Ухвала суду № 99317503, 31.08.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2488/19;

Провадження № 6/401/46/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м.Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Світловодського міськрайонного суду заяву представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Левченка Віктора Петровича, про розстрочку виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2020 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 16 листопада 2020 року по справі № 401/2488/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за борговими розписками, а саме: від 14.06.2017 в сумі 62652, 61 грн, від 27.07.2017 в сумі 23999, 66 грн., від 10.12.2017 в сумі 88996, 31 грн., від 14.05.2018 в сумі 80708, 27 грн. та 29, 75 дол.США. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді судового збору в сумі 4393, 61 грн. заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Світловодського міськрайонного суду від 21.08.2019 залишено без змін. ( т.1 а.с. 236-247)

Постановою державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 03 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду. (т.2 а.с. 22)

Представник боржника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду. Заява обґрунтована тим, що після відкриття виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 сплачено 19000 грн. основного боргу та 4393, 61 грн. судового збору. Залишок несплаченого боргу складає 237385, 85 грн., при цьому ОСОБА_1 не має в наявності такої суми для погашення боргу. На даний час ОСОБА_1 та її чоловік працевлаштовані в Республіці Чехія, тому вона має можливість щомісячно сплачувати в рахунок погашення боргу по 19780 грн. Крім того, зазначає, що на її утриманні перебуває мати ОСОБА_4 , 1955 року народження, яка з 2010 року являється інвалідом ІІ групи та потребує стороннього догляду. У зв`язку з чим, просить розстрочити виконання рішення суду з 01.05.2021 по квітень 2022 року рівними частинами по 19780 грн. На підтвердження зазначених у заяві обставин, долучено відповідні докази. (т.2 а.с. 85, 86-104)

Відповідно до поданої заяви 06 липня 2021 року представник заявника просить розстрочити виконання вказаного рішення суду рівними частинами по 19700 грн. з 01 серпня 2021 року по квітень 2022 року включно. На обґрунтування уточненої заяви посилається на сплату ОСОБА_1 за квітень – липень 2021 року боргу загальною сумою 59400 грн., тобто сума заборгованості станом на 01 серпня 2021 року складає 177985 грн.

В судове засідання представник заявника не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву про розстрочку виконання рішення суду просить задовольнити. Просив долучити до справи копію квитанції про сплату ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості в серпні 2021 року 19975 грн.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, ухваленого на її користь. Зазначає, що боржник ОСОБА_1 володіє частками права власності на будівельні фірми, постійно їздить за кордон, що свідчить про її стабільне матеріальне становище. Крім того, боржник уникає повернення суми позики з 2017 року, у зв`язку з чим вона вимушена була звернутись до суду із відповідною позовною заявою. При цьому, під час розгляду справи ОСОБА_1 намагалась затягнути розгляд справи та уникнути необхідності повернення боргу. На підтвердження зазначених у заяві обставин долучено копію зустрічної позовної заяви, витяги з Державного реєстру юридичних осіб. (т.2 а.с. 122-124, 125-131)

Суд, дослідивши заяву боржника, заперечення стягувача, долучені до матеріалів справи докази встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба зобов`язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення є, в тому числі: обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї , її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також, у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Із досліджених судом доказів встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 26 березня 2021 року працевлаштована в республіці Чехія за трудовим договором строком на два роки. (т.2 а.с. 87-90)

Згідно наданих чеків, боржником в період з лютого 2021 року по 31.08.2021 сплачено в рахунок погашення боргу стягувачу ОСОБА_2 98509 грн. (т.2 а.с. 100, 101, 102, 103, 104, 224, 225) із загальної суми боргу 256356, 85 грн. та 29, 75 доларів США, тобто залишок несплаченого боргу станом на 31.08.2021 складає 157847, 85 грн. та 29, 75 доларів США.

Зазначені вище обставини на думку суду свідчать про бажання боржника виконати рішення суду.

Отже, враховуючи викладене та інтереси стягувача, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду. При цьому, суд також враховує, що останній три платежі, здійснені боржником по 19975 грн., тобто її можливість сплачувати суму боргу частинами по 19975 грн. щомісячно до погашення боргу.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 листопада 2020 року по справі № 401/2488/19 шляхом сплати рівними частками по 19975 грн. щомісячно протягом восьми місяців до повної сплати заборгованості, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 435 ЦПК України, суд-

постановив:

Заяву представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Левченка Віктора Петровича, про розстрочку виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2020 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 16 листопада 2020 року по справі № 401/2488/19 шляхом сплати рівними частками по 19975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 коп. щомісячно протягом восьми місяців до повної сплати заборгованості, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена упродовж п`ятнадцяти днів з дня її складення у порядку визначеному ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова

31 серпня 2021 р.