Ухвала суду № 99320448, 31.08.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/4421/21

1-кс/242/714/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31серпня 2021року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого СВ ОСОБА_3 , представника Селидівської міської ради ОСОБА_4 , в м. Селидове розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12021052500000280 від 21.08.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2021 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12021052500000280 від 21.08.2021 року, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, яке мотивоване тим, що 21.08.2021 року на 10 пікеті 51 км перегону станції Цукуриха Селидівка було виявлено незаконну порубку сирорастущих дерев лісозахисної смуги у кількості 19 стовбурів, які були виявлені та вилучені при огляді лісосмуги. Зазначає, що колоди дерев у кількості 19 штук мають значення речових доказів та подальшого дослідження з залученням спеціалістів-екологів. Просить накласти арешт на зазначені в клопотання 19 колоди дерев, а також бензопилу марки «ДОКА» БЛ 139 об`ємом 45 кубічних сантиметрів, спортивну сумку, в середині якої знаходилася пластикова пляшка з-під газованої води з бензином, комплектуючі запчастини (ланцюг, шина, кришка) до пили.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 25.08.2021 року клопотання було повернуто слідчому з встановленням строку встановленням строку для усунення недоліків в сімдесят дві години. Підставою для цього стало те, що подане клопотання не відповідає ст. 171 КПК України, оскільки в ньому не вказаний власник чи балансоутримувач лісової смуги, де проводилася порубка дерев.

Повторно клопотання надійшло до слідчого судді 30.08.2021 року, де було зазначене, що при проведенні огляду місця події, а саме: лісонасаджень дерев, розташованих по всі території лісосмуги у відрізку приблизно 60 70 метрів, на відстані 150 200 метрів від перегону Цукуріха Селидівка, 51 км, ПК, 10, де виявлено 19 свіжих пеньків спиляних дерев дубу та клену, знаходяться на балансовому рахунку Селидівської міської ради.

Слідчий, який входить в групу слідчих, що здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.

Представник Селидівської міської ради, який був викликаний як балансоутримувач вищевказаної лісосмуги, пояснив, що лісосмуга не знаходиться на балансі міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Із поданого клопотання було встановлено, що в ньому вказано, що пеньки спиляних дерев дубу та клену знаходяться на балансовому рахунку Селидівської міської ради, але жодного належного та допустимого доказу з цього приводу не надано. Представник міської ради заперечував про це, тобто повторно подане клопотання не містить відомостей чи документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім цього, в поданому клопотанні слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на бензопилу марки «ДОКА» БЛ 139 об`ємом 45 кубічних сантиметрів, спортивну сумку, в середині якої знаходилася пластикова пляшка з-під газованої води з бензином, комплектуючі запчастини (ланцюг, шина, кришка) до пили, але, знову-таки, не зазначає жодних відомостей про власника чи володільця такого майна. Хоча з рапорту чергового від 21.08.2021 та пояснень понятих вбачається, що місці огляду події було затримано ОСОБА_5 спільно з іншою особою (покинула місце події) та в них було вилучено бензопилу. Відомості про допит цієї особи в матеріалах клопотання відсутні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась у клопотанні, та не встановила відомостей про власників (володільців чи користувачів, або балансоутримувачів), а тому, беручи до уваги вищевикладене, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, обґрунтованість необхідності обмеження у праві власності вилученим майном, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12021052500000280 від 21.08.2021 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому даної ухвали.

У відповідності до ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складений та проголошений 02.09.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1