Постанова № 99333280, 01.09.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4582/21

Провадження № 3/159/2556/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт № НОМЕР_1 виданий 25.05.2021 органом 0717, РНОКПП НОМЕР_2 ), громадянки України; працює головним бухгалтером ПП «Фомальгаут Волинь», місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),

встановила:

11 серпня 2021 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №142 від 09 серпня 2021 встановлено, що ОСОБА_2 , будучи головним бухгалтером ПП «Фомальгаут Волинь», не подала річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом за 2020 рік (граничний термін подання - 10.06.2021), чим порушила пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України).

В суді, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу не визнала, надала суду усні та письмові заперечення до акта камеральної перевірки, заперечила обов`язок ПП «Фомальгаут Волинь» подавати фінансову звітність з аудиторським звітом. Зазначила, що основним видом діяльності «Фомальгаут Волинь» є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Відповідно до статті першої Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 №2545-VIII суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка здійснює, користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 №827 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого пісок (дозвіл №5129 від 03 лютого 2010 року) та крейда (дозвіл №4057 від 17 жовтня 2006 року) відносяться до корисних копалин місцевого значення, а отже, ПП «Фомальгаут-Волинь» здійснює видобуток корисних копалин місцевого значення, а тому не відноситься до суб`єктів господарювання, який здійснює видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а отже не зобов`язане проводити обов`язковий аудит фінансової звітності. Зазначене свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення тому просила провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Диспозицією частини першої статті 163-1 Кодексу передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Тобто частина перша статті 163-1 Кодексу є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до законів України, якими передбачено подання аудиторських висновків.

Згідно з абзацом четвертим пункту 46.2 статті 46 ПК України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Отже, обов`язок платники податку оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом визначається на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до вимог частини другої статті 7 Кодексу, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, а згідно до вимог статей 245, 280 Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 01.11.1996 за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому, статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.

Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

До протоколу про адміністративне правопорушення органом долучено лише акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 02 серпня 2021 року № 6194/03-20-18-07/32578794, в якому зазначено, що ПП «Фомальгаут Волинь» відповідно до статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувній галузі, який зобов`язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом за 2020 рік, подавати контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам статей 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відомості викладені в протоколах про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не визнаються. Доказів на спростування позиції ОСОБА_1 контролюючий орган суду не надав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 163-1 Кодексу, у діях ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених податковим органом обставин, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя

постановила:

Провадження у справі № 159/4582/21 (провадження № 3/159/2556/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 Кодексу – закрити, через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова