Ухвала суду № 99322518, 01.09.2021, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №4-с/748/6/21

Єдиний унікальний № 748/1840/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді Меженнікової С.П.,

з участю секретаря судового засідання Іващенко О.А.,

представника заявника – адвоката Васюка М.М,

суб`єкта оскарження – головного державного виконавця Фадєєвої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Фадєєвої Ніни Анатоліївни про передачу виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2021 року, згідно поштового відправлення, представник НВ ТОВ «Агро-Інтер» адвокат Васюк М.М. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Фадєєвої Ніни Анатоліївни про передачу виконавчого провадження № 251101102 від 07.07.2021 року, та поновити строк на звернення зі скаргою.

Скаргу обґрунтовано тим, що 07.07.2021 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фадєєвою Н.А. винесено постанову про передачу виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 25110102 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - за місцем проживання/перебування боржника. Державний виконавець мотивував своє рішенням тим, що боржник у виконавчому провадженні начебто проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З таким рішенням державного виконавця заявник не погоджується, вказуючи, що Інструкцією передбачений перелік документів, які необхідні для пред`явлення до виконання виконавчого документа за місцем проживання або перебування фізичної особи, проте виконавче провадження було передано на підставі лише наданої заяви боржника про її місце проживання за відсутності доказів проте, що боржник проживає та перебуває за новою адресою. Також представник заявника в поданій скарзі посилався на постанову Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/15005/20. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення з даною скаргою, зазначив, що оскаржувану постанову стягувач отримав через засоби поштового зв`язку лише 21.07.2021, звернувся до суду 26.07.2021, за таких обставин вважає, що строк для подання скарги пропущений з поважних причин.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02.08.2021 поновлено строк звернення до суду НВ ТОВ «Агро-Інтер» з даною скаргою та прийнято скаргу до розгляду скаргу.

Головним державним виконавцем Фадєєвою Н.А. надано відзив на скаргу, в якому вказується, що державним виконавцем встановлено факт не проживання боржника за місцем реєстрації, ОСОБА_1 в свою чергу повідомила про зміну місця проживання, про що надала письмову заяву, 04.02.2021 державним виконавцем направлено доручення до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві для перевірки факту проживання боржника, однак відповідь не надійшла. На підставі п.7 Розділу V Інструкції державним виконавцем, в межах повноважень, прийнято рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження для подальшого виконання за місцем проживання боржника. Вказується, що постанова про передачу виконавчого провадження не порушує та не обмежує прав стягувача як сторони виконавчого провадження. У відзиві головний державний виконавець Фадєєва Н.А. просить відмовити в задоволенні скарги.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у скарзі.

Головний державний виконавець Фадєєва Н.А. заперечувала щодо поданої скарги та просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на обставини вказані у відзиві. Додатково пояснила, що шляхом моніторингу нею було з`ясовано, що Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві було прийнято до виконання надіслане нею виконавче провадження № 251101102.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день та час проведення судового засідання повідомлялась за адресою, зазначеною у скарзі.

Залучений до участі у справі в якості заінтересованої особи Солом`янський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не забезпечив явку свого представника в судове засідання та не виконав ухвалу суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження, про причини неявки та невиконання суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, надані до суду частково матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) перебувало виконавче провадження № 251101102 з виконання виконавчого листа, виданного Чернігівським районним судом Чернігівської області № 2-873, стягувачем по якому є Науково-виробниче ТОВ «Агро-Інтер», а боржником ОСОБА_1 .

07.07.2021 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фадєєвою Н.А. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №25110102 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення державного виконавця мотивовано тим, що на адресу відділу надійшла заява боржника, з якої вбачається, що боржник ОСОБА_1 фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 .

Як встановлено з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 251101102, стягувачем по якому є Науково-виробниче ТОВ «Агро-Інтер», а боржником ОСОБА_1 , знаходиться на примусовому виконанні Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ).

Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (частина четверта статті 25 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 25 Закону № 1404-VIII у разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Тобто Закон України «Про виконавче провадження» наділяє орган державної виконавчої служби дискреційними повноваженнями щодо передачі виконавчих проваджень, перелік обставин яких не є вичерпним.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц (провадження № 14-447цс18).

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, яку розроблено відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Пункт 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі Інструкції) регламентує дії державного виконавця щодо передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, а саме у випадку якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.7 розділу V зазначеної Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.

Права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження реалізуються відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.4 ст.19 цього ж Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

ОСОБА_1 на виконання положень ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» 03.12.2020 повідомила про зміну місця проживання, подавши відповідну заяву. Подання боржником будь-яких документів на підтвердження зміни місця проживання ні Законом, ні Інструкцією не передбачено.

Згідно п.11 розділу ІІІ Інструкції перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

Орган державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки (здійснення опису та арешту майна), зобов`язаний вчинити дії за дорученням у строк до десяти робочих днів з моменту надходження його до органу державної виконавчої служби. За результатами проведених дій складається відповідний процесуальний документ, що надсилається державному виконавцю, який надав доручення.

Державний виконавець в межах наданих повноважень на виконання п.11 розділу ІІІ Інструкції 04.02.2021 направив доручення Солом`янському районному відділу державної виконавчої служби, які в свою чергу в порушення вимог зазначеного вище пункту не виконали доручення та не надали відповідний процесуальний документ.

Разом з тим, ОСОБА_1 у поданій 31.05.2021 заяві підтвердила, що фактично проживає за тією ж адресою у м. Києві.

Отже, головний державний виконавець Фадєєва Н.А. діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Пункт 3 розділу ІІІ Інструкції, на яку посилається заявник, застосовується у разі подання стягувачем заяви про примусове виконання рішення суду.

Що стосується застосування положень, викладених в постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/15005/20, на які посилається представник заявника, то суд зважає на те, що в даній постанові спірні правовідносини виникли у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження та наявності підтвердження місця проживання боржника під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, що є відмінним від подальших виконавчих дій державного виконавця в ході виконання та встановлення обставин зміни місця проживання боржника. Висновки Верховного Суду в даній справі стосувались прийняття приватним виконавцем рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача у справі про стягнення коштів з фізичної особи (позивача), зареєстроване місце проживання якого знаходиться в області, де він проживає і отримує доходи.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Подана скарга НВ ТРВ «Агро-Інтер» не містить жодного обґрунтування, які саме права чи інтереси стягувача були порушені внаслідок винесення постанови про передачу виконавчого провадження за місцем фактичного проживання боржника.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що суб`єкт оскарження при винесенні оскаржуваної постанови про передачу виконавчого провадження діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Обставин, які б вказували на неправомірність вищевказаної постанови, винесеної головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) Фадєєвою Н.А. у виконавчому провадженню № 251101102, судом не встановлено. При цьому, судом не встановлено, що постановою від 07.07.2021 про передачу виконавчого провадження, яке прийнято до примусового виконання виконавчим органом, до якого було передано, були порушенні права стягувача.

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку про безпідставність поданої скарги.

Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином понесені заявником судові витрати на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 259, 447-453 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Фадєєвої Ніни Анатоліївни про передачу виконавчого провадження - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини ухвали, протягом того ж строку з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 02.09.2021 року.

Суддя С.П. Меженнікова