Рішення № 99316617, 30.08.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4793/21

2-а/214/112/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 серпня 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №214/4793/21

за позовною заявою ОСОБА_1 ,

до відповідача 1: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції,

відповідача 2: Департаменту патрульної поліції,

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Боцман О.О. звернулася до суду 14.06.2021 з позовом, уточнивши його 23.06.2021, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у не автоматичному режимі від 04.06.2021 серії БАА №158887, стягнути з відповідача-2 Департаменту патрульної поліції судові витрати по справі.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказала, що 04.06.2021 о 10-50 год. автомобіль Mercedes-Benz GLE400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений інспектором взводу 1 роти 4 УПП у Дніпропетровської області лейтенантом поліції Рябовим В.С. Інспектор повідомив, що позивачем порушено вимоги Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості на 49 км/год. Швидкість транспортного засобу вимірювалась приладом Trukam ТС007958. Позивач заперечував, оскільки жодних порушень не здійснював, рухався відповідно до Правил дорожнього руху, вимог знаків не порушував, просив надати фото-відеофіксацію правопорушення, відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, опитати очевидців. Проте, його заперечення та прохання інспектором було проігноровано, докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано та у подальшому складено постанову серії БАА №158887, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 340,00 грн за порушення вимог п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, оскільки у постанові інспектором не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні даного правопорушення, не взяті до уваги заперечення позивача, не було надано можливості позивачу реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим він просить скасувати постанову від 04.06.2021 серії БАА №158887 та стягнути із відповідача-2 Департаменту патрульної поліції судові витрати у розмірі 454,00 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2021 позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, в порядку ч. 4 ст. 47 КАС України, представником відповідача-2 Департаменту патрульної поліції Головком Є.Ю. засобами поштового зв`язку подано відзив на позовну заяву, який отриманий судом 20.08.2021, де він зазначив, що 04.06.2021 близько 10-50 год. поліцейським взводу 1 роти 4 батальйону 4 УПП Рябовим В.С. було винесено постанову серії БАА №158887 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLE400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Магістральні у м. Миколаївка, рухався у населеному пунктів зі швидкістю 99 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР. Замірювання швидкості руху вказаного транспортного засобу здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruСam ІІ №008358. У постанові інспектором УПП допущено описку під час винесення рішення по справі про адміністративне правопорушення, а саме, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу проводилося за допомогою приладу TruСam LC 20/20 ТС 007958, однак, згідно з матеріалами, фіксація перевищення швидкості здійснювалась приладом TruСam LC 20/20 ТС 008358. Вказана описка у постанові жодним чином не нівелює факт прийняття інспектором рішення про притягнення позивача до відповідальності та вчинення позивачем правопорушення, оскільки при складанні вказаної постанови інспектором поліції не було допущено будь-яких порушень. Представником відповідача у відзиві розкрито принцип роботи лазерного вимірювача швидкості, надано документи правових підстав його застосування та долучено DVD-диск зі фото та відео зображеннями, на яких зафіксовано вищезазначений транспортний засіб. Оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог, які б спростували правомірність оскарженої постанови, представник відповідача-2 Департаменту патрульної поліції просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с. 33-46).

Позивач ОСОБА_1 , його представник Боцман О.О. у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач-1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про судове засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подано.

Представник відповідача-2 Департаменту патрульної поліції Головко Є.Ю. у тексті відзиву на позовну заяву просив розглянути справу за його відсутністю, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 299 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що 04.06.2021 інспектором взводу 1 роти 4 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Рябовим В.С. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №158887, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с. 4, 17)

Відповідно до вказаної постанови, 04.06.2021 о 10 год. 48 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLE400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Магістральній у с. Миколаївка Дніпровського району Дніпропетровської області, в межах дії дорожнього знаку 5.45, 5.70 в населеному пункті рухався зі швидкістю 99 км/год, перевищуючи встановлену обмеженням швидкість на 49 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом Trukam ТС008358. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4, 17).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.

У частині першій статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», зазначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За частиною першою статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач не визнає себе винним, зазначає що не порушував вимог п. 12.4 ПДР, оскільки рухався у відповідності до ПДР України, вимог жодних знаків не порушував. Інспектором УПП не надано доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, такі як фото та відеофіксацію правопорушення, відомостей про технічний засіб за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, не опитано очевидців, крім того, прилад, яким вимірювалась швидкість, не був закріплений відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вимірювання працівниками поліції швидкості руху може відбуватися лише у місцях, які позначені дорожнім знаком 5.70 ПДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може використовувати автоматичну фото- і відеотехніку. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті інформація про змонтовану / розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Для цього у Правилах дорожнього руху передбачено спеціальний дорожній знак 5.70 «Фото-відеофіксування порушень», який інформує про можливу фіксацію швидкості руху за допомогою спеціальних технічних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваній постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності міститься інформація, що момент вчинення правопорушення зафіксовано приладом Trukam ТС008358, в межах дії дорожнього знаку 5.70, що також не оспорюється позивачем.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача-2 долучено DVD-диск, який містить фото та відео зображення, зроблене приладом лазерного вимірювача швидкості TruСam ТС 0008358, на якому зображений транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLE400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається зі швидкістю 99 км/год. Також на фотозображенні, який міститься на вказаному DVD-диску, зроблений технічним засобом TruCam TC 008358, мається вказівка на дату 04.06.2021, зображення транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLE400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначено швидкість руху 99 км/год, а також вказано географічне місця події: вул. Магістральна, 2, с. Миколаївка, Дніпропетровська область.

Позивач факт управління транспортним засобом не заперечує, однак має застереження щодо технічного приладу, яким зроблено вимірювання швидкості руху транспортного засобу. У тексті позову представник позивача зазначила, що інспектором УПП відбувалося фіксування приладом для вимірювання швидкості Trukam ТС 007958. Представником відповідача-2 у відзиві на позовну заяву вказано, що інспектором УПП при винесенні постанови була допущена описка у назві приладу, вказано «TruСam LC 20/20 ТС 007958», тоді як вірна назва є «TruСam LC 20/20 ТС 008358».

Однак в оскарженій постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наданій представником позивача до позовної заяви та уточненої позовної заяви, зазначено, що швидкість транспортного засобу вимірювалась приладом Trukam ТС008358 (а.с. 4, 17).

В контексті наведеного вище, суд зазначає, що «TruCam» - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та номерний знак. «TruСam» автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Як вбачається з доданих до відзиву на позовну заяву документів щодо правових підстав використання, лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 №UА.TR.001 241-18 Rev.0, виданий ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центра стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), дійсний до 26.12.2028 (а.с. 43).

Відповідно до сертифікату відповідності № UА.TR.001 22 054-20 від 23.12.2020, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів, зокрема LТІ 20/20TruСАМ ІІ ТС 008358, є придатним до застосування (а.с. 44-45).

Таким чином, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 ТС008358 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год (а.с. 42).

Як вбачається з оскарженої постанови, вона дійсно містить посилання на покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam TC 008358. Наведена у позовній заяві та відзиві на позовну заяву невірна назва пристрою та його серійного номеру, а не модель пристрою, не призводить до неможливості його ідентифікації, оскільки представником відповідача-2 надано технічну документацію на вказаний прилад, тобто ідентифікувати пристрій, яким здійснено фіксацію, є цілком можливо.

Стосовно доводів представника позивача про відсутність даних щодо способу закріплення приладу фото та відеофіксації відповідно до вимог ст. 40 Закону №580-VIII, слід зазначити, що припущення про можливе закріплення вказаного приладу з порушенням встановленого порядку не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.

Таким чином, суд приходить висновку, що доводи представника позивача щодо протиправності рішення інспектора УПП Рябова В.С. ґрунтуються на формалізмі та спростовуються наданими представником відповідача доказами. Наявність події адміністративного правопорушення, яка виявилась у перевищенні ОСОБА_1 встановленого швидкісного режиму, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце, а поліцейський взводу 1 роти 4 батальйону 4 УПП Рябов В.С. діяв в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови від 04.06.2021 серії БАА №158887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.

Залишити без змін постанову серії БАА №158887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену 04.06.2021 поліцейським взводу 1 роти 4 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рябовим В.С.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1:Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: пл. Троїцька, буд. 2а, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ.

Суддя Хомініч С.В.