Рішення № 99325290, 02.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2021 року Справа № 480/5050/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5050/21 за позовом ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, і просить суд:

- визнати дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати позивачу з травня 2021 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради поновити виплату ОСОБА_1 державної допомоги по догляду малолітньою дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з травня 2021 року і до досягнення нею трирічного віку, виплативши утворену заборгованість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно припинено виплату позивачу допомоги по догляду за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач зверталася на урядову "Гарячу лінію" зі скаргою, на яку отримала відповідь у телефонному режимі, що вказану виплату було припинено у зв`язку з тим, що в поданій заяві про призначення виплати було неправильно зазначено дату народження та ім`я дитини. Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що рішенням департаменту від 07.06.2021 припинено виплату допомоги при народженні дитини, оскільки позивач тривалий час разом із своєю дитиною перебуває за межами України, а саме в Республіці Ірак. Також зазначає, що обставини свідчать про можливе нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини. У свою чергу, департамент фактично позбавлений можливості контролю за цільовим використанням таких коштів.

23.07.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується у повному обсязі та зауважує, що відповідач не зазначає з яких підстав їй було припинено виплату допомоги по догляду за дитиною, враховуючи те, що така допомога вже була призначена позивачу. Більш того, відповідач у відзиві зазначає про те, що кошти, виплачені на дитину, позивачем витрачаються не за цільовим призначенням, при цьому жодних доказів які підтверджують вказані обставини відповідачем не надано.

Ухвалою суду від 27.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про розгляд справи №480/5050/21 у судовому засіданні з викликом сторін та зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, у семиденний строк з дня отримання даної ухвали, надати суду письмові пояснення щодо підстав припинення позивачу виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з посиланням на положення нормативно-правових актів, також, у разі наявності, надати суду належним чином засвідчену копію рішення про припинення вказаної виплати, на яке посилається Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради у відзиві на позовну заяву.

09.08.2021 позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме відповідь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на звернення позивача з питання припинення виплати допомоги при народженні дитини.

11.08.2021 на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2021 відповідачем надано суду додаткові пояснення, у яких, зокрема зазначено, що допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу не призначалася, адже, чинними нормативно-правовими актами не передбачено надання такої допомоги, а передбачено лише допомогу при народженні дитини, яка і була призначена позивачеві.

Також звертає увагу суду на те, що форма оскаржуваного рішення відтворюється за допомогою відповідного програмного комплексу, який технічно не дозволяє здійснити деталізацію причин прийнятого рішення, тому департамент в таких випадках з метою вмотивованості та обґрунтованості власне прийнятих рішень здійснює окреме письмове посилання на саму підставу, або ж якщо вона є занадто змістовною і ґрунтується на аналізі та врахуванні декількох обставин та/або вимог чинного законодавства, тоді можливе посилання на службову записку, яку суб`єкт прийняття рішення врахував та з урахуванням тих мотивів, що зазначені у ній, прийняв рішення.

У даних спірних правовідносинах, суб`єкт прийняття рішення виходив із підстав та мотивів, які були зазначені у службовій записці, адресованій на його ім`я, тому і було зроблено відповідне позначення у рішенні від 07.06.2021.

Зазначає, що 18.01.2021 до департамента надійшла заява від громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , для призначення допомоги при народженні дитини на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Враховуючи те, що позивачем до заяви не було надано легалізованих в Україні в установленому порядку документів, що засвідчують народження дитини, листом департамента від 21.01.2021 № 12.01-27/377/07 їй було повідомлено про необхідність надання такого документу, оскільки дитина народилася за кордоном, і тому неможливо підтвердити факт її народження шляхом електронної взаємодії електронних реєстрів Мінсоцполітики та Мін`юсту.

У подальшому 05.02.2021 через скриньку вхідної кореспонденції, розміщеної у фойє адміністративної будівлі департаменту за адресою: АДРЕСА_2 , надійшло свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , легалізоване в Україні в установленому порядку. Після подання легалізованих в Україні в установленому порядку документів, що засвідчують народження дитини департаментом було прийнято рішення від 05.02.2021 про призначення позивачу допомоги при народженні дитини на період з 01.06.2020 по 30.06.2023 (з 01.06.2020 по 30.06.2020 у розмірі 10320,00 грн. одноразово та з 01.07.2020 по 30.06.2023 у розмірі 860,00 грн. щомісячно).

Надалі, відповідно до службової записки заступника начальника управління надання державної соціальної допомоги - начальника відділу прийняття рішень ОСОБА_5 від 07.06.2021 встановлено, що позивач та її родина постійно проживають за межами України, у той час як згідно статті 5 Закону встановлено, що в тому числі допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Вказане підтверджується отриманою департаментом 24.05.2021 інформацією від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України даних щодо перетинання позивачем Державного кордону України до Республіки Ірак. Так, згідно з базою даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» в період з 01.01.2020 по 01.03.2021 позивач не перетинала державний кордон України шляхом в`їзду на територію України. Також підтверджується відомостями, які зазначені в особовій справі ОСОБА_6 (матері позивача) щодо призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , де зазначено, що ОСОБА_1 та її родина постійно проживають за межами України в Республіці Ірак. Крім того, про факт проживання за межами України не заперечує позивач у поданій позовній заяві. Відтак, вищезазначені факти свідчать про те, що позивач постійно не проживає на території України.

Виходячи із зазначеного, оскаржуваним рішенням департаментом було припинено виплату допомоги позивачеві через порушення нею вимог статей 5, 11, 22 Закону та пункту 13 Порядку. Так, на думку департамента, позивач вчинила протиправну поведінку у вигляді неособистого надання документів до органу соціального захисту, оскільки остання фактично не могла особисто подати необхідні документи, так як тривалий час перебуває за межами України. Крім того, позивач надала недостовірну інформацію щодо свого місця проживання, оскільки, всупереч положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не повідомила орган реєстрації про зміну свого місця проживання і тим самим ввела в оману органи влади, які користуються відповідними реєстрами для надання адміністративних послуг, і як наслідок, через таку усвідомлену протиправну поведінку завдала збитків державі через безпідставне отримання коштів державної допомоги при народженні дитини, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів, що згідно з пунктом 13 Порядку є окремою підставою для припинення допомоги при народженні дитини.

Також відповідач зазначає, що пунктом 13 Порядку передбачено, що контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, в межах повноважень.

На виконання вищезазначеного пункту, та враховуючи запит департамента, 19.07.2021 до останнього надійшов лист Сумського міського центру соціальних служб Сумської міської ради, в якому повідомлено про неможливість здійснення перевірки цільового використання допомоги та переконатись у створенні батьками належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, оскільки 07.07.2021 фахівцем із соціальної роботи був здійснений вихід за місцем реєстрації позивача, однак двері квартири ніхто не відчинив, на залишене повідомлення щодо необхідності звернення до центру соціальних служб - не відреагували.

Таким чином, на виконання вимог Закону, Порядку, з метою цільового використання бюджетних коштів, дотримання бюджетного законодавства, департаментом прийнято рішення на підставі вимог чинного законодавства. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та безпідставними.

Дослідивши матеріали справи та подані учасниками справи докази у їх сукупності, встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради від 05.02.2021 про призначення допомоги сім`ям з дітьми позивачеві призначено допомогу при народженні дитини на період з 01.06.2020 по 30.06.2023 (з 01.06.2020 по 30.06.2020 у розмірі 10320,00 грн. одноразово та з 01.07.2020 по 30.06.2023 у розмірі 860,00 грн. щомісячно).

Згідно рішення Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради від 07.06.2021 (а.с.45), з 01.06.2021 позивачу припинено виплату вказаної допомоги на підставі обставин, викладених у службовій записці від 07.06.2021.

Так, у наданій відповідачем службовій записці від 07.06.2021 (а.с.46) зазначено, що позивач та її родина постійно проживають за межами України. Відтак, заявниця порушила вимоги статей 5,11 та 22 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", пункту 43 та 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1751 в частині приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, а саме: особистого не подання до департаменту необхідних документів, що призвело до безпідставного отримання коштів допомоги при народженні дитини та їх нецільової виплати.

