Рішення № 99322759, 30.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Справа № 160/6723/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури у вигляді нездійснення перерахунку розміру посадового окладу ОСОБА_1 за час перебування на посаді заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області за період з 27.03.2020 по 15.03.2021;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру здійснити перерахунок розміру посадового окладу ОСОБА_1 за час перебування його на посаді заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області за період з 27.03.2020 по 15.03.2021;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру здійснити нарахування ОСОБА_1 недоотриманої частини заробітної плати за період з 27.03.2020 по 15.03.2021, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказом прокурора Дніпропетровської області № 2778-к від 14.12.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області. Позивач звернувся із заявою до відповідача із проханням у відповідності до приписів ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” здійснити перерахунок його заробітної плати, рахуючи з 27.03.2020 року. Відповідач відмовив позивачу в проханні здійснити перерахунок його заробітної плати. Таким чином, на думку позивача, було порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої ч. 3 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 відкрито провадження у справі № 160/6723/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі яку отримано відповідачем 05.05.2021.

28.05.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Закон України “Про прокуратуру” № 1697-VII від 14.10.2014 року (зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” № 113-IX від 19.09.2019 року), а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана неконституційною) передбачає оплату праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури”, яка на сьогодні є чинною. При цьому, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що Рішенням Конституційного Суду від 26.03.2020 року у справі № 1-223/2018 (2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи № 160/6723/21 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

03.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом прокурора Дніпропетровської області № 2778-к від 14.12.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури № 268к від 09.03.2021 ОСОБА_1 з 15.03.2021 звільнено з посади заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

12.03.2021 року позивач звернувся з заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури з проханням у відповідності до приписів ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” здійснити перерахунок його заробітної плати за період з 01.07.2015 по 15.03.2021.

Листом від 19.03.2021 № 21-227вх.21 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила позивача про те, що відсутні законні підстави для перерахунку його заробітної плати.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині нарахування посадового окладу у розмірі, що є меншим ніж встановлений ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014.

За приписами ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Частиною 9 статті 81 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про оплату праці” умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

За приписами ст. 89 Закону України “Про прокуратуру” функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Згідно зі ст. 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до п. 9 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України “Про прокуратуру” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури”.

Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” та Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” прийняті пізніше Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру”, а тому у 2015 році норми і положення Закону України “Про прокуратуру” щодо заробітної плати прокурора застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, дія окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 81 Закону України “Про прокуратуру”, в редакції, чинній у 2020 році, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів встановлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Таким чином, що з 27.03.2020 року позивач має право на отримання заробітної плати у розмірі, визначеному у ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”.

Відтак, суд вказує, що грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позову судовий збір не сплачував.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури у вигляді нездійснення перерахунку розміру посадового окладу ОСОБА_1 за час перебування на посаді заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області за період з 27.03.2020 по 15.03.2021.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру здійснити перерахунок розміру посадового окладу ОСОБА_1 за час перебування його на посаді заступника керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області за період з 27.03.2020 по 15.03.2021.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру здійснити нарахування ОСОБА_1 недоотриманої частини заробітної плати за період з 27.03.2020 по 15.03.2021, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 30.06.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко