Ухвала суду № 99323698, 01.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

01 вересня 2021 року Справа № 280/7767/21 провадження ЗВ/280/97/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 - Б, код ЄДРПОУ 36799749) первісний стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа – Приватний виконавець Проценко Дмитро Юрійович

про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою (вх. №49377 від 30.08.2021) про заміну стягувача у виконавчому провадженні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», у виконавчому провадженні №61185860, яке перебуває на виконанні у Приватного виконавця Проценка Дмитра Юрійовича та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 22.11.2019 №7913 про стягнення заборгованості по кредитному договору №91061/0005ХSGF від 22.04.2013 в загальній сумі 66004,72 грн.

На обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на зміст положень статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у якій зазначено про можливість заміни сторони виконавчого провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи у взаємозв`язку із нормами закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання для вирішення питання, яке постало до розгляду, з огляду на наступне.

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Розділом IV КАС України регламентовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Приписами ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга). Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (частина третя). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта).

Аналіз наведених положень КАС України стосовно заміни сторони виконавчого провадження дає підстави для висновку, що вони застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, КАС України не передбачає.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви, виконавче провадження №61185860 відкрито на примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. від 22.11.2019 №7913 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» заборгованості за договором в розмірі 66004,72 грн, а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Проте, порушене заявником питання не відноситься до сфери публічно-правових відносин. Навпаки, підлягають з`ясуванню обставини, які пов`язані з цивільними правовідносинами, що виникли між стягувачем, боржником та новим кредитором, який заявляє про свої права, посилаючись на наявність договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, Запорізькій окружний адміністративний суд не наділений компетенцією розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки не здійснював розгляд справи як суд першої інстанції.

На відміну від КАС України Цивільним процесуальним кодексом України передбачено можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

Так, згідно з ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом, на відміну від КАС України, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

Таким чином, вимога про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами КАС України передбачено лише вирішення питань, пов`язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у даному виконавчому документі підлягає вирішенню за нормами ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17 є безпідставними, оскільки в цій справі спір вирішувався за нормами КАС України в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року і стаття 264 якого (на відміну від статті 379 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року) не містила застереження про подання заяви до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Одночасно і ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року не містив норми, аналогічній ч. 2 ст. 446, яка діє з 15 грудня 2017 року.

Щодо наведеної у заяві позиції про можливість розгляду в порядку адміністративного судочинства заяви про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №822/1659/18 та інших судових рішеннях, суд зазначає, що у вказаній постанові викладена інша редакція статті 379 КАС України, яка суттєво різниться з нормами, чинними на момент розгляду даної заяви, які закріплені в КАС України.

Також безпідставними є і посилання заявника на положення ч. 1 ст. 264 КАС України, оскільки зазначеною статтею регулюються особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, а не питання заміни сторони у виконавчому провадженні.

За приписами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на те, що станом на час вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», положеннями статті 379 КАС України не передбачено можливості вирішення адміністративними судами питання про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно суд повертає вказану заяву без розгляду як очевидно безпідставну та необґрунтовану.

Керуючись ст. ст. 3, 167, 379 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 - Б, код ЄДРПОУ 36799749) (вх. №49377 від 30.08.2021) про заміну сторони виконавчого провадження повернути разом із додатками до неї без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в повному обсязі виготовлена та підписана суддею 01.09.2021.

Суддя Р.В. Сацький