Постанова № 99317116, 01.09.2021, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1449/21

Номер провадження 3/350/508/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 незаконно зберігав наркотичний засіб без мети збуту в невеликих розмірах, відповідальність за що передбачена ст.44 КУпАП.

Адміністративне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

29.07.2021 в ході проведення санкціонованого обшуку житлового приміщення по АДРЕСА_1 , в приміщенні 3-ї кімнати у ОСОБА_1 вилучено залишки рослинної речовини в металевому подрібнювачі канабісу в сухому стані у кількості 0, 9435 грама.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частиною першою статті 44 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Також цією статтею передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення враховує, що він був складений у присутності ОСОБА_1 , тобто з моменту його складення він знав про наявність даної справи, був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак не прибув в судове засідання та про причини неприбуття суд не повідомив. Хоча при розгляді справ за ст. 44 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов`язковою, однак з урахуванням того, що є дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останнього.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Об`єктивна сторона ст. 44 КУпАП виражається у незаконному виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

Зберігання – це фактичне володіння наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх перебування в певному місці.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення виражається у формі прямого умислу. Важливим є встановлення відсутності в особи мети збуту зазначених речовин.

Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , в ньому розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП, зокрема зазначено про незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах.

У примітці ст. 44 КУпАП зазначено, що невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зазначено, що статтею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, відповідальність за частиною першою статті 309 КК настає в разі вчинення зазначених у цій частині незаконних дій з наркотичними засобами або психотропними речовинами у розмірах, які становлять величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів, зазначених у Таблицях 1 і 2.

Згідно таблиці № 2 невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 N 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 N 634), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 р. за N 513/4734 , невеликим розміром канабісу вважається розмір до 5,0 грам.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в якому викладена суть вчиненого ним адміністративного правопорушення (а.с.2);

- висновком судового експерта від 30.07.2021, яким підтверджено, що залишки рослинної речовини в металевому подрібнювачі є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Кількість канабісу в сухому стані становить 0,9435 грама (а.с. 5-8);

- постановою про закриття кримінального провадження від 06.08.2021 (а.с. 4).

Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст. 44 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника.

Обставин, що згідно ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.

Обставин, що згідно ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст.124 КУпАП.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 (двадцяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: