Рішення № 99325179, 11.08.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2021 року м. Рівне №460/4140/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чернецька Тетяна Вікторівна,

відповідача: представник Форет Майя Сергіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпон Шепетівка" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпон Шепетівка" (далі ТОВ "Шпон Шепетівка", позивач, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Рівненській області № 00024330703 від 07 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Шпон Шепетівка" зазначило, що висновки відповідача вказані у акті перевірки є необ`єктивними, такими що зроблені без урахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіркою не надано належної оцінки наявним первинним бухгалтерським документам, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. За таких обставин відповідач необґрунтовано дійшов висновку що отримання працівників в найм, яке обумовлено договором послуг № 1-ОП від 31.07.2020, підпадає під визначення послуг з надання персоналу. Висновки відповідача про те, що ТОВ «Вудстік» не мало законних підстав для надання даного виду послуг, відповідно послуги, отримані від ТОВ «Вудстік» по договору №1-ОП від 31.07.2020, визнаються такими, що не пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Шпон Шепетівка», не відповідають дійсності оскільки ТОВ «Вудстік» безпосередньо займається виготовленням фанери та має для того відповідні ресурси, а відповідно до зареєстрованих КВЕД (16.21) здійснює виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону .

Ухвалою суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатками. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих законодавством, з підстав наведених у висновках акту перевірки. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.08.2021.

У судовому засіданні представник позивача підтримав аргументи та доводи, викладені у документах по суті справи, просив задовольнити позовні вимоги шляхом прийняття рішення, яким визнати протиправним та скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області.

Представник відповідача, у судовому засіданні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити повністю.

У судовому засіданні 11.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Заслухавши думку представників сторін, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ТОВ «Шпон Шепетівка» (ідентифікаційний код юридичної особи 38720141) зареєстроване як юридична особа 02.07.2013 року №16741020000001343, основним видом економічної діяльності є виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (код КВЕД 16.21). 03.07.2013 ТОВ «Шпон Шепетівка» взяте на облік як платник податків у Костопільській ДПІ (Костопільський район).

За даними бухгалтерського обліку, станом на 31.12.2020 вартість основних засобів ТОВ «Шпон Шепетівка» складала 15556013,17 грн.. В періоді, що перевірявся ТОВ «Шпон Шепетівка» здійснювало діяльність з виготовлення лущеного шпону та фанери з деревини листяних порід, яку в подальшому реалізовано на території України.

В період з 17.02.2021 по 23.02.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шпон Шепетівка» код ЄДРПОУ 38720141, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 02.03.2021 №1263/17-00-07-03/38720141 (далі Акт перевірки) згідно висновків якого встановлено такі порушення податкового законодавства, зокрема:

пп. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1 та п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) ТОВ «Шпон Шепетівка» занижено податкові зобов`язання всього на суму 123 060 грн. в т.ч. за листопад 2020р. - 70 264 грн., за грудень 2020 р.-52 796 грн., що в подальшому призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації) за грудень 2020 року на суму 123 060 грн.

п.201.1. та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) ) «Шпон Шепетівка» не складено та не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на суму 123 060 грн..

Керуючись правом наданим п. 86.7 ст. 86 ПК України, ТОВ «Шпон Шепетівка» 19.03.2021 подано до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на Акт перевірки.

15.04.2021 ТОВ «Шпон Шепетівка» отримано відповідь на заперечення від 02.04.2021 №3791/6/17-00-07-03, яким ГУ ДПС у Рівненській області заперечення залишено без задоволення, а висновок Акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 07 квітня 2021 року №00024330703, яким:

- встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 123 060,00 грн.

ТОВ «Шпон Шепетівка» не погодилось з податковим повідомленням-рішенням від 07 квітня 2021 року №00024330703, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування, означеного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам судом встановлено наступне.

Підставами для зменшення суми бюджетного відшкодування та зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду слугували висновки ГУДПС у Рівненській області про:

- отримання працівників в найм, що обумовлено договором послуг №1-ОП від 31.07.2020 року підпадає під визначення послуг з надання персоналу, визначення якого передбачено Податковим кодексом України, згідно пп.14.1.83 п.14.1. ст. 14 якого передбачено, що послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін. ТОВ «Вудстік» з метою надання даного виду послуг повинно бути включене до переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштування, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців та мати відповідний КВЕД. Податковий орган вказує на те, що ТОВ «Вудстік» не має відповідного виду діяльності необхідного для надання послуг для технологічного процесу виготовлення фанери, документальне оформлення даних послуг не відповідає умовам укладеного договору та чинному законодавству, а працівники фактично здійснювали виробництво фанери в приміщеннях та на обладнанні, що належить ТОВ «Шпон Шепетівка». Оскільки законних підстав для надання даного виду послуг ТОВ «Вудстік» не має, відповідно послуги, отримані від ТОВ «Вудстік» по договору №1-ОП від 31.07.2020 р., визнаються такими, що не пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Шпон Шепетівка», відтак у ТОВ «Шпон Шепетівка» наявні підстави для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Наполягаючи на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вказує, що при укладенні вищевказаного Договору не зверталось до ТОВ «Вудстік», як до суб`єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, або суб`єкта господарювання, який здійснює наймання для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. Предметом Договору є надання послуг для технологічного процесу виготовлення фанери, оскільки ТОВ «Вудстік» відповідно до зареєстрованих КВЕД, основний КВЕД - лісопильне та стругальне виробництво (16.10), серед іншого - виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (16.21), безпосередньо займається виготовленням фанери та має для того відповідні ресурси. ТОВ «Шпон Шепетівка» звернулось до ТОВ «Вудстік» щодо надання конкретних видів робіт (надання послуг) доказом чого є Додаткова угода №1 до Договору надання послуг №1-ОП від 31липня 2020 року, завдання з організації технологічного процесу виготовлення фанери на листопад, грудень 2020 року. Будь які заявки на отримання персоналу в найм ним не оформлялись та не надавались, акцентує увагу на тому, що вказані документи були надані перевіряючим для ознайомлення під час перевірки, а також були подані повторно до контролюючого органу разом із запереченням на акт перевірки але не були прийняті відповідачем до уваги. Окрім того, ТОВ «Шпон Шепетівка» вказує, що результатом отриманих послуг від ТОВ “Вудстік” є виготовлена продукція - фанера, яку фактично отримано позивачем, господарські операції з подальшої її реалізації, що відбувалися у листопаді-грудні 2020 року є реальними, а господарська операція з отримання послуг для технологічного виготовлення фанери мала ділову мету - виконання зобов`язань перед контрагентами позивача ТОВ «БІ ЕФ ДЖИ», ПАТ «ДНІПРОВУД», ТОВ «ІНВЕСТ ВУД ТРЕЙД», ТОВ «ЕРГОНОМІКА УКРАЇНА», ТОВ «КОРІС АМ», ФОП ОСОБА_1 та ін., та переслідувала економічну ціль отримання прибутку при подальшій реалізації фанери на території України.

Щодо доводів ГУ ДПС у Рівненській області про завищення податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996 від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996) господарська операція - дія, або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з абзацу 11 ст. 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

З урахуванням викладеного, господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети).

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження в майбутньому).

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські правовідносини між ТОВ «Шпон Шепетівка» та ТОВ « Вудстік» виникли на підставі Договору надання послуг №1-ОП від 31.07.2020року (далі – Договір надання послуг), за яким ТОВ «Вудстік», як Виконавець, зобов`язався надати послуги з технологічного процесу виготовлення фанери для Замовника - ТОВ «Шпон Шепетівка» ( п.1.1.Договору надання послуг).

01.10.2020 року між ТОВ «Шпон Шепетівка» та ТОВ «Вудстік» укладено Додаткову угоду №1 до Договору надання послуг №1-ОП від 31 липня 2020 року (далі – Додаткова угода).

Згідно умов Договору про надання послуг, Додаткової угоди, а також додатків до Договору про надання послуг Виконавцем за завданням Замовника здійснювалось надання послуг з організації технологічного процесу виготовлення фанери.

Послугою Виконавця згідно умов Договору про надання послуг є розвантаження лісопродукції, крижування лісопродукції, підготовка лісопродукції до окоровування, окоровка лісопродукції, лущення шпону, сушіння шпону, прирубка шпону, облагородження шпону, склеювання фанери, обрізка фанери, шліфування фанери, транспортування фанери, упаковка фанери (п.1. Додаткової угоди).

Додатковою угодою п.2.3. Договору про надання послуг викладено в наступній редакції: Замовник та Виконавець засвідчують, що між Сторонами досягнута домовленість про те, що сума буде вказана в актах виконаних робіт кожного місяця, та вважається погодженою в разі його підписання обома Сторонами.

Пунктом 3 Додаткової угоди Договір про надання послуг доповнено п.3.5 згідно якого, з метою отримання послуг Замовник надає Виконавцю завдання з організації технологічного процесу виготовлення фанери. Завдання є невід`ємною частиною Договору, та має бути викладене у письмовій формі, з обов`язковим зазначенням точної кількості фанери, яку необхідно виготовити Виконавцем.

Для забезпечення виконання послуг, передбачених Договором Замовник зобов`язаний надати Виконавцю в користування приміщення та обладнання необхідне для виконання технологічного процесу виготовлення фанери, а також надати необхідну кількість лісопродукції з метою подальшого виготовлення заздалегідь обумовленої кількості фанери згідно заявки Замовника (з розрахунку 2,4 метри кубічних лісосировини на 1 метр кубічний фанери), (п.5.24 Договору про надання послуг).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання послуг Замовником було надано завдання з організації технологічного процесу виготовлення фанери (100 м3 фанери 4 сорту, та 94 м3 фанери 3-го сорту на листопад 2020 року та 85 м3 фанери 4-го сорту, та 50 м3 фанери 3-го сорту на грудень 2020 року).

У ході судового розгляду ГУ ДПС у Рівненській області підтвердило, що до перевірки не надано жодної письмової заявки замовника на надання персоналу, в якій би містилися відомості про спеціальності та посади необхідного йому персоналу, зазначався рівень заробітної плати, а також максимальний строк трудового договору по кожній спеціальності та посаді. Такі заявки відсутні в матеріалах справи. Позивач зазначив, що такі заявки не оформлялись і не надавались, оскільки предметом договору є надання послуг для технічного виготовлення фанери. Відповідні завдання з технологічного процесу виготовлення фанери на листопад 2020 року - 100 м3 фанери 4 сорту, 94 м3 фанери 3 сорту, завдання з технологічного процесу виготовлення фанери на грудень 2020 року - 85 м3 фанери 4 сорту, 50 м3 фанери 3 сорту, надавалися під час перевірки, були долучені до заперечення, однак не були взяті до уваги відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Шпон Шепетівка» частково оплачено вартість отриманих послуг, що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2020 № 200.

Послуги з технологічного виготовлення фанери були надані в повному обсязі, зауважень до них у сторін не виникало. За результатами надання послуг з організації технологічного процесу виготовлення фанери між ТОВ «Шпон Шепетівка» та ТОВ «Вудстік» складено та підписано Акти №114 від 30.11.2020 року на суму 421581 грн. в т.ч. ПДВ 70263,5 та №144 від 31.12.2020 року на суму 316777,67 грн. в т. ч. ПДВ 52796,28 грн.

По факту надання послуг з технологічного процесу виготовлення фанери Виконавцем – ТОВ «Вудстік» було складено та подано на реєстрацію податкові накладні №21 від 30.11.2020 р. та №31 від 31.12.2020 р., які були зареєстровано податковим органом 10.12.2020р. та 14.01.2021р..

Відповідно до абз. 3 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, зареєстрована після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У ході судового розгляду ГУ ДПС у Рівненській області підтвердило, що не має зауважень до факту реєстрації податкових накладних з боку ТОВ «Вудстік» на користь ТОВ «Шпон Шепетівка».

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За таких обставин суд приходить висновку, що ТОВ «Шпон Шепетівка», як на замовника (отримувача) послуг законом не покладено обов`язку повторного складання та реєстрації податкових накладних, у зв`язку з тим, що по факту надання послуг з технологічного процесу виготовлення фанери Виконавцем – ТОВ «Вудстік» було складено та подано на реєстрацію податкові накладні №21 від 30.11.2020 р. та №31 від 31.12.2020 р. , які були прийняті та зареєстровані 10.12.2020 та 14.01.2021 відповідно.

