Рішення № 99317667, 26.08.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 26.08.2021

ЄУ № 942/1173/21

Провадження №2-а/942/22/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 006814, винесену 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 006815, винесену 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у першій оскаржуваній постанові, зазначений поліцейським опис обставин, встановлений при розгляді справи не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України, оскільки відповідальність за вказаною нормою настає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса. Згідно оскаржуваної постанови поліцейський зазначив, що 23.07.2021 о 16-45 год. в с.Писарівка по вул.Горького він (позивач) не був пристебнутий ременем безпеки та не надав для перевірки відповідних документів, про те відсутнє зазначення обставин про те, що він керував транспортним засобом.

З другої оскаржуваної постанови вбачається, що вона була складена 23.07.2021 о 17-08 год., тобто за 2,5 години раніше ніж інкриміноване йому у вину адміністративне правопорушення, оскільки в описі обставин, встановлених при розгляді справи поліцейський зазначив час скоєння правопорушення – 23.07.2021 о 19-43 год.

Крім того, позивач зазначив, що 23.07.2021 близько 16-40 год. він знаходився на вул. Горького с.Писарівка Старобільського району у автомобілі ВАЗ 21065 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час до нього підійшов поліцейський , який висловив вимогу пред`явити йому для перевірки документи, визначені в п 2.1. ПДР України. На його запитання які законні підстави для перевірки документів, останній повідомив, що він начебто керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив Правила дорожнього руху. На що він заперечив, та попрохав надати відповідні докази вчинення даного адміністративного правопорушення. Оскільки поліцейський не надав доказів , які б підтверджували факт порушення ним , його вимога не грунтувалася на нормах закону, у зв`язку з чим ним (позивачем) не було надано посвідчення водія та реєстраційні документи. Вважає, що в його діях відсутні події та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.5,6 ст.121 КпАП України.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 17.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. 25.08.2021 на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з необгрунтованістю та розглядати справу без його участі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. відносно позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 006814, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23.07.2021 о 16-45 год. в с.Писарівка по вул.Горького позивач не був пристебнутий ременем безпеки та не надав для перевірки відповідних документів, про те відсутнє зазначення обставин, що позивач керував транспортним засобом, чим порушив п.п.2.3В ПДР та п.п. 2.4 ПДР України.

Відповідно до п.п. 2.3 в) Правил дорожнього руху (далі – ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Згідно із ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.4. ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. відносно позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 006815, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23.07.2021 о 19-45 год. в с.Писарівка по вул.Горького позивач керував автомобілем ВАЗ 21065 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого передній номерний знак пошкоджено, символи затерті та не дають з відстані 20 метрів чітко визначити їх, чим порушив п.п.2.9 В ПДР України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 2 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, (далі – Інструкція) зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема оскаржуваних постанов, останні не містять жодних посилань на будь-які фактичні дані, на підставі яких інспектор дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5-6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог п.п. 2.3.в), 2.4.2.9в) ПДР, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач будь-яких доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, не надав, показання свідків або понятих правопорушення відсутні. Взагалі відсутні докази того, що позивач керував транспортним засобом, навіть у самій постанові серії БАВ № 006814 про накладення адміністративного стягнення на позивача, відсутня обставина, установлена під час розгляду справи – керування транспортним засобом .

Наданий відповідачем для дослідження відеозапис (DVD-диск) неможливо було відтворити під час дослідження судом.

Крім того, з оскаржуваної постанови № 006815 вбачається, що вона була складена 23.07.2021 о 17-08 год., тобто за 2,5 години раніше ніж інкриміноване позивачу у вину адміністративне правопорушення, оскільки в описі обставин, встановлених при розгляді справи поліцейський зазначив час скоєння правопорушення – 23.07.2021 о 19-43 год.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем вимог п.п. 2.3 в), відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121, вимог п.п.2.9 в), відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП, вимог п.п. 2.4. ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушень, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанови у справах про адміністративне правопорушення серії БАВ № 006814 від 23.07.2021, серії БАВ № 006815 від 23.07.2021, підлягають скасуванню, а справи про адміністративні правопорушення за ч.ч. 5-6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягають закриттю ,у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано квитанцію від 16.08.2021 №13 про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Оскільки відповідач Управління патрульної поліції в Луганській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, судові витрати підлягають стягненню з останнього.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72-79, 139, 241-244, 250, 268-272, 286, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 006814, винесену 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 006815, винесену 23.07.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 25 червня 1998 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, місце знаходження: вул. Вілєсова, 1 м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Новопсковський районний суд Луганської області до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В.В. Пронька