Вирок № 99332170, 02.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/16824/20 пр. № 1-кп/759/499/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Байдюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12020100080003420 від 29 липня 2020 рок за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , судимий: - 08.04.2016 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК на 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 01 рік; - 27.02.2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 та ст. 71 КК України на 2 роки та 01 місяць позбавлення волі, звільнений з установи відбування покарання 01.02.2019 року; - 22.12.2017 року Шевенківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 та ст. 70 ч. 4 КК України на 2 роки та 02 місяці позбавлення волі, 17.04.2019 знятий з обліку у зв`язку з повним відбуттям покарання за всіма вказаними вироками, -

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

сторони: прокурор - Лаба І.Р., обвинувачений - ОСОБА_2 , його захисник Дідора А.К.,Ю інші учасники: представник потерпілого ТОВ «Ді-Транс» - Брус О.М. та представник потерпілого ФОП « ОСОБА_3 » - ОСОБА_6.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.

08 та 29 липня 2020 року ОСОБА_2 , маючи судимість за шахрайство, з метою власного збагачення, повторно, шляхом обману заволодів чужим майном, завдавши потерпілим матеріальну шкоду, а саме, ТОВ «Ді-Транс» - на загальну суму 9 600 грн., а ФОП « ОСОБА_3 » - на загальну суму 11 400 грн., за таких обставин.

Так, як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 08 липня 2020 року, близько 18 год. 30 хв., знаходячись у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_4, під приводом працівника ТОВ «Славутич», яким не являвся, тобто шляхом обману, скориставшись тим, що його дії не викликали підозри, отримав від працівника вказаного магазину, 6 порожніх бочок з під пива, об`ємом 50 літрів, загальною вартістю 9 600 грн., які належать ТОВ «Ді-Транс». У подальшому, того ж дня ОСОБА_2 , за невстановлених обставин продав вказані бочки з під пива, отримавши за них грошові кошти у сумі 3 600 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 29 липня 2020 року, у другій половині дня, ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, шляхом обману, скориставшись тим, що його дії не викликали підозри, отримав від працівника вказаного магазину 3 порожні бочки з під пива, об`ємом 50 літрів, загальною вартістю 11 400 грн., які належать ФОП « ОСОБА_3 ». У подальшому, того ж дня ОСОБА_2 , за невстановлених обставин продав ці бочки з під пива, отримавши за них грошові кошти у сумі 3 000 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Правова позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнав, заперечивши сам факт своєї причетності до викладених в обвинувальному акті подій, що можливо і мали місце 08 та 29 липня 2020 року, внаслідок яких сталося привласнення майна потерпілих у виді порожніх бочок з під пива. ОСОБА_2 пояснив, що у вказаний час 08 та 29 липня 2020 року не міг фізично перебувати у перелічених магазинах за вказаними адресами, оскільки був на роботі чи вже їхав з неї додому в іншому районі міста Києва.

Захист наполягав на тому, що слідством не здобуто і не надано суду допустимих доказів винуватості ОСОБА_5 у повторному вчиненні шахрайства за наведених в обвинувальному акті обставин, а тому просив ухвалити виправдувальний вирок.

Позиція сторони обвинувачення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, сторона обвинувачення подала докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду. Під час виступу в судових дебатах прокурор вважав подані докази достатніми для того, щоб довести винуватість обвинуваченого.

Оцінка поданих сторонами доказів судом.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду вказав у своїй постанові від 03.03.2021 у справі № 522/11807/18, що відсутність постанови про призначення групи прокурорів в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість всіх доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Аналогічне по суті рішення прийняла і Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Судуу постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15.

Мотивуючи своє рішення Верховний Суд зазначив, що застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Із аналізу ст. 36, 37 КПК України вбачається, що визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом. Крім того, постанова прокурора має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, зокрема, бути виготовленою на офіційному бланку та підписаною службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Також, Верховний Суд зауважив на тому, що витяг з ЄРДР не може підміняти постанову прокурора, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує правові наслідки з уповноваження прокурора на ведення справи.

Натомість, в матеріалах даного кримінального провадження прокурором подано до суду постанову заступника керівника Київської місцевої прокуратури Дем`янця С.М. про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29 липня 2020 року, яка не підписана вказаною особою (а. 108-109). Звертає на себе увагу те, що цей документ у такому незавершеному вигляді перебував у матеріалах кримінального провадження не тільки під час досудового розслідування з дня внесення відомостей до ЄРДР, а й на час триваючого судового провадження, та був долучений до матеріалів останнього під час судового розгляду прокурором, чиї повноваження належно підтвердженні іншим документом (постанова про зміну групи прокурорів від 13 квітня 2021 року - а. 46, 68).

Отже, у матеріалах даного кримінального провадження відсутні документи, якими визначено прокурора або групу прокурорів, які здійснювали повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що ставить під сумнів легітимність процесуальних дій прокурорів та допустимість всіх отриманих під час досудового розслідування доказів.