Крім того, відповідно до підпункту «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Шпон Шепетівка» в подальшому було реалізовано отриману за вказаним вище договором фанерну продукцію протягом листопада - грудня 2020 року. За фактом реалізації товару складено видаткові накладні: №328 від 17.11.2020р. за якою ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «БІ ЕФ ДЖИ» 5,553 м3 фанери на загальну суму 88 847,98 грн. з ПДВ, № 316 від 05.11.2020р. за якою ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 32,943 м3 фанери на загальну суму 436 410,87 грн. з ПДВ, № 348 від 30.11.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 4,012 м3 фанери на загальну суму 54 162,00 грн. з ПДВ, №318 від 06.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ІНВЕСТ ВУД ТРЕЙД» 10,000 м3 фанери на загальну суму 143 940,00 грн. з ПДВ, № 319 від 06.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ЕРГОНОМІКА УКРАЇНА» 10,611 м3 фанери на загальну суму 190 998,00 грн. з ПДВ, № 344 від 26.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «УКРБУДАКТИВ » 6,383 м3 фанери на загальну суму 129 614,40 грн. з ПДВ, №331 від 16.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «КОРІС АМ» м3 фанери на загальну суму 450 000,00 грн. з ПДВ, №343 від 26.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ГЕАРС» 3,500 м3 фанери на загальну суму 63 000,00 грн. з ПДВ, №311 від 02.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено В 14,373 м3 фанери на загальну суму 198 922,27грн. з ПДВ, №334 від 19.11.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ЛІСМАРТ» 12,898 м3 фанери на загальну суму 184 667,28 грн. з ПДВ, №360 від 07.12.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 12,040 м3 фанери на загальну суму 162 540,00 грн. з ПДВ, №374 від 24.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 5,887 м3 фанери на загальну суму79 474,50 грн. з ПДВ, №355 від 03.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 12,040 м3 фанери на загальну суму 162 540,00 грн. з ПДВ, № 349 від 01.12.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ПАТ «ДНІПРОВУД» 2,063 м3 фанери на загальну суму 27 850,50 грн. з ПДВ, № 364 від 11.12.2020р. ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ІНВЕСТ ВУД ТРЕЙД» 0,562 м3 фанери на загальну суму 7 755,60 грн. з ПДВ, № 378 від 28.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ФОП ОСОБА_1 30,363 м3 фанери на загальну суму 420 831,18 грн. з ПДВ, №359 від 07.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «БІ ЕФ ДЖИ» 13, 392 м3 фанери на загальну суму 241 056,00 грн. з ПДВ, №372 від 23.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ЛІСМАРТ» 10,700 м3 фанери на загальну суму 148 087,96 грн. з ПДВ, № 380 від 29.12.2020р.ТОВ «Шпон Шепетівка» поставлено ТОВ «ЛІСМАРТ» 22,205 м3 фанери на загальну суму 335 520,58 грн. з ПДВ.

Зазначені видаткові накладні супроводжувались складенням товарно-транспортних накладних № Р328 від 17.11.2020р., № Р316 від 05.11.2020р., № Р348 від 30.11.2020р., № Р318 від 06.11.2020р., № Р319 від 06.11.2020р., № Р344 від 26.11.2020р., № Р331 від 16.11.2020р., № Р343 від 26.11.2020р., № Р311 від 02.11.2020р., № Р334 від 19.11.2020р., № Р360 від 07.12.2020р., № Р374 від 24.12.2020р., № Р355 від 03.12.2020р., № Р349 від 01.12.2020р., № Р364 від 11.12.2020р., № Р378 від 28.12.2020р., № Р359 від 07.12.2020р., № Р372 від 23.12.2020р., № Р380 від 29.12.2020р.

За фактом реалізації товару було складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні № 22 від 17.11.2020р., № 6 від 05.11.2020р., №43 від 30.11.2020р., № 7 від 05.11.2020р., № 9 від 06.11.2020р., №10 від 06.11.2020р., №37 від 26.11.2020р.,№ 21 від 16.11.2020р., № 36 від 26.11.2020р., № 2 від 02.11.2020р., № 26 від 19.11.2020р., №13 від 07.12.2020р., №30 від 24.12.2020р., №8 від 03.12.2020р., №2 від 01.12.2020р., №22 від 11.12.2020р., №33 від 28.12.2020р., №12 від 07.12.2020р., № 16 від 08.12.2020р., №36 від 29.12.2020р..

Матеріалами справи встановлено, що рух активів платника податків в періоді, що перевірявся підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за листопад - грудень 2020 року, крім того за наслідками господарських операцій (в тому числі наданні послуг з технологічного виготовлення фанери) видано податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в установленому порядку, послуги з технологічного виготовлення фанери що були отримані від ТОВ «Вудстік» були реальними, результат надання цих послуг – виготовлена продукція в подальшому була використана в господарській діяльності ТОВ «Шпон Шепетівка».

Суд також зауважує на тому, що визначальним фактором, який характеризує реальність господарських операцій є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства. А самі податкові органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Такі правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/15.

За наведених вище обставин, суд не погоджується з доводами ГУ ДПС у Рівненській області що послуги, отримані від ТОВ «ВУДСТІК» по договору №1-ОП від 31.07.2020 р., визнаються такими, що не пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «ШПОН ШЕПЕТІВКА». Вказані господарські операції підтверджуються позивачем належними та допустимими первинними бухгалтерськими документами, що посвідчують фактичний рух товару у межах господарської діяльності платника, відображають ділову мету виконання господарських зобов`язань перед контрагентами та конкретизують економічну ціль отримання прибутку.

