Ухвала суду № 99319545, 02.09.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31219/21

Провадження № 1-кс/761/17848/2021

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2021 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурор відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021110000000063 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 03.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021110000000063 за фактом можливих неправомірних дій службових осіб Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» під час експлуатації полігону твердих побутових відходів у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, внаслідок чого відбувається складування відходів поза межами полігону за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Установлено, що на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 29.07.2004 № 470 Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» (код ЄДРПОУ: 32537622) надано у постійне користування для сміттєзвалища земельну ділянку площею 5 га (кадастровий номер земельної ділянки - 3221887801:03:015:0001). Власником вказаної земельної ділянки на даний час є держава в особі Вишгородської районної державної адміністрації.

Так, в ході проведеного 21.04.2021 огляду вказаної вище земельної ділянки, а також суміжних з нею ділянок, із залученням працівників Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державної екологічної інспекції Столичного округу, сертифікованих інженерів-геодезистів, працівників державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» установлено порушення вимог природоохоронного законодавства та правил поводження з відходами.

Зокрема, всупереч вимог Закону України «Про відходи» і Правил експлуатації полігонів побутових відходів службовими особами Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» не забезпечено контроль за станом зберігання та розміщення твердих побутових відходів, їх охорону, а також нормативно визначених заходів і засобів щодо відмежування території полігона побутових відходів із суміжними земельними ділянками.

В результаті цього в ході огляду земельних ділянок, суміжних з полігоном установлено, що останні засмічено через незаконну господарську діяльність Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

За результати проведеного огляду та за матеріалами даного кримінального провадження, Державною екологічною інспекцією України, на підставі наказу від 16.06.2021 № 287 та направлення від 16.06.2021 № 59 у період з 22.06.2021 по 01.07.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання: ВРКП «Комунальник» та об`єкта сміттєзвалища в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці.

За результатамиперевірки Державноюекологічною інспекцієюУкраїни 01.07.2021та 02.07.2021направлено ВРКП«Комунальник» шістьпретензій №№6-11про відшкодуваннязбитків,заподіяних державівнаслідок порушеннязаконодавства проохорону тараціональне використанняземельних ресурсів,обумовлених засміченнямземельних ресурсів,використанням земельнихділянок державноївласності неза цільовимпризначенням тасамовільним зайняттямземельних ділянокдержавної власностіна загальнусуму 55684070,21 грн.

В ході огляду веб-порталу ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 установлено відсутність у Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше.

Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає діяльність з утилізації, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів.

Згідно ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 46, 56 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

В даному випадку службовими особами Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» здійснюється протиправна господарська діяльність зі збирання твердих побутових відходів на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за відсутності мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, шляхом несанкціонованого використання земельних ділянок щодо яких відсутнє право власності та користування в комунального підприємства, шляхом засмічення земель.

Вказаними протиправними діями службових осіб Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» може створюватися небезпека для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, а також можливо завдано тяжких наслідків як охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, так і державним та громадським інтересам.

В ході досудового розслідування установлено, що площа засмічення земель Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС» внаслідок протиправної діяльності службових осіб Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» складає 0,5176 га.

В свою чергу, площа засмічення в межах земель, не наданих у власність і користування складає 2,4626 га.

Площа засмічення земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 складає 0,2900 га.

При цьому, установлено і площу земельних, які станом на 09.06.2021 перебували у приватній власності. Загальна площа засмічення території складає 21,4793 га, об`єм насипу сміттєзвалища складає 585533 метри кубічних.

Оглядом установлено, що всупереч Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 № 435, на території полігону Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»: відсутній інформаційний щит на в`їзді до полігона побутових відходів; відсутній контрольно-пропускний пункт із встановленими автомобільними вагами, відсутня вишка для візуального контрою виду відходів; на основних напрямках поширення легких фракцій відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; відсутній дезбар`єр (контрольно-дезінфікуюча зона); території полігона не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.

В ході допиту 13.05.2021 свідка ОСОБА_5 виконувача обов`язків начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник, який з 04.01.2021 обіймав посаду першого заступника начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», за участі адвоката ОСОБА_6 начальника юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», установлено, що станом на 13.05.2021 встановлено інформаційний щит, а контрольно-пропускний пункт - в процесі встановлення. Щодо автомобільних вагів надано відповідне доручення. Вишка для візуального контролю твердих побутових відходів встановлена, але запрацює на протязі тижня. Таким чином, щодо частини виявлених недоліків вже усунуто порушення, а щодо решти проводяться відповідні заходи.

На питання щодо причин засмічення території прилеглих земельних ділянок до ділянки, яка перебуває в користуванні Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» площею 5 га з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 та осіб, винних в допущенні засмічення земельних ділянок відходами, свідок показав, що причиною є відсутність належного контролю з боку колишнього керівництва Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та недбале відношення власників земельних ділянок до свого майна.

З аналогічних питань надано і покази голови Вишгородської районної ради ОСОБА_7 .

За результатами позапланової перевірки екологічної інспекції складено Акт від 01.07.2021 № 4.2-19/13. Опис фактичних обставин тавідповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначені в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» даного Акту перевірки.

Серед іншого, установлено наступне.

Так, на момент перевірки встановлено, що проектна документація з розділом «Оцінка впливу на довкілля» та висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля не отримано, що є порушенням ст. ст. 28, 29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 13, 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу».

Відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку» від 28.08.2013 року № 808, до таких об`єктів відносять об`єкти поводження з побутовими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Перевіркою встановлено, що сміттєзвалище на території с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 не обладнано системами відводу біогазу та фільтрату, що є порушенням статті 35-1 Закону України «Про відходи», відповідно до якої забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону). Так, пунктом 4 Переліку передбачено висновок з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання.

Пунктом 6 частини першої статті 15 цього ж Закону визначено відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, а також встановлено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

В ході позапланової перевірки виявлено відсутність у Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів на вищезазначених земельних ділянках під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів.

Також, відповідно до пункту 1.14.11 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. № 7, зазначено визначення «Неорганізований викид» - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Відповідно до пункту 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 № 108, встановлено, що для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Згідно паспорту місця видалення відходів від 19.10.2000 за реєстраційним номером № 4-3-9 виданого на сміттєзвалище Вишгородського районного комбінату комунальних підприємств та затвердженого головою місцевої райдержадміністрації 15.09.2000, (пункт 4 розділу 5 «Загальна характеристика відходів») визначено наявність газових виділень, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: метан (CH4) та оксид вуглецю (CO).

Пунктом 5.2 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 № 435, встановлено, що дослідження проб повітря проводиться за такими показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид, сірководень, фенол, формальдегід.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Як передбачено частинами 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди (Міндовкілля).

Установлено, що викиди забруднюючих речовин ватмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела, а саме місця видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням частини п`ятої, шостої статті11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Крім того, відповідно до статті 32 Закону України «Про відходи», до якої був доданий відповідний пункт «і» ще у 2012 році зазначено, що «забороняється з 01.01.2018 захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів».

Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив ЄС 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів або полігони.

Тобто з 01.01.2018 суб`єкти господарювання що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами, зобов`язані сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, «оброблення (перероблення) відходів» це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов`язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення».

Як вказано вище, за результатами проведеного огляду 21.04.2021 в рамках кримінального провадження № 42021110000000063 із залученням головного спеціаліста державного інспектора охорони навколишнього природного середовища відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням із відходами управління державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження із відходами Державної екологічної інспекції Столичного округу ОСОБА_8 (яким в свою чергу у складі комісії проведено позапланову перевірку) та кваліфікованих спеціалістів-геодезистів ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010» установлено, що загальна площа засмічення земель складає - 21,4793 га.

В тому числі, в межах земельних ділянок приватної власності складає - 13,2091 га. В межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні 5,8076 га. (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 0,2900 га.). В межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради 2,4626 га.

Відповідно до звіту № 1-відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» зазначено, що загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об`єктах (місця видалення відходів) складає 299778,760 тон., що вочевидь не відповідає дійсності з урахуванням попереднього Акту перевірки, складеного Державною екологічною інспекцією Столичного округу від 17.06.2020 за № 2/425/0/18-20. Ще рік тому сміттєзвалище максимально-допустимим об`этом в 500000 тон було заповнене на 97 %, тобто об`ємом в 485 000 тон.

Згідно інформаційної довідки «Щодо космічного моніторингу сміттєзвалищ твердих побутових відходів на території Київської області» Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного агентства України (лист № 315-3-04.03-2021 № 12.02.2021) у додатку 3 зазначено сміттєзвалище у Вишгородському районі за координатами: широта: 50,6214, довгота: 30,3636 загальною площею - 22,3 га.

Відповідно до звіту Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» № 1-відходи (річна) утворення та поводження з відходами за 2020 рік зазначено, що ВРКП «Комунальник» зібрано, отримано змішані комунальні відходи від виробників відходів (у т. ч. сміття з урн) у кількості - 50824,00 тон та видалено - 50824,00 тон.

Встановлено порушення, що Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» здійснює захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, змішані побутові відходи у такому ж вигляді як і приймаються від місця їх накопичення, без попереднього сортування та оброблення (перероблення), зокрема: полімери (пластик, ПЕТ пляшки, плівка, поліетиленові пакети тощо), текстиль, макулатура, скло, деревина, метал, харчові відходи на земельних ділянках зазначених у пункті 2 та 5 розділу «Опису виявлених порушень» вимог законодавства Акту перевірки Держекоінспекції.

При візуальному огляді під час перевірки встановлено, що на сміттєзвалищі в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці здійснюється захоронення змішаних відходів, а саме: ПЕТ пляшки, пакети, тверді відходи тощо.

Крім того, Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» допускається зберігання тавидалення відходів унесанкціонованих місцях.

Відповідачем не розроблено проект будівництво полігону побутових відходів відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування", що включає санітарно-технічний паспорт.

Згідно вимог чинного законодавства, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні - захоронюються на полігонах ТПВ, а з небезпечними проводяться необхідні для знешкодження операції. При цьому на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом, а саме (продукти харчування, папір, текстиль тощо), що складаються з органічних речовин, які піддаються процесам біологічного розпаду (гниття) (норма Директиви ЄС 1999/31/EC).

Також на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти складові побутових відходів, що підлягають утилізації, а саме ти відходи що підлягають використанню як вторинний матеріал чи енергетичний ресурс (вимога п. 2.28 Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 № 145 (далі - ДСП № 145).

Пунктом 2.27 ДСП № 145 зазначено, що видалення побутових відходів обов`язково повинно включати їх оброблення (перероблення) шляхом промислового сортування з подальшим перевезенням вторинної сировини, небезпечних відходів, органічної складової та складової побутових відходів, що не підлягає утилізації (після її глибокого пресування до щільності природних ґрунтів (більше 1 т/куб.м) і подальшого брикетування), до місць чи об`єктів утилізації, знешкодження або захоронення відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства. Залежно від вмісту органічних речовин окремі складові побутових відходів підлягають утилізації шляхом їх оброблення (перероблення) на спеціалізованих підприємствах з отриманням кінцевого продукту - біогумусу або біопродукції на його основі.

Пунктом 2.28 ДСП № 145 зазначено, що складова побутових відходів, яка не підлягає утилізації, повинна знешкоджуватись на спеціалізованих підприємствах (сміттєспалювальні заводи, піролізні установки тощо) або захоронюватись на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Згідно абзацу п`ятому статті 1 Законом України «Про відходи» визначено:

- «поводження з відходами» - це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

- «операції поводження з відходами» - це збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;

- «побутові відходи» - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

- «небезпечні відходи», це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Відповідно до п. 1.3 ДСП № 145 визначено, що дія цих санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.

Згідно пункту 1.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 № 435 Правила експлуатації полігонів побутових відходів є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов`язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.

Тобто, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» в ході здійснення операцій у сфері поводження з відходами, порушило вимоги Закону України «Про відходи», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 № 435 та ДСП № 145.

Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» всупереч вимог пункту «в» частини 1 статті 17 Закону України «Про відходи» не вжито заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельних ділянках, всупереч вимог п. 5.8 Правил, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2010 № 435 і частини 1 статті 29 Закону України «Про відходи» Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» не здійснюється в повному обсязі моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів, не проводяться дослідження грунтів в межах санітарно-захисної зони сміттєзвалища (на відстані в 50, 100, 200 і 500 метрів).

Відповідно до п. п. 1.3, 1.6, 1.7, 1.11, 3.5, 3.10, 3.12, 3.14, АДРЕСА_1 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування" розміри і потужність полігона твердих побутових відходів повинні визначатися потребами у складуванні твердих побутових відходів із урахуванням екологічних вимог і санітарних норм, кількості населення, розрахункового терміну експлуатації, річної норми накопичення ТПВ.

Як правило, складуванню на полігонах ТПВ підлягає тільки та частина побутових відходів, що не може бути утилізована.

Рекомендується при полігонах ТПВ передбачати спеціальні споруди для вилучення ресурсно-цінних компонентів ТПВ згідно із чинним законодавством.

При проектуванні полігонів ТПВ повинні бути передбачені:

- рішення, що забезпечують експлуатаційну надійність, економічність, мінімальне відчуження земельних та інших природних ресурсів і обов`язкове повернення тимчасово відчужуваних земель для подальшого господарського використання;

- розроблення матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1;

- інженерні заходи, що забезпечують стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку навколишнього середовища;

- вимоги щодо безпеки життя і здоров`я людини.

Проектна місткість полігона ТПВ розраховується для обґрунтування розмірів ділянки складування ТПВ. Розмір земельної ділянки, що відводиться під складування ТПВ, визначається залежно від:

- строку експлуатації полігона ТПВ;

- чисельності населення району, що обслуговується, з урахуванням перспективи його зростання;

- норми накопичення ТПВ та їх щільності;

- обсягу всіх інших відходів, що складуються з ТПВ (вуличне та будівельне сміття, деякі промислові відходи, які дозволено складувати разом з ТПВ та інші);

- геометричної форми ділянки та допустимої висоти складування відходів;

- методу, який приймається для ущільнення відходів при складуванні;

- напрямку подальшого використання земельної ділянки після закриття та рекультивації полігона ТПВ.

Основними елементами полігона ТПВ (рис. 3.1) є: під`їзна дорога, ділянка складування ТПВ, господарська зона, інженерні споруди і комунікації.

Основна споруда полігона ТПВ - ділянка складування ТПВ. Вона займає, як правило, до 85...95 % загальної площі полігона ТПВ (залежно від об`єму ТПВ, що приймаються).

Територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території полігона у зовнішні водовідвідні споруди проектується комплекс гідротехнічних споруд. Господарська зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації займають, як правило, 5...15 % загальної площі полігона ТПВ.

Господарська зона території полігона ТПВ складається із зон виробничого та адміністративно-побутового призначення, які розділяються смугою завширшки не менше 25 м.

Разом з тим, комунальним підприємством здійснюється протиправна господарська діяльність всупереч зазначеним нормам ДБН, понад встановлені нормативи щодо максимально допустимої площі складування відходів, мінімальної площі господарської зони тощо. Полігон твердих побутових відходів не відповідає рекомендованій схемі розміщення основних споруд полігона ТПВ.

При цьому, вказаний вище полігон фактично повністю заповнено (засмічено) ще у 2020 році.

Саме вказані вище очевидні, підтверджені доказами порушення вимог природоохоронного законодавства і спричинили до засмічення прилеглих до території Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» земель, їх нецільового використання та самовільного зайняття.

Так, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» виконує операції поводження з відходами, роботи з оброблення та видалення твердих побутових відходів (КВЕД - 38.21) на сміттєзвалищі полігоні твердих побутових відходів в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району.

Протиправна діяльність комунального підприємства забезпечувалася шляхом перевезення відходів спеціальними транспортними засобами.

Установлено, що зазначене вище підприємство є власником наступного рухомого майна (транспортних засобів):

1. Автомобіль КАМАЗ 5511, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1980 року виробництва, номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ;

2. Автомобіль ГАЗ 330232-244, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2015 року виробництва, номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ;

3. Автомобіль ЗИЛ 431412, державний номерний знак НОМЕР_7 , 1991 року виробництва, номер шасі НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 ;

4. Автомобіль УАЗ 3741, державний номерний знак НОМЕР_10 , 2002 року виробництва, номер шасі НОМЕР_11 , номер двигуна НОМЕР_12 ;

5. Автомобіль МАЗ НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14 , 2008 року виробництва, номер шасі НОМЕР_15 , номер двигуна НОМЕР_16 ;

6. Автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_17 , 1992 року виробництва, номер шасі НОМЕР_18 , номер двигуна НОМЕР_19 ;

7. Автомобіль ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_20 , 1992 року виробництва, номер шасі НОМЕР_18 , номер двигуна НОМЕР_19 ;

8. Автомобіль СБМ 304-1, державний номерний знак НОМЕР_21 , 2019 року виробництва, номер шасі НОМЕР_22 , номер двигуна НОМЕР_23 ;

9. Автомобіль БОГДАН А НОМЕР_24 , державний номерний знак НОМЕР_25 , 2008 року виробництва, номер шасі НОМЕР_26 , номер двигуна НОМЕР_27 ;

10. Автомобіль МАЗ НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_28 , 2008 року виробництва, номер шасі НОМЕР_29 , номер двигуна НОМЕР_30 ;

11. Автомобіль ЗИЛ 130, державний номерний знак НОМЕР_31 , 1983 року виробництва, номер шасі НОМЕР_32 .

Так, зазначені вище транспортні засоби є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.

Саме тому, у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами рухомого майна (транспортних засобів), що перебувають у власності Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, вищезазначене рухоме майно (транспортні засоби), що перебуває у власності Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» використовувалося підприємством для здійснення протиправного засмічення земель.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - розмір позовних вимог складає 55684070,21 грн., які буде відшкодовано в судовому порядку з що підтверджується наявними претензіями Державної екологічної інспекції України.

Такий арешт є розумним та співрозмірним з огляду на завдану кримінальним правопорушенням шкоду.

Більше того, дотепер у Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» відсутній мотивований висновок з оцінки впливу на довкілля, що додатково вказує на протиправну господарську діяльність підприємства.

Враховуючи викладене прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор в судовому засіданні просив частково задовольнити арешт на не встановлювати заборону користування майном.

Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання без участі власника майна відповідно до вимог ст. 172 КПК України.

Засулхавши пояснення прокурора, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В той же час прокурором не доведено, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Також з матеріалів клопотання не вбачається, що в межах даного кримніального провадження наявний цивільний позов до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

А відтак слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому наявність правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурор відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021110000000063 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1