Рішення № 99321805, 30.08.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/797/20

2/662/46/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В. В.

секретар судового засідання - Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, який в подальшому уточнили та зменшили розмір позовних вимог, просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.02.2008 року у розмірі 79401,65 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 29.02.2008 року. Вказує, що при укладанні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України та відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач умови договору щодо належного виконання зобов`язань порушив, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, які передбачені договором, в зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість по кредитному договору.

Представник позивача подав заяву, згідно якої просить розглядати справу без його участі, підтримує розмір позовних вимог та просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, суду пояснив, що дійсно, у 2008 році у нього виникли договірні відносини з ПАТ КБ «Приватбанк» та йому було відкрито кредитну лінію з початковим кредитним лімітом 2000 грн. Всі зобов`язання перед банком щодо погашення заборгованості за вказаним договором ним були виконані повністю у сумі 12500,00 грн., після того, яка 10.03.2019 року невідомі особи, шляхом шахрайських дій, зняли з вказаного кредитного рахунку грошові кошти, з приводу чого він звернувся до органів поліції та до АТ КБ «Приватбанк», зразу після надходження на його номер телефону SMS повідомлення про перерахування коштів з його рахунку на інший. На даний час кримінальне провадження відносно невідомих осіб, які вчинили крадіжку з його рахунку закрите. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши відповідача та її представника, врахувавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склалися договірні відносини, щодо надання кредиту та укладено кредитний договір №б/н від 29.02.2008 року. Позивачем було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі 2000,00 грн., який у подальшому був збільшений до 35000,00 грн.

Відповідно укладеного договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. Своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не порушував, що підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості за договором №б/н від 29.02.2008 року, а саме, як зазначає ОСОБА_1 у судовому засіданні та вбачається з наданої позивачем виписки по особовому рахунку, починаючи з 29.02.2008 року до 10.03.2019 року, він користувалася кредитними коштами, сплачував заборгованість за кредитом та відсотки за його користування та інші платежі (а.п. 24-40). Також, із поданої виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 10.03.2019 року з рахунку зафіксовано зняття кредитних коштів, на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування. Останнє перерахування коштів, яке зробив відповідач та яке визнає в судовому засіданні, є переказ в свою «Скарбничку» в сумі 1,55 грн., після чого заборгованість по кредиту стала в сумі 11860,00 грн., яку відповідач погасив 21.03.20219 року двома платежами на суму 12500,00 грн.

З інформації наданої позивачем від 22.07.2021 року №1644091-ВБ вбачається, що з рахунку позивача картка № НОМЕР_1 - 10.03.2019 року було перераховано кошти на картку НОМЕР_2 кошти у сумі 71414,91 грн. Останній переказ коштів здійснено 10.03.2019 року о 21:17:39 на суму 6,521,45 грн.

Відповідно до інформації про телекомунікаційні послуги по номеру НОМЕР_3 (номер телефону підтверджено відповідачем), які зафіксовані телекомунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 19:00 по 22:00 10.03.2019 року, вихідний дзвінок зроблено на номер НОМЕР_4 , який належить АТ КБ «Приватбанк» о 21:17:06 та з пояснень відповідача вбачається, що в цей час він зателефонував в АТ КБ «Приватбанк» для заблокування його картки, а вже о 21:41:01 він зателефонував до органів поліції на номер 102.

З огляду на вище вказане суд вважає, що покази відповідача є правдивими, з приводу того, що він не проводив операцій здійснених 10.03.2019 року з 21:07:34 до 21:17:39, так як остання операція здійснена вже після того як він звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з проханням заблокувати його картковий рахунок.

Окрім цього матеріалами, дослідженими судом, підтверджується звернення ОСОБА_1 до Новотроїцького відділення поліції Генічеського відділу поліції Головного управління національної поліції у Херсонській області, а саме витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.03.2019 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2019 року, заявою ОСОБА_1 про залучення до провадження як потерпілого від 11.03.2019 року, заявою ОСОБА_1 про відмову від транзакції від 13.03.2019 року, постановою про закриття кримінального провадження від 16.03.2020 року у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, відповідно до якої невстановлена особа через систему «Приват-24» зняла з картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти.

Пунктом 6.6 Правил користування платіжною картою передбачено, що у випадку виявлення факту несанкціонованого доступу до карткового рахунку через Інтернет, клієнт повинен подати заяву в банк з приводу вказаного питання. Банк в свою чергу представляє інтереси клієнта в міжнародній платіжній системі з питань повернення несанкціонованого списання суми.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБ України від 05 листопада 2014 року N 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивачем не доведено, що саме дії чи бездіяльність відповідача, тобто яким саме чином відповідач дав згоду (підтвердження) на проведення операцій здійснених 10.03.20219 року, що призвели до перерахування з його карткового рахунку грошових коштів в сумі 79401,65 грн. Також позивачем суду не надано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості за кредитом, а саме в сумі 79401,65 грн., якщо відповідно до наданої інформації АТ КБ «Приватбанк» від 22.07.2021 року №1644091-ВБ сума перерахованих коштів складає 71414,91 грн.

Положенням ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 виконав свої обов`язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору, повідомив банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку та звернувся до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком. У свою чергу, позивачем не надано належних доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 20.06.2018 року № 691/699/16-ц, який відповідно до вимог цивільно-процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаних норм права, а саме, відповідно до пунктів Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705,емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Таким чином суд вважає, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, яке закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, у межах якого встановлювалася особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 11, 60, 509, 526, 1054, 1073 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову АТ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Решетов