Рішення № 99324811, 01.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/54/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/54/21 за позовом Приватного підприємства "ГУСАР О.С." до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №440/54/21 позовні вимоги Приватного підприємства "ГУСАР О.С." до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2007195/39341741 від 06.10.2020, №2007194/39341741 від 06.10.2020, №2122931/39341741 від 10.11.2020, №2122932/39341741 від 10.11.2020. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подані на реєстрацію Приватним підприємством "ГУСАР О.С." податкові накладні №30 від 08.09.2020, №46 від 10.09.2020, №1 від 01.10.2020, №43 від 09.10.2020 датою їх подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Приватного підприємства "ГУСАР О.С." судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8408,00 грн.

01.06.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного підприємства "ГУСАР О.С." про розподіл судових витрат у справі №440/54/21 за позовом Приватного підприємства "ГУСАР О.С." до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить суд:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів , тощо у розмірі 5000,00 грн.

Листом Полтавського окружного адміністративного суду повідомлено позивача про те, що заява Приватного підприємства "ГУСАР О.С." про розподіл судових витрат у справі №440/54/21 буде розглянута після повернення справи до Полтавського окружного адміністративного суду з Другого апеляційного адміністративного суду.

26.08.2021 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду після її перегляду Другим апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 прийнято заяву до розгляду; вирішено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

У цій справі позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

На підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договору про надання правової допомоги від 14.12.2020 №14-12/3; акт про надання правової допомоги від 12.05.2021 №1; платіжне доручення від 17.12.2020 №1271.

Дослідивши надані документи, суд враховує такі обставини.

Відповідно до акта про надання правової допомоги від 12.05.2021 №1 адвокатом надані клієнту такі послуги: збір доказів; підготовка позовної заяви; подання позовної заяви; підготовка клопотання про усунення недоліків, що загалом зайняло 25 годин, вартістю 5000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 17.12.2020 №1271 адвокатом прийнято від позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого:

- ця справа відноситься до справ незначної складності;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов носить немайновий характер.

Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.

Суд, зазначає, що сума в розмірі 5000,00 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Полтавському окружному адміністративному суді, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, збір доказів; підготовка позовної заяви; подання позовної заяви; підготовка клопотання про усунення недоліків, охоплюється послугою з підготовки адміністративного позову, отже, кошти за надання адвокатом зазначених послуг відшкодуванню не підлягають.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду у справі № 922/2321/20 від 08.04.2021, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Також слід зазначити, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо необхідності ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь ПП " ОСОБА_1 " витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та Державної податкової служби України солідарно.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути на користь Приватного підприємства "ГУСАР О.С." (вул. Шевченка, 32а, оф. 65. м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39341741) витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8. м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Суддя Т.С. Канигіна