Рішення № 99330030, 31.08.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

31.08.2021

Справа № 489/3290/21

Провадження №2/489/1873/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 9 313,47 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн., посилаючись на те, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржнику за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та ОСОБА_1 було укладено згідно п.п. б п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки). Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Боржником оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. В результаті систематичної неналежної оплати споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2021 року, наявна заборгованість у сумі 9313,47 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що згідно розрахунку заборгованості по абоненту, який приєднано позивачем до позовної заяви, вбачається, що дата виникнення боргу за адресою місця його проживання, жовтень 2016 року. Вважає, що позивачем пропущено термін позовної давності для можливості стягнути дану заборгованість. Позивачем не надано документів, що підтверджують поважність пропуску строку позовної давності. Вказує, що він ніколи не укладав договорів з МКП «Миколаївводоканал» щодо надання останнім послуг з водопостачання та водовідведення, а тому не брав на себе зобов`язання по оплаті за ці послуги. Крім того, він не є власником квартири АДРЕСА_1 і не має обов`язку нести відповідальність за дане майно, як це передбачено ч. 4 ст. 319 ЦК України. Також, він не підпадає під термін «споживач води», а тому не зобов`язаний сплачувати за послугу, яку не споживав та не замовляв. З червня 2013 року по теперішній час він проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за цією ж адресою сплачує комунальні послуги, здійснює оплату за поставку води, оскільки в цьому районі немає централізованого водопостачання. За адресою: АДРЕСА_1 , проживає його колишня дружина, яка можливо користується комунальними послугами. Повідомлення позивача про заборгованість він не отримував. Крім того, у повідомленні про заборгованість зазначене прізвище споживача « ОСОБА_2 », а позов направлено з невідомих причин до ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржниці за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та ОСОБА_1 , як основним квартиронаймачем, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки).

Позивач в своєму відзиві зазначає, що він не є споживачем води, а тому не зобов`язаний сплачувати за послугу, яку не споживав та не замовляв.

Відповідно до підпункту „б" п. 12.1 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року №65, між сторонами був укладений договір з ОСОБА_1 про надання послуг з водопостачання та водовідведення шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документу (розрахункової книжки).

Згідно ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" , ст. 68 ЖК України, п.20, 21 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 на споживачів послуг з водопостачання покладено обов`язок своєчасної щомісячної сплати зазначених послуг.

Згідно п. 2 ч.2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.

Приписами п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.

Твердження відповідача про те, що він не є споживачем води, а тому не зобов`язаний сплачувати за послугу, яку не споживав та не замовляв, судом не береться до уваги, оскільки між сторонами укладено Договір шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2021 року, утворилася заборгованість в розмірі 9 313 грн. 47 коп.

Позивач зазначає, що боржника неодноразово повідомляли про наявну заборгованість та наслідки невиконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг, що підтверджується повідомленнями про заборгованість.

З повідомлення про заборгованість, яке направлено на адресу: АДРЕСА_1 , боржником зазначено ОСОБА_2 , а тому судом не беруться до уваги твердження позивача про належного повідомлення відповідача про наявну заборгованість та наслідки невиконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг.

Станом на травень 2021 року заборгованість відповідача за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 9313 грн. 47 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 06.04.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З огляду на вказане, саме на відповідачів покладено обов`язок укладення договору із позивачем на надання відповідних послуг.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачі повинні за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

У відповідності з ст. 526 та ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Станом на 01.05.2021 заборгованість відповідачки за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 9313 грн. 47 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що з червня 2013 року по теперішній час він проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за цією ж адресою сплачує комунальні послуги, здійснює оплату за поставку води, оскільки в цьому районі немає централізованого водопостачання.

З акта про проживання від 14.06.2021 підписаного свідками, вбачається, що з червня 2013 року по теперішній час ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , веде господарство, оплачує комунальні послуги, послуги з постачання води, оскільки немає централізованого водопостачання по даному провулку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2013 року із змінами місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів* України порядку.

Згідно зі статтею 6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до статті 11-2 зазначеного Закону орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання відповідно до цього Закону формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади.

Органи реєстрації здійснюють обмін відомостями між реєстрами різних територіальних громад для реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання особи у разі її вибуття з однієї адміністративно-територіальної одиниці та прибуття до іншої адміністративно-територіальної одиниці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказаною статтею передбачено перелік відомостей, які вносяться до реєстру територіальної громади, зокрема місце проживання та інформація про попереднє місце проживання.

У разі відсутності споживача або членів його сім`ї оплата вартості послуг здійснюється відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № №1875-IV, споживач має право на несплату вартості житлово - комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному підтвердженні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок передбачений п. 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 де вказано, що споживач має право на зменшення розміру плати в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Слід звернути увагу на те, що звернень з питання здійснення перерахунку в зв`язку з не проживанням за адресою: АДРЕСА_1 від відповідача до МКП «Миколаївводоканал» не надходило.

Також слід зазначити, що на момент відкриття провадження у цивільній справі відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 01.06.2021, який було надано до матеріалів справи на запит суду.

Твердження відповідача про те, що він не є власником квартири АДРЕСА_1 судом не беруться до уваги, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

З приводу посилань відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності та відмову у позові з цих підстав, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. З, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до даного позову, оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено, клопотання про поновлення строків позовної давності представником позивача заявлено не було.

Згідно наданого розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_2 , відкритому на ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з жовтня 2016 року по квітень 2021 року в розмірі 9313 гривень 47 копійки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідачів необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання в розмірі 5347 гривень 64 копійки - заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2019 по 01.05.2021.

В решті позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2016 року по 30.04.2019 слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1303,39 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 5 347 (п`ять тисяч триста сорок сім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі 1303 грн. 39 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «31» серпня 2021 року.