Ухвала суду № 99320231, 07.07.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7277/21

Провадження № 1-кп/234/1171/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду

07 липня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Романенко К.С.

при секретарі - Коваленко Н.Є.

за участю прокурора: Єресько В.М.,

захисника: Агапова П.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, обвинувальний акт, який надійшов від Краматорської окружної прокуратури 07 червня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021052390000815 від 12.05.2021 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужур, Красноярського краю, Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, судимого , останній раз 12.02.2021 року Краматорським міським судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, зареєстрований та фактично мешкає АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України.

Прокурор, в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання обвинуваченого його захисника, потерпілих.

Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від обвинуваченого та його захисника не надійшло.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 підсудне Краматорському міському суду Донецької області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини, передбачені ст. 185 ч.3 та ст.186 ч.3 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 є нетяжкими злочинами, тому, враховуючи відсутність обставин, зазначених у ч.4 ст. 314-1 КПК України, необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 . Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків, які недопитані у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказав, що від нього нічого не залежить.

Захисник Агапов П.В. заперечував проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауважив, що що ризики зазначені прокурором відсутні та не доведені.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.

На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.

Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, враховуючи, що він не одружений, не має постійного місця роботи, тобто не має сталих соціальних зв`язків. Обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює та не має постійного джерела доходу, зусиль до пошуку роботи не докладає, раніше вчиняв кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, на даний час на розгляді у Донецькому апеляційному суді перебуває кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2021 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та схильність до вчинення злочинів корисливої спрямованості. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на потерпілий, свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займався, соціально стійких зав`язків не має;

2) за віком: обвинувачений є повнолітньою, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення;

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суддя вважає можливим визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400,00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

-прибувати за кожною вимогою до суду,

-не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краматосрького міського суду Донецької області на 16 годину 00 хвилин 15 липня 2021 року.

Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку надати в строк до 15 липня 2021 року.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, запобіжний захід в виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 вересня 2021 року включно.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду,

-не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та суддю Краматорського міського суду Донецької області Романенко К.С..

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово суддею Романенко К.С.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих, згідно реєстру.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя К. С. Романенко