Враховуючи викладене, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час досудового розслідування, оскільки в порушення вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 37, ст. 110 КПК України у матеріалах даного кримінального провадження відсутні документи, якими визначено прокурора або групу прокурорів, які під час всього досудового розслідування здійснювали повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що з наведених причин у даному провадженні виявилися нелегітимними: - процедура повідомлення про підозру, незалежно від того, чи складалося письмове повідомлення про підозру самим прокурором чи тільки за його погодженням; - процедура надання доручень прокурора, в тому числі, на завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів останнього; - процедура звернення до суду з обвинувальним актом, який погоджував і затверджував прокурор (а. 4-8); - процедура вручення обвинувального акту, яку закон покладає на прокурора (а. 12), - суд визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) під час досудового розслідування, не залежно від джерела їх походження. Такими даними є відображені в документах представника потерпілого ТОВ «Ді-транс» (а. 89-92, 98), протоколах пред`явлення особи для впізнання від 29 та 30 липня 2020 року (а. 93-97, 102-105) та огляду місця події від 29 липня 2020 року (а. 99-101).

Можливість відновлення проведеного у такій спосіб досудового розслідування втрачена. До того ж Касаційний кримінальний суд Верховного Суду вказав у своїй постанові від 25.11.2020 у справі № 627/927/19, що само вже здійснення повідомлення про підозру неповноважним на те суб`єктом є недотриманням належної правової процедури, що тягне вже тільки з цієї причини недопустимість всіх доказів, зібраних в здійсненому всупереч встановленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні.

Крім того, у матеріалах даного провадження прокурором подано до суду постанову заступника начальника управління - начальника слідчого відділу Святошинського УП ГУНП Замули Б.А. про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 29 липня 2020 року, яка також не підписана вказаною особою (а. 106-107). Звертає на себе увагу, що цей документ у такому незавершеному вигляді також перебував у матеріалах кримінального провадження не тільки під час досудового розслідування, а й на час судового провадження.

За таких умов, якщо, навіть, і вважати наявним доручення на проведення досудового розслідування слідчим ГОВРАС С.О. (старша групи слідчих за даними ЄРДР - а. 86), то і в такому випадку під час досудового розслідування відомості, які відображені у протоколах пред`явлення особи для впізнання від 29 липня 2020 року (а. 93-97) та огляду місця події від 29 липня 2020 року (а. 99-101), були одержані іншими слідчими, повноваження яких визначені у належній правовій формі також не були, що додатково ставить під сумнів легітимність проведених такими слідчими процесуальних дій, відтак і допустимість всіх отриманих ними у такій спосіб доказів.

Суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує вказані недопустимі докази при поставленні даного вироку суду і не посилається на них.

Представник потерпілого «ТОВ «Ді-Транс» БРУС О.М., потерпіла ОСОБА_6 не сприяли встановленню істини у справі, в судове засідання не прибули з невідомих причин. Так, судові виклики засобами зв`язку на 17 травня, 16 червня 2021 року вказані особи проігнорували, про причини свого не прибуття до суду не повідомили, ОСОБА_6 повідомила про своє не бажання приходити до суду через брак часу (а. 29, 116). Сторона обвинувачення, зобов`язавшись забезпечити прибуття потерпілих до суду, цього зробити не спромоглася, не зважаючи на наданий судом час для цього понад місяць. Отже, судове провадження здійснювалося за відсутності потерпілих.

Досліджені судом за клопотанням прокурора заяви про злочин обидві від 29 липня 2020 року містять дані про те, що 08 та 29 липня 2020 року невідома особа чоловічої статі під приводом працівника виробника пива шляхом обману заволоділа в м. Києві у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 порожніми бочками з під пива та у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , - 3-ма порожніми бочками з під пива, відповідно.

Вказана первинна інформація, яка не може бути знівельована подальшим порушенням правової процедури, потребувала подальшої перевірки шляхом вчинення слідчих (розшукових) дій, оскільки не містить достатніх доказів причетності до цих подій саме обвинуваченого ОСОБА_1 , який у своїх показаннях свій зв`язок з цими подіями заперечив.

Інших доказів, які могли б бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 прокурором надано не було. Повідомлена ОСОБА_1 версія подій стороною обвинувачення не спростована.

Дані, які містять характеризуючі документи на ОСОБА_1 , вказаних висновків суду не спростовують.

За таких обставин, викладені в обвинувальному акті обставини злочину, поставленого у провину обвинуваченому не отримали свого належного документального підтвердження з тим, щоб вважати доведеним, що 08 та 29 липня 2020 року ОСОБА_2 з метою власного збагачення шляхом обману заволодів чужим майном, завдавши потерпілим матеріальну шкоду. Отже, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати поза розумним сумнівом доведеним те, що він вчинив злочин, в якому обвинувачується. Версія про можливість втрати потерпілим власних речей за інших обставин не спростована.

Через наведені висновки суду втрачена актуальність окремої оцінки інших підстав для визнання доказів обвинувачення недопустимими, на що також звертав увагу захист.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що за вказаних в обвинувальному акті обставин ОСОБА_2 з метою власного збагачення, повторно, шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ТОВ «Ді-Транс» та ФОП « ОСОБА_3 », а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 .

Враховуючи ці висновки суду, раніше обрані заходи забезпечення належить скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 100, 126, 182, 368, 370, 371, п. 2 ч. 1 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення, що злочин вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 .

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.

Заходи забезпечення в межах даного провадження - скасувати, сплачену заставу в розмірі 45 400 грн. повернути заставодавцю.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме, диски із записами - зберігати при матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК