Вирок № 99321914, 01.09.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2257/20

Провадження № 1-кп/675/30/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2021 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Гедзенюк В.В., прокурора Денесюка Р.В., представника потерпілого Левчука М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши в режимі відеконференції у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2020 року за №12020245150000056 по ч. 1 ст. 185 КК України, 05.01.2021 року за №12021240150000002 по ч. 2 ст. 185 КК України, 04.02.2021 року за №12021240150000008 по ч. 2 ст. 185 КК України, які об`єднанні в одне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білотин Ізяславського району Хмельницької області, зареєстроване місце проживання якого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, судимого вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області 12.04.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та відбуваючого покарання в державній установі «Райківецька виправна колонія (№78)»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (по тексту – ОСОБА_1 , обвинувачений) 11.10.2020 року перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення вирішив вчинити крадіжку качанів кукурудзи із земельних ділянок, що знаходяться поряд з с. Новостав Шепетівського району Хмельницької області, які обробляє на підставі укладеного договору оренди ФГ «Агро Віта АФ», головою якого являється ОСОБА_2 .

Так реалізовуючи свій умисел на вчинення крадіжки чужого майна ОСОБА_1 11.10.2020 року близько 11 години гужовою повозкою, належною ОСОБА_3 , яку попередньо взяв по місцю свого проживання, поїхав до таких земельних ділянок. Знаходячись на земельних ділянках, що розташовані в кадастроваму кварталі під номером 6822183600:04:002, в межах земельних ділянок 0041, 0042, 0044, 0046, що перебувають в оренді ФГ «Агро Віта АФ», де останнє вирощує кукурудзу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, шляхом вільного доступу в період часу з 11 по 17 годину викрав качани кукурудзи, вагою 245 кг по ціні 5, 93 грн. за 1 кг, які помістив в 16 поліпропіленових мішків. Вказані мішки з кукурудзою ОСОБА_1 завантажив на гужову повозку, і, відповідно з викраденим поїхав до місця свого проживання, де мав намір зберігати викрадене, однак був викритий ОСОБА_4 по дорозі до свого господарства. При цьому, ОСОБА_1 мав реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

В результаті вказаних дій ОСОБА_1 заподіяв ФГ «Агро Віта АФ» матеріальну шкоду в загальному розмірі 1453, 67 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Надалі, ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку секцій металевої огорожі з кладовища, розташованого по вулицях Центральна-Коцюбинського, що в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області.

Так, 03.01.2021 року близько 20 години ОСОБА_1 , реалізовуючи свій умисел на вчинення крадіжки чужого майна, з метою власного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу, приїхавши гужовою повозкою на територію кладовища, із застосуванням власної фізичної сили демонтував від металевих стовпчиків дві секції огорожі в якості брухту чорних металів, вагою 174 кг, вартість яких як брухту чорних металів складає 1305 грн. Викравши дві секції огорожі в якості металобрухту, ОСОБА_1 їх завантажив на гужову повозку, запряжену конем та розламав на частини, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

У результаті вказаних дій ОСОБА_1 спричинив Плужненській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області матеріальну шкоду в загальному розмірі 1305, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Необхідно наголосити, що ОСОБА_1 також і 30.12.2020 року вирішив вчинити крадіжку секцій металевої огорожі з кладовища, розташованого по вулицях Центральна-Коцюбинського, що в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області.

Так, 30.12.2020 року близько 20 години ОСОБА_1 , реалізовуючи свій умисел на вчинення крадіжки чужого майна, з метою власного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння та передбачаючи його сусільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, діючи таємно, повторно, шляхом вільного доступу, приїхавши гужовою повозкою, запряженій конем на територію кладовища, із застосуванням власної фізичної сили демонтував від металевих стовпчиків три секції огорожі в якості металобрухту, вагою 137 кг, вартість яких як брухту чорних металів складає 753, 50 грн. Викравши три секції огорожі в якості металобрухту, ОСОБА_1 їх завантажив на гужову повозку та привіз до місця свого проживання, складував їх та розпорядився викраденим на власний розсуд.

У результаті вказаних дій ОСОБА_1 спричинив Плужненській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області матеріальну шкоду в загальному розмірі 753, 50 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України по усіх епізодах висунутого обвинувачення за фактичних обставин, викладених вище визнав у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_1 будь-яким чином не оспорював вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, натомість у вчиненому розкаювався та підтвердив факт крадіжки 11.10.2020 року на орендованих землях ФГ «Агро Віта АФ» початків кукурудзи, вагою 245 кг, а також повторні крадіжки трьох та двох секцій металевої огорожі в якості металобрухту з кладовища, що в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області, які вчинив у вечірню пору 30.12.2020 року та близько восьмої години вечора 03.01.2021 року.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кожного кримінального правопорушення, судом встановлено, що вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, за згодою прокурора та обвинуваченого, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням письмових матеріалів, зокрема щодо понесених процесуальних витрат, речових доказів, накладених арештів та відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною.

Сукупність зібраних доказів та їх оцінка переконують суд, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України та по двох епізодах за ч. 2 ст. 185 КК України.

З урахуванням наведеного, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кожного кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 по одному епізоду крадіжки та по двох епізодах викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії його обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що він до постановлення вироку в даній справі винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні у зв`язку з чим був засуджений 12.04.2021 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; відбуває покарання у державній установі «Райківецька виправна колонія (№78)» (початок строку покарання 12.04.2021 року), за останній період часу за місцем фактичного проживання характеризувася посередньо, щиро розкаявся у вчиненому діянні.

Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як обставини, що пом`якшують покарання.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Суд наголошує, що в будь-якому випадку, як визначає ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим, відношення обвинуваченого до скоєного, відомостей про його особу, пом`якшуючих його покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений, як особа представляє суспільну небезпеку, та як наслідок виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства і саме таке покарання на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме цілям покарання.

З урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України був не судимий, однак на час постановлення вироку вже відбуває покарання у виді позбавлення волі, за наявності встановлених та зазначених вище обставин, що пом`якшують покарання, позиції потерпілих, суд вважає, що має бути призначене покарання, у межах, встановлених санкціями ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України та п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України у виді позбавлення волі.

Як вважає суд відносно обвинуваченого не може бути застосовано положення ст. 69 КК України, оскільки це об`єктивно призведе до м`якості призначеного покарання, що не відповітиме самій меті такого покарання.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 було засуджено Славутським міськрайонним судом Хмельницької області вироком від 12.04.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, який набрав законної сили 13.05.2021 року, а кримінальні правопорушення за які засуджується за даним вироком були ним скоєні до постановлення попереднього вироку.

А тому суд призначає остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та попереднім вироком Славутського міськрайонного суду від 12.04.2021 року, зарахувавши у строк остаточно призначеного покарання відбуту ним частину покарання за попереднім вироком з 12.04.2021 року (часу фактичного затримання із залу суду як запобіжного заходу) до дня набрання даним вироком законної сили, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

З огляду, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі «Райківецька виправна колонія (№78)» (початок строку покарання 12.04.2021 року), запобіжний захід йому не обирався та підстав для його обрання немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно двох ухвал слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13.10.2020 року та ухвали від 05.02.2021 року накладено арешти на майно.

З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування накладених арештів та вирішення відносно майна, на яке вони були накладені, питання про долю як речового доказу у відповідності до положень статті 100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із врахуванням вищезазначеного, суд в силу положень ст.ст. 118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз, і, які покладені в основу обвинувачення підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави в загальному розмірі 1797 гривень 95 копійок, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Питання про речові докази та документи суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 118, 124, 368-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України – 2 (два) роки обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та попереднім вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2021 року та остаточно призначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_1 відбуту ним частину покарання за попереднім вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.04.2021 року, з 12.04.2021 року до дня набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судово-товарознавчих експертиз в розмірі 1797 (одна тисяча сімсот дев`яносто сім) гривень 95 копійок.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання, арешти, накладені згідно ухвал слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13.10.2020 року та 05.02.2021 року, - скасувати.

Речові докази по справі:

-возову повозку на резиновому ходу, коня сірого кольору, - залишити у власності ОСОБА_1 ;

-три секції огорожі із залишками металу до неї, а саме: брухт чорних металів вагою 137 кг та дві секції огорожі із залишками металу до неї, а саме: брухт чорних металів вагою 174 кг, – повернути Плужненській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області,

-відео-запис WhatsApp, об`ємом інфомації 1, 50 МБ, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-початки кукурудзи, загальною вагою 345 кг, - залишити у власності ФГ «Агро Віта АФ», головою якого являється ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на вирок суду в порядку статті 392 КПК України може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити в установленому порядку обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О. В. Король