Рішення № 99323704, 10.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2021 року (14 год. 30 хв.)Справа № 280/2668/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Лузан К.Ю.,

представників: позивача – Швеця Д.І., відповідача – Новікова О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2021 № № 00029250901, 00029240901.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.03.2021, на підставі акту перевірки від 01 лютого 2021 року №664/08/01/09/41644731, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №00029250901, яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000,00 грн. за порушення ч.1, ч.8, ч.16 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зазначає, що відповідно до п.п. 86.1 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Тобто акт перевірки має містити опис встановленого порушення та докази його вчинення. Зазначає, що у акті перевірки зазначено, що позивачем не надано документів щодо отримання та використання пального. Позивачем надано перелік копії документів, а також повідомлено відповідача, що дизельне пальне, яке придбавалося TOB «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ», зберігалося на TOB «ТРИ ТОН» згідно договору відповідального зберігання. Вважає, що контролюючий орган обмежився лише припущенням, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. У акті перевірки не зазначено про жодний доказ факту зберігання позивачем пального або наявності залишків такого пального на час проведення перевірки. Отже, під час проведення перевірки податковим органом не встановлено факт зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а тому вважає висновки відповідача про порушення позивачем положень ст.15 Закону №481/95 такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях. Також, 10.03.2021, на підставі акту перевірки від 01 лютого 2021 року №664/08/01/09/41644731, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00029240901, яким, підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 117 ПК України, до TOB «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» застосовано штрафні санкції в розмірі 38760,00 грн. за порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України, а саме, за несвоєчасне поставлення на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, та несвоєчасно повідомлено про всі об`єкти, пов`язані з оподаткуванням - застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 38 760,00грн. Позивач вважає, що подання повідомлення за формою 20-ОПП здійснюється виключно з інформаційною метою та не є обов`язковим, оскільки доходи/витрати, які виникають внаслідок оренди рухомого/нерухомого майна, враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, включаються до бази оподаткування ПДВ та відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток та з податку на додану вартість). Також вважає, що штрафні санкції застосовуються до заяви або документу, а не до кожного об`єкту, вказаного в них. Тому, на думку позивача, застосування штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення №00029240901 від 10.03.2021 є безпідставним. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв`язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05.05.2021.

26.04.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №23762), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає. Зазначає, що перевіркою встановлено, що за місцем провадження діяльності за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14 знаходяться виробничі приміщення, техніка та транспортні засоби. Фактичні залишки пального за зазначеною адресою не надані. Згідно даних Єдиного ліцензійного реєстру TOB «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» не отримувало ліцензію на право зберігання пального, в т.ч. ліцензію на право зберігання пального (в т.ч. виключно для потреб власного споживання чи промислової (переробки). Згідно проведеного аналізу бази даних ЄРАН, встановлено, що в перевіряємому періоді зареєстровані акцизні накладні на реалізацію важких дистиляторів (газойлів) в адресу TOB «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ». На підставі зазначеного, перевіркою встановлено, що позивачем у період з 10.07.2019 по 27.11.2020 допущено зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального. Також, відповідно до п. 8.2 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Відповідно до п. 8.4 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи| відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Враховуючи вищевикладене, встановлено, що TOB «СТАНДАРТ ТРЕИДИНГ» не своєчасно поставив на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку 38 об`єктів оподаткування (транспортні засоби), згідно з порядком обліку платників податків, чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

05.05.2021 підготовче засідання відкладене на 01.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 29.06.2021.

Ухвалою суду від 29.06.2021 провадження у справі зупинялось до 03.08.2021.

Ухвалою суду від 03.08.2021 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 03.08.2021 оголошено перерву до 10.08.2021.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, із підстав, викладених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 10.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідачем, на підставі наказу від 21.01.2021 №220-П, направлень від 21.01.2021 №330, №331, проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складений акт №664/08/01/09/41644731 від 01.02.2021.

Під час проведення перевірки, відповідно до даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, згідно даних ІС «Податковий блок», Єдиного ліцензійного реєстру, встановлено та у акті зафіксовані порушення позивачем: ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Зазначений акт направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Позивач 28.01.2021 надав відповідачу лист, у якому просив продовжити термін надання документів у зв`язку із їх значною кількістю.

Також, листом від 05.02.2021 позивач надав відповідачу копії первинних документів за перевіряємий період.

17.02.2021 позивач надав відповідачу заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких, з урахуванням наданих позивачем документів, відповідач 03.03.2021 надіслав позивачу лист «Про розгляд заперечень» №13112/6/08-01-09-01-07, відповідно до якого відповідач зазначив про порушення позивачем ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Також, під час розгляду заперечень, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 63.3 ст. 63 ПК України, а саме, несвоєчасне постановлення на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку 38 об`єктів оподаткування (транспортних засобів).

Відповідач зазначив, що висновки акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі акту перевірки №664/08/01/09/41644731 від 01.02.2021, з урахуванням розгляду заперечень від 03.03.2021 №13112/6/08-01-09-07, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.03.2021:

№00029240901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 38760,00грн. за порушення п.63.3 ст. 63 ПК України;

№00029250901, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн., за порушення ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення №00029250901 від 10.03.2021, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн., за порушення ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суд зазначає таке.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно із п.86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Отже, фактична перевірки проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника та за її результатами складається акт.

