, позивачем фактично порушено правила об`єднання позовних вимог, а відтак, в порядку положень п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, адміністративний позов слід повернутий позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Повернути позивачу адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Н.П. Чередніченко