Рішення № 99333448, 15.07.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/312/21

Провадження № 2/168/151/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Назарука О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Таксюк О.С.,

розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Старовижівської селищної ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07 травня 2021 року звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати за ними право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, як спадкоємців першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка та батька позивачів ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік та батько позивачів ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Позивач син спадкодавця ОСОБА_2 прийняв Ѕ частку спадкового майна, та мати позивача і дружина спадкодавця ОСОБА_1 в свою чергу прийняла Ѕ його частки шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт прийняття спадщини позивачами підтверджується копією витягу про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі та копією довідки Старовижівської селищної ради від 24 листопада 2020 року № 1340. (а.с.16, 17)

Ще один спадкоємець за законом дочка спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини не приймала та відмовилася від належної їй частки у спадковому майні, про що свідчить подана нею заява від 07 травня 2021 року. (а.с.58) Інші спадкоємці відсутні.

Позивачі 26 березня 2021 року звернулися до нотаріуса Старовижівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно, однак в цьому їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів. (а.с.26)

Тому, через неможливість оформити свої спадкові права в позасудовому порядку позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на наведене, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом по Ѕ частці будинковолодіння кожному після смерті батька позивача та чоловіка позивачки ОСОБА_3 .

В підготовче засідання позивачі не з`явилися, однак від них надійшла до суду заява, в якій просять справу розглянути без їх участі та зазначають, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовільнити. (а.с.65) У зв`язку із відсутністю спору просять справу розглянути у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій повністю визнав позовні вимоги позивача та просив судове засідання проводити за відсутності відповідача. (а.с.82)

Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 26 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 червня 2021 року.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог частин 3, 4 статті 200 та частини 4 статті 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи №130/2014 до майна померлого ОСОБА_3 , встановлені наступні обставини.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 , який доводився батьком та чоловіком позивачам (а.с.77, 78) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14,71).

Після їх смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить домоволодіння за АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту витягу з погосподарської книги №2 за 2016-2023 роки по Старовижівській селищній раді згідно записів погосподарського обліку №0201021 житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_3 .

Довідка №1340 видана 24 листопада 2020 року Старовижівською селищною радою свідчить, що відповідно з погосподарською книгою селищної ради по с. Брідки за адресою:

АДРЕСА_1 рахується господарство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ОСОБА_3 до дня смерті постійно проживав разом і був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 .

Заповіт від імені ОСОБА_3 селищною радою не посвідчувався.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 які прийняли спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем, але не оформили спадкових прав. (а.с.16)

Інший відомий спадкоємець за законом дочка спадкодавця ОСОБА_4 спадщини не приймала та відмовилась від належної їй частки у спадковому майні на користь позивачів: своєї матері та брата. Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , крім позивачів, судом не здобуто.

Відповідно до статті 1269 ЦК України позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, своєчасно прийняли спадщину після смерті батька та чоловіка, оскільки звернулися до нотаріуса з відповідними заявами. (а.с.73, 80)

Позивачем ОСОБА_2 виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с.18-25)

В судовому засіданні також встановлено, що перешкодою позивачів у реалізації спадкових прав після померлого батька та чоловіка в передбаченому законодавством нотаріальному порядку є неналежне оформлення спадкодавцем за час життя права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, внаслідок чого нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно (а.с.26, 81).

Відповідно до абз.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі набули право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивачі являються спадкоємцями першої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька та чоловіка ОСОБА_3 , своєчасне прийняття ними спадщини, неналежне оформлення спадкодавцем права власності на будинок з надвірними спорудами та будівлями, суд вважає за необхідне визнати в порядку спадкування за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 після померлого батька та чоловіка.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1269, 1270 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як передбачає частина 1 статті 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено наступне:

- відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- згідно статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

- у відповідності до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

- відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 ЦПК України). Визнання представником відповідача пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суд приймає визнання ним позову у даній справі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та необхідність визнання за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частки кожному житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який залишився після смерті батька та чоловіка позивачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з вимог статті 141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ними, так як про це зазначено в позовній заяві.

Керуючись ст.ст.392, 1216-1218, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України,

ст.ст.10-13, 60, 76-81, 89, 141, 200, 206, 229, 247, 258, 259, 352-355, 263-265, 268 ЦПК України, п.23 ППВС України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Старовижівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04333224 КОАТУУ: 0725055100 МФО 803014 місце розташування: вул. Незалежності, 52 смт Стара Вижівка 44401 Старовижівський р-н Волинська область) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування на законом - задовільнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частку кожному житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Назарук