Рішення № 99322939, 02.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Справа № 160/11896/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.06.2021 року № 0470500013520 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з дати коли ОСОБА_1 виповнилося 56 років (05.03.2021 року) згідно ст. 26, 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важками умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати періоди роботи: з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні “Сибсельмаш”; з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні “Сибсельмаш”, з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року муляром у ВАТ “Дніпрометалургбуд”; з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року концентраторником доводочної збагачувальної фабрики в Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові Метали”; з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року майстром зміни доводочної збагачувальної фабрики в Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові Метали”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з дати досягнення ОСОБА_1 56 років, а саме з 05.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в березні 2021 року він звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням про відмову в призначенні пенсії від 14.06.2021 року № 0470500013520 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу роботи, при цьому, зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року, з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року, з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року, з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року, з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та дублікату трудової книжки НОМЕР_2 . Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його право на отримання пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.08.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при розгляді заяви позивача було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Відтак позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в березні 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 56 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14.06.2021 року № 0470500013520 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

З означеним рішенням відповідача ОСОБА_1 не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та дубліката трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 у спірні періоди:

- з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року позивач працював майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні «Сибсельмаш»;

- з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року позивач працював майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні «Сибсельмаш»;

- з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року позивач працював муляром у ВАТ «Дніпрометалургбуд»;

- з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року позивач працював концентраторником доводчої збагачувальної фабрики в ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові Метали»;

- з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року позивач працював майстром зміни доводчої збагачувальної фабрики в ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові Метали».

Також, на підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 були надані довідки: № 1893 від 12.07.2016 року та № 32 від 20.01.2017 року.

Суд звертає увагу, що підставою для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року та з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року стало те, що посада, яку займав позивач, не відноситься до Списку № 2, разом з тим, посада «майстра дільниці ливарного виробництва» передбачена підрозділом 1 розділу ХІ «Металообробка» діючого на цей період «Списка № 2 производств, цехов, профессий и должностей с тяжелыми условиями труда, работа на которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З урахуванням чого, спірні періоди з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року та з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 114 Закону № 1058, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Крім того, стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи ОСОБА_1 визначених у довідці № 32 від 20.01.2017 року, з підстав не надання позивачем наказів про атестацію робочого місця, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом приписів п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з п. 2 Порядку № 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку № 442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до п. 10 Порядку № 442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, п. 11 Порядку № 442 передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Пунктом 4.2 Порядку № 383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 679/774/16-а.

Судом встановлено, що з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року, з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року ОСОБА_1 працював на посадах концентраторником доводчої збагачувальної фабрики та майстром зміни доводчої збагачувальної фабрики, які відносяться до Списку № 2, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», тож вказані періоди роботи повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Таким чином, враховуючи те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 та дублікат трудової книжки НОМЕР_2 містять всі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року, з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року, з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року, з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року, з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року, з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року, з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року, з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року, з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з 05.03.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного суду України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 242-246, 250, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.06.2021 року № 0470500013520 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з дати коли ОСОБА_1 виповнилося 56 років (05.03.2021 року) згідно ст. 26, 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важками умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати періоди роботи: з 07.08.1987 року по 31.08.1987 року майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні “Сибсельмаш”; з 01.09.1987 року по 12.06.1989 року майстром дільниці ливарного виробництва в Новосибірському виробничому об`єднанні “Сибсельмаш”, з 01.07.1991 року по 17.07.1995 року муляром у ВАТ “Дніпрометалургбуд”; з 02.02.2011 року по 22.04.2012 року концентраторником доводочної збагачувальної фабрики в Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові Метали”; з 23.04.2012 року по 31.08.2013 року та з 01.02.2014 року по 31.12.2015 року майстром зміни доводочної збагачувальної фабрики в Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кольорові Метали”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський