Рішення № 99321113, 01.09.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2021 рокуСправа №451/536/21 Провадження № 2/451/567/21

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

встановив:

10 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначає, що 21 травня 2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 . У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протягом останніх декількох років стосунки з чоловіком розладилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремими життям за своїми інтересами. Фактично сім`я припинила існування. Постійні сварки та скандали неодноразово відбувалися в присутності їхніх дітей. Позивач та відповідач протягом останніх років неодноразово намагалися говорити один з одним про їхні особисті сімейні проблеми, спокійно їх вирішувати, але це не дало ніяких результатів. У зв`язку з тим, що спроби примиритися не принесли результатів, позивач прийшла до висновку, що розлучення – це єдиний вихід для сторін побудувати нове життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю у їхніх дітей, тим більше, що відповідач не відвідує дітей, матеріально їх не забезпечує та не приймає участі у їх вихованні.

З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач матеріально позивачу та дітям не допомагає, участі у вихованні не приймає, а позивач не має можливості самостійно повністю матеріально утримувати дітей. Між сторонами на момент пред`явлення позову до суду не досягнуто згоду з приводу матеріального утримання та виховання дітей, оскільки відповідач не виявляє бажання спілкуватися, що унеможливлює вирішення питання в позасудовому порядку. Звертає увагу суду на те, що відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб. Просить суд постановити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 21 травня 2010 року Куликівською сільською радою Радехівського району Львівської області, про що зроблений актовий запис №3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь позивача аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітну (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору (а.с.4-7).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, проте представник подав до суду клопотання, в якій просить розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення (а.с.29).

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає (а.с.31).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив, що 21 травня 2010 року між ОСОБА_6 (прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ») та ОСОБА_2 Куликівською сільською радою Радехівського району Львівської області зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис №3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.11).

У шлюбі в подружжя народилися троє дітей: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.12-14).

З копії довідки №542 від 31.08.2021 року, виданої Лопатинською селищною радою Радехівського району Львівської області, вбачається, що позивач зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , та разом з нею проживають їхні з відповідачем діти: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.30).

Сторони подружніх стосунків не підтримують, їх сім`я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Причинами розпаду сім`ї є відчуження один від одного, відсутність взаєморозуміння. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, який виявив прояв з власної ініціативи, з поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають до задоволення.

Як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Виходячи з норм вказаної статті, приймаючи до уваги, що неповнолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на повному матеріальному утриманні позивача, суд вважає вимога позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання дітей є правомірною.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривня.

Визначаючи розмір аліментів, судом враховано те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов`язку обох батьків по утриманню дітей, які потребують матеріальної допомоги, тому суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/2 частини його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам закону.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття, суд робить висновки про те, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.

Також, у свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров`я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

У відповідності із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст.4,12,13,19,81,141,247,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.104,112,180,182 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 21 травня 2010 року Куликівською сільською радою Радехівського району Львівської області, актовий запис №3.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 квітня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету –22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 1 вересня 2021 року.