Рішення № 99323972, 01.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року м. Київ № 320/5988/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО - МЕТАН” про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (код: 38624322, адреса: 10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, буд. 67-Б) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО - МЕТАН” (код: 41575464, адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 333) в якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) АЗС ТОВ «ЕКО-МЕТАН» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.08.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, вказував зокрема на те, що станом на дату подання відзиву порушення, які були виявлені позивачем під час перевірки об`єкта відповідача, є усунутими.

19.08.2021 судом отримано відповідь на відзив, де позивач вважає не спростованими відповідачем твердження та аргументи по суті позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженою особою позивача відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, наказу Управління ДСНС України у Житомирській області від 12.03.2021 №86 "Про проведення позапланових перевірок", у період з 26 по 29 березня 2021 року проведено позапланову перевірку ТОВ "ЕКО-МЕТАН", за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Якова Зайка, 47, щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.03.2021 №127, за змістом якого перевіркою щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки було виявлено наступні порушення: 1) ст. 57 КЦЗУ, ПКМ від 05.06.2013 №440 - не зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 2) ст. 53 КЦЗУ, пункт 3 розділу ІІІ наказу МВС від 05.11.2018 №879 "Про затвердження Правил техногенної безпеки" - відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; 3) підпункт 2.1 пункту 2 розділу V ППБУ - пожежне водоймище не обладнано покажчиком; 4) пункт 8 розділу ІІ ППБУ - приміщення та територія АЗС не забезпечені відповідними знаками безпеки; 5) ст. 133 КЦЗУ - не заключена угода з державною аварійно-рятувальною службою на постійне та обов`язкове обслуговування об`єкта; 6) підпункт 10.14 пункту 10 розділу VI ППБУ - на пересувну автозаправну станцію не нанесено фарбою написи "Пересувна АЗС", "Вогненебезпечно" та знак класифікації вантажу; 7) підпункт 10.4 пункту 10 розділу VI ППБУ - на АЗС вивісити на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки; 8) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежний щит не укомплектовано згідно норм належності; 9) пункт 31 глави 1 розділу VII Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтропродуктів - АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою; 10) підпункт 1.17 пункту 1 розділу IV ППБУ - електророзетки в операторській використовуються на горючих конструкціях; 11) підпункти 2, 3 пункту 4 розділу IV Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів - завести журнал перевірок стану улаштування блискавкозахисту; 12) підпункт 14 пункту 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів - при в`їзді на територію відсутня схема руху транспорту в якій вказати місце розміщення будівель, та пожежної водойми на території АЗС; 13) пункт 17 ПКМУ від 26.06.2013 №444, пункт 11 частини 1 статті 20 КЦЗУ - відсутній Графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, який узгодити з органом місцевого самоврядування та територіальним органом ДСНС; 14) пункт 18 статті 20 КЦЗУ, пункт 3 ПКМУ від 30.09.2015 №775 - не створено матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 15) пункт 4 ПКМУ від 30.09.2015 №775 - не розроблена номенклатура та обсяги матеріального резерву затверджена керівником об`єкта; 16) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення операторської не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

За змістом викладеного у позовній заяві, зокрема порушення під № 2, 8, 9, 10, 16 є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, безпечній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивачем зазначено, що подальша експлуатація відповідних будівель ТОВ "ЕКО-МЕТАН" з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, у тому числі працівників та відвідувачів об`єкта відповідача.

Відтак, вказане за доводами позивача, свідчить про обґрунтованість його звернення до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосувати заявлені заходи реагування шляхом заборони експлуатації об`єктів відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Натомість, у поданому відзиві на позов, відповідач звертав увагу на те, що виявлені позивачем порушення під час перевірки об`єкта позивача станом на час подання відзиву є усунутими.

Зокрема, відповідачем наголошувалось на тому, що 15.07.2021 відбулась повторна перевірка об`єкта ТОВ "ЕКО-МЕТАН", а саме АЗС за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Якова Зайка, 47, за результатами якої складено акт від 15.07.2021 №693 та згідно якого порушення вимог законодавства - відсутні.

Так, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже було встановлено судом, позивачем за результатами перевірки об`єкта відповідача за адресою: м. Житомир, вул. Якова Зайка, 47, щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки було виявлено 16 порушень вимог профільного законодавства, можливі наслідки яких створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

При цьому, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезазначеній постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Так, у відповідності до наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів, суд вбачає, що згідно акта ГУ ДСНС України у Житомирській області від 15.07.2021 №693, складеного за результатами проведення з 12.07.2021 по 15.07.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки АЗС ТОВ "ЕКО-МЕТАН" за адресою: м. Житомир, вул. Якова Зайка, 47, у відповідному розділі акта будь-які записи щодо опису виявлених порушень - відсутні, що власне підтверджує викладені відповідачем у відзиві обставини про усунення ним виявлених порушень, зазначених в акті позивача від 29.03.2021 №127.

Крім того, у відповіді на відзив, отриманому судом 19.08.2021, позивачем жодним чином не спростовуються відомості, зазначені ним в акті від 15.07.2021 №693 про відсутність раніше виявлених порушень на об`єкті відповідача.

Суд зазначає, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у пункті 44 постанови від 28.04.2021 по справі № 640/10129/20 (провадження № К/9901/5935/21) зазначив, що хоча поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним, однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення (пункт 46 постанови).

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (пункт 47 постанови).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17.

Суд наголошує, що згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, у тому числі змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Враховуючи, що акт перевірки, складений за результатами позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є належним та допустимим доказом, який може слугувати на користь підтвердження усунення порушень, раніше виявлених під час відповідної перевірки такого суб`єкта на предмет дотримання останнім вимог профільного законодавства, за наведених вище обставин суд робить висновок, що позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень, підтверджених відповідними доказами, що саме станом на дату прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, є підстави для застосування заявлених позивачем заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта відповідача.

Таким чином, на думку суду відсутні підстави і для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО - МЕТАН” про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» 263 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.09.2021.

Суддя Панченко Н.Д.