Рішення № 99334033, 02.09.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2386/20

Провадження № 2/362/520/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Ковбеля М.М.,

з участю секретаря - Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Васильків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт постійного проживання позивача - ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, та визнати за Позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 .

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої. До складу спадщини входить Ѕ частина житлового будинку з господарськими побутовими будівлями, в якому постійно проживала та була зареєстрована померла за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 389/02-31 від 30.04.2020 року прийнятою ОСОБА_3 Державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставах того, що позивач пропустив строк, встановлений статтею 1270 ЦК України на прийняття спадщини.

Але на думку позивача, він постійно проживав зі спадкодавцем, допомагав спадкодавцю, вчинив обряд поховання і тому вважає себе таким, що прийняв спадщину, згідно вимог частини 3 статгі 1268 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якому позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, то судове засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про право власності виданого Плесецькою сільською радою 30.11.1989 року, власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресом АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до технічного паспорту, власником іншої 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресом АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

24.04.2020 року позивач звернувся до Васильківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .

Згідно довідки Плесецької сільської ради №480 від 04.05.2020 року, ОСОБА_1 на момент смерті баби ОСОБА_2 проживав в будинку за адресою: АДРЕСА_1 без реєстраційного обліку, разом з тим, дана довідка не містить повної інформації щодо тривалості проживання позивача за вказаною адресою, а тому не може оцінюватися судом як належний доказ щодо встановлення факту проживання позивача разом з померлою.

Постановою Васильківської районної державної нотаріальної контори №389/02-31 від 30.04.2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини у шість місяців, та запропоновано звернутися до суду із заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенціїна ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно ч.3 вказаної статі, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування"

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає недоведеним той факт, що позивач на час смерті ОСОБА_2 проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Крім того, суд прийшов до висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки звернення до суду з вимогами щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на спірну частку житлового будинку після смерті ОСОБА_2 є передчасною, так як нормою права передбачено право на звернення особи до суду з позовом щодо визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає за необхідне відмовити у позові.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 80, 81, ч.2 ст.247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволені позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя М.М.Ковбель