Позивач зверталася до відповідача із зверненням з питання припинення виплати допомоги при народженні дитини, на яке отримала відповідь від 04.08.2021 №А-1879/12.06-29 (а.с.40), у якій зазначено, що згідно даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у період з 01.01.2020 по 01.03.2021 позивач не перетинала державний кордон України. Вищезазначені факти свідчать про те, що позивач постійно не проживає на території України.

Враховуючи вищезазначене, рішенням департамента від 07.06.2021 позивачеві було припинено виплату допомоги при народженні дитини з 01.06.2021.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, в межах повноважень.

На виконання вищезазначеного пункту, 07.07.2021 фахівцем із соціальної роботи Сумського міського центру соціальних служб Сумської міської ради (надалі - центр соціальних служб) був здійснений вихід за місцем реєстрації позивача. Своїм листом від 19.07.2021 центр соціальних служб повідомив про неможливість здійснити перевірку цільового використання допомоги та переконатись у створенні батьками належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, на залишене повідомлення щодо необхідності звернення до центру соціальних служб не відреагували.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про припинення виплати допомоги при народженні дитини, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання надання допомоги при народжені дитини врегульовано Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (далі - Закон) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок).

Статтею 11 Закону передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

- заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Заява, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В, такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом.

Статтею 5 Закону встановлено, що в тому числі допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Пунктом 43 Порядку встановлено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Закон, визначаючи умови надання допомоги при народженні дитини вказує, що один із батьків саме безпосередньо, тобто із урахуванням застосовуваних до цих правовідносин вимог статті 238 Цивільного кодексу України, має надати документи для визначення права на допомогу, а також поряд з цим із системного аналізу цього ж Закону та Порядку, який прийнятий на його виконання, суб`єкт прийняття рішення в особі органу соціального захисту населення має призначити/відмовити у призначенні допомоги або ж після виявленого зловживання з боку заявника під час верифікації припинити виплату допомогу і в залежності від причини припинення визначитись із формою процесуального рішення, адже таке припинення може передбачати не визнання права з моменту призначення допомоги або ж вказувати на припинення лише з моменту виявлення без наслідків по стягненню надміру виплачених коштів.

Питання припинення допомоги при народженні дитини кореспондуються з умовами, за яких допомога не може бути призначена. Таким чином, перелік випадків за яких допомога при народженні дитини припиняється і які визначені у статті 22 Закону та пункті 13 Порядку не є виключним, адже перелік таких умов є ширшим і пояснюється умовами за яких допомога не призначається.

Тобто, у даній ситуації це додатково статті 5 і 11 Закону, зокрема в частині обов`язку особи заявника безпосередньо надати документи і подати заяву, а також виходячи із добросовісного усвідомлення особою заявника свого місця проживання подачі ним документів для отримання допомоги за тією територіальною юрисдикцією органу соціального захисту населення, який знаходиться за місцем проживання заявника. Це має істотне значення для можливості органу соціального захисту населення здійснити покладені на нього законом обов`язки по забезпеченню контролю за цільовим використанням коштів, за інших обставин така можливість втрачається і існують значні ризики зловживання з боку отримувача допомоги.

Відповідно до статті 22 Закону, одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, в межах повноважень.

Як вже встановлено судом, згідно інформації, отриманої департаментом 24.05.2021 від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України даних щодо перетинання позивачем Державного кордону України до Республіки Ірак в період з 01.01.2020 по 01.03.2021 позивач не перетинала державний кордон України шляхом в`їзду на територію України. Вказана обставина також підтверджується відомостями, які зазначені в особовій справі ОСОБА_6 (матері позивача) щодо призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , де зазначено, що ОСОБА_1 та її родина постійно проживають за межами України в Республіці Ірак. Крім того, про факт проживання за межами України не заперечує позивач у поданій позовній заяві. А відтак, вищезазначені факти свідчать про те, що позивач постійно не проживає на території України.

Виходячи із викладеного та з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про те, що департаментом правомірно було припинено виплату допомоги позивачеві через порушення нею вимог статей 5, 11, 22 Закону та пункту 13 Порядку.

У силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що позивачем, під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, оскільки як встановлено судом під час розгляду справи, позивач постійно не проживає на території України, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька