Рішення № 99326271, 01.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року місто Київ №640/18730/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372);

- зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372) та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду у місячний термін клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372) для її одержання безоплатно у приватну власність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/18730/20, а також визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, копію відзиву одночасно надіслати позивачу.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду 16.09.2020 відповідач подав відзив, в якому зазначає, що заява позивача від 14.04.2020 не залишається без розгляду, а розглядається в установленому порядку. Також, у відзиві вказано, що розгляд заяви позивача у відведений законодавством місячний строк унеможливлювався у зв`язку із обмежувальними заходами, встановленими з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки для її одержання безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, до якої додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, ксерокопію паспорта та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Позивачем отримано лист від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 30.04.2020 №057-08/К-1727-2255, відповідно до якого позивача повідомлено, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В. розглянуто клопотання Позивача та повідомлено про те, що, на цей час набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 20.04.2017 № 241/2463 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Порядку. Розглянувши звернення Позивача та додані до нього документи, департаментом сформовано справу-клопотання № 571501777. Згідно з пунктом 4.5 розділу 4 Порядку подальший розгляд вказаного клопотання буде здійснюватися відповідно до вимог розділу 2 цього Порядку.

Окрім того, вказаним листом Позивача проінформовано, що відповідно до підпункту 4.10 пункту 4 Порядку остаточне рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої). У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята). Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як зазначив Верховний Суд у рішенні від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17, для порівняння, у ч. 9 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки для її одержання безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації з долученням до клопотання передбачених статтею 118 Земельного кодексу додатків у вигляді графічних матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

В силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач був зобов`язаний розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Втім, як убачається з листа Київської міської ради від від 30.04.2020 №057-08/К-1727-2255, відповідачем повідомлено позивача проте, що на цей час набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 20.04.2017 № 241/2463 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Порядку, розглянувши звернення Позивача та додані до нього документи, департаментом сформовано справу-клопотання № 571501777. Згідно з пунктом 4.5 розділу 4 Порядку подальший розгляд вказаного клопотання буде здійснюватися відповідно до вимог розділу 2 цього Порядку. Відповідно до підпункту 4.10 пункту 4 Порядку остаточне рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579.

Беручи до уваги приписи частини сьомої статті 118 Земельного кодексу, що містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не підлягає розширеному тлумаченню, та не передбачає можливості не розглядати клопотань громадян про надання у власність земельних ділянок, суд вважає відмову відповідача у розгляді клопотання позивача незаконною.

Оскільки, станом на момент звернення позивача до суду із позовом, рішення Київської міської ради за результатами розгляду клопотання позивача відсутнє, лист відповідача від 30.04.2020 №057-08/К-1727-2255 не можна вважати рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, що вказує на протиправність відмови, відображеної у ньому, а також свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно розгляду клопотання позивача.

Отже, у межах спірних правовідносин Київська міська рада зобов`язана була розглянути клопотання позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні. ЗК України або інші закони не передбачають права Київської міської ради делегувати свої повноваження по розпорядженню земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або приймати інші акти, ніж у формі рішень; в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в його наданні.

При цьому, відповідно до пп. 3.11 п. 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку, а не на прийняття кінцевого рішення за наслідком розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його оформлення у вигляді листа.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 .

Відповідно, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Київської міської ради розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372) та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372);

3.Зобов`язати Київську міську раду (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території АДРЕСА_1 ; кадастрова зона:90; кадастровий квартал: 372) та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.