Рішення № 99323625, 30.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2021 року м. Ужгород№ 260/3465/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Подойма Н.В.,

відповідача: представник - Лисничка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 181851,94 грн., у тому числі, пеня у розмірі 31623,31 грн. по платежам: 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 167876,40 грн., в т.ч. пеня у розмірі 29190,75 грн.; 30 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 13975,54 грн., в т.ч. пеня у розмірі 2432,56 грн.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним в повному обсязі грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами проведеної податкової перевірки. Вказана сума відповідачем не оскаржувалася, а тому є узгодженою і підлягає стягненню в судовому порядку.

05 січня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заявляє, що про існування податкових повідомлень-рішень, несплата грошового зобов`язання за якими стала підставою звернення до суду з даним позовом, йому відомо не було, оскільки такі за його адресою не надсилалися. Тому такі податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися узгодженими. Окрім того, звертає увагу суду на те, що позивачем не було надано доказів, що підтверджують суму прощеної (анульованої) кредитної заборгованості та отриманого у 2016 році від ПАТ «ВіЕсБанк» доходу.

15 січня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 14.01.2021, в якій заявляє, що винесені за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення були скеровані на адресу відповідача 17 квітня 2019 року рекомендованою кореспонденцією та вручено 23 квітня 2019 року. Окрім того, 06 липня 2019 року на податкову адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, однак така повернулася до контролюючого органу без вручення з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

01 лютого 2021 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно заперечив проти отримання податкових повідомлень-рішень. Звернув увагу суду на те, що такі направлялися не за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а на адресу, за якою він не проживає з 2007 року. Також зазначає, що про проведення податкової перевірки йому відомо також не було. З огляду на вищенаведене вважає, що спірна сума не може вважатися податковим боргом.

12 березня 2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на заперечення, в якій заявляє, що відповідно до відомостей контролюючого органу податковою адресою ОСОБА_1 є наступна адреса: АДРЕСА_1 , за якою його було взято на податковий облік. Таку податкову адресу після зміни місця проживання відповідач в контролюючому органі не змінював, а тому податкова вимога вважається належним чином врученою 06 липня 2019 року.

В судовому засіданні 28 травня 2021 року протокольною ухвалою було замінено первісного позивача на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).

В засіданні суду 30 серпня 2021 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30 серпня 2021 року проти позову заперечив, обґрунтовуючи безпідставністю такого, та просив суд у задоволенні такого відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) у період з 18.03.2019 по 19.03.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2016 році від ПАТ «ВіЕс Банк» доходу (додаткове благо), за результатами якої складно акт №247/07-16-13-05/ НОМЕР_1 від 25.03.2019.

В ході проведеної перевірки посадовою особою ГУ ДФС у Закарпатській області виявлено наступні порушення податкового законодавства:

1) пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

2) пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1 п 164.1 ст. 164, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 110812,52 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік із суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо;

3) пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано 9234,38 грн. військового збору за 2016 рік, з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

У зв`язку з виявленими під час проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1) №0005171305 від 17.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" на суму 110812,52 грн. та 27703,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2) №0005181305 від 17.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 170,00 грн.;

2) №0005191305 від 17.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір" на суму 9234,38 грн. та 2308,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані податкові повідомлення-рішення надісланні відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_5 (арк. спр. 14).

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в такому наявна відмітка про вручення відправлення адресату 23 квітня 2019 року, однак в графі «Розписка в одержанні» підпис отримувача відсутній. Тому встановити особу, що отримала таке поштове відправлення неможливо.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_1 нарахованого контролюючим органом податкового зобов`язання відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України було виставлено податкову вимогу від 27.05.2019 №152620-52, відповідно до якої сума заборгованості склала 181851,94 грн. (арк. спр. 16). Вказана податкова вимога була скерована контролюючим органом 27 травня 2019 року на адресу: АДРЕСА_1 (арк. спр. 16). Однак ОСОБА_1 вручена не була та повернулася до контролюючого органу з відміткою органу поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

З метою стягнення суми податкового зобов`язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків за результатами проведеної податкової перевірки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

П. 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

П. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення в судовому порядку з платника податків суми податкового боргу.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю "податковий борг", відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не стосовно законності податкового повідомлення-рішення на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Разом з тим, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст. 59 ПК України обов`язком надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином обов`язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податку податкової вимоги.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог податкового законодавства 27 травня 2019 року ГУ ДФС у Закарпатській області надіслало ОСОБА_1 податкову вимогу №152620-2 від 27 травня 2019 року. Зазначена податкова вимога була скерована на наступну адресу: АДРЕСА_1 та у зв`язку з не врученням адресату була повернута органом поштового зв`язку до контролюючого органу.

Водночас судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 з 04 вересня 2008 року був знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 . Місцем останньої реєстрації, відповідно до відомостей паспорта громадянина України ОСОБА_1 є наступна адреса: АДРЕСА_5 .

Вказане підтверджується також інформацією Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (арк. спр. 38).

Таким чином, станом на день формування податкової вимоги та скерування такої відповідачу останній був знятий з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_1 не міг знати про суму нарахованого йому податкового боргу.

Більше того, суд відзначає, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної відносно ОСОБА_1 податкової перевірки були також скеровані контролюючим органом за діючою адресою реєстрації відповідача: буд. АДРЕСА_5 . Тому суд вважає, що станом на день направлення податкової вимоги контролюючий орган був безумовно обізнаним з фактичним місце проживання такого платника податків, однак доказів надіслання такій фізичній особі податкової вимоги за новою адресою суду не надав.

Нормами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зазначене кореспондується з п. 6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610

Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст. 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно п. 70.1 ст. 70 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до пп. 70.16.7-1 п. 70.16 ст. 70 ПК України, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи місце проживання яких знято з реєстрації в такому населеному пункті, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти громадянина України у п`ятиденний строк з дня надходження відповідних заяв фізичних осіб та про паспорти громадянина України померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган повинен бути обізнаним про зміну податкової адреси платника податків, а отже повинен направляти податкову вимогу за дійсною адресою.

Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв`язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.

Зазначена позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах, що, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом.

За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 02 вересня 2021 року.

СуддяР.О. Ващилін