В той же час, судом із матеріалів справи встановлено, що під час проведення фактичної перевірки позивач не надав перевіряючим особам первинних документів, які були надіслані відповідачу пізніше. Зі змісту акту вбачається, що фактична перевірка, за результатами якої складений акт №664/08/01/09/41644731 від 01.02.2021, проведена на підставі даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, згідно даних ІС «Податковий блок», Єдиного ліцензійного реєстру.

Судом досліджено акт фактичної перевірки №664/08/01/09/41644731 від 01.02.2021, зі змісту якого встановлено, що такий акт не містить опису виявленого порушення, а лише містить висновок про порушення позивачем ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481/955-ВР).

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР, місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок про порушення позивачем статті 15 Закону № 481/95-ВР у зв`язку із зберіганням пального без отримання відповідної ліцензії.

При цьому, у розділі 3 акту перевірки зазначено, що фактичні залишки пального не надані. Таким чином, висновок про порушення позивачем ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» відповідачем зроблений на підставі інформації про реєстрації у перевіряємому періоді акцизних накладних на реалізацію газойлідів та на підставі даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Акт перевірки не містить опису такого порушення.

Позивач зазначав, що пальне ним придбавалось виключно для власних потреб. Вказане твердження позивача відповідачем не заперечувалось та не спростоване.

Також, відповідачем не прийнято до уваги, що придбане позивачем пальне зберігалось відповідно до договору відповідального зберігання від 01.06.2019 №01-06, укладеного між позивачем та ТОВ «ТРИ ТОН».

Висновок про порушення позивачем вимог законодавства щодо зберігання пального без відповідної ліцензії сформований в результаті дослідження перевіряючими під час фактичної перевірки податкових баз даних.

Як судом зазначалось вище, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки зроблений висновок, що позивач за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, зберігає пальне без відповідної ліцензії.

При цьому відповідач у акті зазначає, що відомості про залишки пального позивачем не надані.

Суд зазначає, що документи чи матеріали, які могли бути підставою для відображеного в акті фактичної перевірки висновку про зберігання позивачем придбаного пального у ємкостях за вказаною вище адресою ані в акті перевірки, ані в додатках до нього не вказані.

При цьому суд зазначає, що перевірка/аналіз податкових баз даних не є фактичною перевіркою фактичних залишків пального.

Суд зазначає, що вимірювання об`єму залишків пального перевіряючими особами не проводилося, відомостей про фактичні залишні ПММ акт перевірки не містить.

Тобто, податковим органом не встановлено фактичну наявність у позивача ПММ.

Акт перевірки має містити опис встановленого порушення та докази його вчинення.

Разом із тим, із дослідженого акту судом встановлено, що ревізори обмежились описом факту придбання палива, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання.

Отже, суд зазначає, що відповідач не надав суду жодних доказів факту зберігання позивачем пального або доказів наявності залишків такого пального на час проведення фактичної перевірки.

Під час проведення перевірки ревізори обмежились перевіркою та аналізом податкових баз даних, а тому, відповідно, висновки такої перевірки, не можуть бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо розгляду заперечень на акт перевірки, суд зазначає таке.

Під час розгляду заперечень відповідачем використані надані позивачем первинні документи, документи бухгалтерського обліку, договір про надання послуг відповідального зберігання пального. Також під час розгляду заперечень використані податкові бази даних.

Висновок за результатами розгляду заперечень на акт перевірки викладений відповідачем у листі від 03.03.2021 №13112/6/08-01-09-07, відповідно до якого, висновок акту перевірки є правомірним.

Суд зазначає, що перевірка первинних документів та даних бухгалтерського обліку не є фактичною перевіркою пального у ємкості. Таким чином, під розгляду заперечень на акт перевірки, відповідач не міг встановити фактичні залишки пального.

Отже, висновок про порушення позивачем ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є нічим недоведеним, а тому є припущеннями.

Оскільки податковим органом під час фактичної перевірки не встановлено об`єму залишків ПММ, який зберігався позивачем, то суд вважає застосування щодо позивача штрафної санкції – протиправним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00029250901, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн., за порушення ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00029240901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 38760,00грн. за порушення п.63.3 ст. 63 ПК України, суд зазначає таке.

Акт фактичної перевірки №664/08/01/09/ НОМЕР_1 від 01.02.2021 у розділі «Висновки» не містить посилань на порушення п.63.3 ст. 63 ПК України. Висновки про таке порушення встановлені відповідачем під час розгляду заперечень позивач на акт перевірки та викладені у листі щодо розгляду заперечень на акт від 03.03.2021 №13112/6/08-01-09-07.

При цьому, суд зазначає, що встановлення порушення приписів п.63.3 ст. 63 ПК України виходить за межі фактичної перевірки, акт фактичної перевірки не містить опису такого порушення, а відтак, застосування до позивач штрафних санкції – є неправомірним.

З урахуванням зазначеного вище позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду спору відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволення позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8081,40 грн. необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» (69121, м.Запоріжжя, вул.Товариська/Ладозька 56/25, кв.7; код ЄДРПОУ 41644731) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2021 № № 00029250901, 00029240901, які прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8081,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.09.2021.

Суддя Ю.В. Калашник