Оцінюючи твердження ГУ ДПС у Рівненській області про те, що ТОВ «Вудстік» з метою надання даного виду послуг повинно бути включене до переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштування, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців та мати відповідний КВЕД» суд вважає зауважити на такому.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування) та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Тотожні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №806/417/15, від 21.01.2021 у справі №820/11465/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4938/17, від 19.01.2021 у справі №2а/2570/2159/2012, від 23.12.2020 у справі №815/6018/16, від 23.12.2020 у справі №813/45/14, від 10.12.2020 у справі №826/15975/14, від 24.11.2020 у справі №815/4015/16.

Таким чином суд погоджується з доводами ТОВ «Шпон Шепетівка» щодо незаконності та необґрунтованості висновків ГУ ДПС у Рівненській області стосовно того, що послуги отримані від ТОВ «Вудстік» є такими, що не пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Шпон Шепетівка». Висновок відповідача про завищення податкового кредиту у розмірі 123 060 грн є передчасним, протилежного ГУ ДПС у Рівненській області не доведено, а матеріали справи не спростовано, у зв`язку з чим податкове повідомленя-рішеня №00024330703 від 07 квітня 2021 року про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 123 060 грн. є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Крім того, дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши думку сторін, проаналізувавши аргументи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно зазначити наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Так, представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. Також, представлено суду Детальний опис робіт (наданих послуг), копію договору про надання правової допомоги б/н від 18.11.2020 р., копію платіжного доручення №332 від 26.04.2021 р., копію акту приймання - передачі наданої правової допомоги від 26.04.2021р., копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Як встановлено зі змісту акту приймання-передачі наданої правової допомоги до договору б/н від 18.11.2020 р. складеного сторонами 26.04.2021 сторони визначили та погодили наступні розміри гонорару за фактично виконані дії щодо надання професійної правничої допомоги. За підготовку справи до судового розгляду: надання консультацій, вивчення документів, підготовку позовної заяви ТОВ “Шпон Шепетівка” сплатило, а Адвокатське об`єднання “ПРОКСІ” отримало суму гонорару в розмірі 6000,00 грн.:

- усна консультація без вивчення документів - 700, 00 грн.;

- написання позовної заяви - 5300,00 грн..

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг) адвокаткою АО «ПРОКСІ» Чернецькою Т.В. по справі за позовом ТОВ «Шпон Шепетівка» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення «В4» від 07 квітня 2021 року №00024330703 деталізовано опис наданих послуг із зазначенням часу та вартості послуг надання професійної правничої допомоги:

Усна консультація без вивчення документів: 700,00 (сімсот грн. 00 коп.) гривень.

- 30 хв. - 700,00 (сімсот грн. 00 коп.) гривень - надання консультацій з питань, щодо порядку визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 07 квітня 2021 року №00024330703.

Написання позовної заяви (підготовка процесуальних документів та збір доказів, консультування з процесуальних питань) : 5300,00 ( п`ять тисяч триста грн. 00 коп.) гривень.

- 30 хв. - 500,00 (п`ятсот грн. 00 коп.) гривень - роздруківки, копіювання документів щодо оспорюваного податкового повідомлення-рішення в необхідній кількості, отримання витягів з реєстру;

- 1 год. - 4000,00 (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) гривень складання тексту позовної заяви (1 документ);

- 10 хв. - 300,00 (триста грн. 00 коп.) гривень - організація направлення (подачі) через канцелярію суду копії позовної до Рівненського окружного адміністративного суду та для відповідача;

- 20 хв. - 500,00 (п`ятсот грн. 00 коп.) гривень - надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду,порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань.

Як зазначалося судом вище ч. 4 ст.134 КАС України регламентовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованими та частково до предмета спору, а також співмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, суд вважає за обґрунтоване стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно ст. 90 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірність його дій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн., платіжне доручення № 333 від 26.04.2021, а також понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., платіжне доручення № 322 від 26.04.2021 року. Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу в зазначеній сумі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпон Шепетівка" (35009, вул. Покровська, 37, с. Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 38720141) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "В4" № 00024330703 від 07.04.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпон Шепетівка" (35009, вул. Покровська, 37, с. Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 38720141) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати на суму 8270 (вісім тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 вересня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля