Рішення № 99315213, 02.09.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2021 року справа № 927/687/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець",

вул. Соборності, 100-Б, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000

електронна пошта: eko.s.k@ukr.net

lexforce.ao@gmail.com

до відповідача: Остерської міської ради,

вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівська область, 17044

електронна пошта: oster-rada@ukr.net

про стягнення 171776 грн. 22 коп.

Без виклику сторін

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець" подано позов до Остерської міської ради про стягнення 148168,27 грн. боргу, 3% річних у сумі 6787,51 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 16820,44 грн., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору №95 від 26.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору № 95 від 26.04.2019.

Позивач просить стягнути з відповідача 18500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/687/21 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від відповідача у встановлений судом строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачем визнається факт укладання між сторонами договору №95 від 26.04.2019 та факт оплати наданих послуг згідно наданих позивачем платіжних доручень та виписки з банківського рахунку на суму 499019 гривень 97 копійок. Відповідач не визнає вказані у позовній заяві обставини щодо порушення ним вимог п.п. 1.1, 3.1, 3.3 договору, зокрема щодо неоплати на користь позивача наданих ним послуг та просить суд судові витрати покласти на позивача.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від10.08.2021, у якій позивач доводи, викладені відповідачем у відзив на позовну заяву вважає безпідставними. Позовні вимоги підтримані у повному обсязі із посиланням на те, що сторонами договору прийнято рішення продовжувати надавати послуги за договором з вивезення і утилізації ТПВ і після закінчення його дії, у тому числі за межами граничної ціни договору, підтвердженням чого є надані до справи акти. Акти не визнані недійсними та не оспорені.

01.09.2021 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів від 31.08.2021, які судом до уваги не приймаються у зв?язку із порушенням процесуального строку порядку їх подання.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» належить до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» визначення виконавця послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям за кодом ДК 021:2015-90510000-5, було проведено внаслідок конкурентного відбору учасників за процедурою закупівлі відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Ргоzогго.

За результатами аукціону переможцем визнано ТОВ "ЕКО-СЕРВІС-КОЗЕЛЕЦЬ" з тендерною пропозицією 499020,00 гривень, що підтверджується роздруківкою тендерної пропозиції (додаток до відзиву №1) роздруківкою повідомлення про намір укласти договір (Додаток до відзиву №2) та роздруківкою протоколу розкриття тендерних пропозицій від 12.04.2019 року (Додаток до відзиву №3).

За результатами проведеного аукціону між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець" (позивач, виконавець) та Остерською міською радою (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з утилізації сміття та поводження зі сміттям №95 від 26.04.2019, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язаний надати послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям за кодом ДК 021:2015 - 90510000-5 (надалі - послуги) у визначений договором термін замовнику, а замовник зобов`язується прийняти і вчасно здійснити оплату за виконані послуги на умовах даного договору (а.с. 22-26).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець повинен надати передбачені договором послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям, які включають: послуги з ліквідації стихійних сміттєзвалищ (вивезення негабаритних відходів); послуги з вивезення (перевезення, захоронення) твердих побутових відходів.

Обсяг надання послуг розрахований на підставі норм, затверджених Виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування, а також відповідно до «Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (п. 2.2 договору).

Розділом 3 договору передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (наданих послуг), протягом 20-ти банківських днів (п. 3.1 договору);

Форма розрахунків - безготівкова. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця та підтверджується платіжним дорученням. Розрахунковим періодом є катендарннй місяць (п. 3.2,3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору сума договору складає 499020,00 грн. у т.ч. ГІДВ - 0,00 гри. Фінансування відбувається за рахунок коштів замовника.

Тариф за послугу з вивезення (перевезення, захоронення) ТПВ складає: 200 грн. за 1 м3, в тому числі ПДВ - 0,00 грн. Тариф за послугу з ліквідації стихійних звалищ (вивезення негабаритних відходів) складає: 122,70 грн. за 1 м3, в тому числі ПДВ - 0,00 грн. (п. 4.2, 4.3 договору).

У разі неякісного виконання виконавцем послуг, обумовлених п.1.1 договору, недоліки та строки їх усунення фіксуються двостороннім актом між виконавцем і замовником. У разі неявки, відмови від підписання представниками виконавця відповідний акт складається за участю незацікавлених осіб. Один примірник акту в обов`язковому порядку в день його складання і надсилається або надається другій стороні (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору якщо виконавець протягом строку, визначеного в акті (але не більше ніж протягом доби), не усуне недоліки за наданими послугами, замовник вправі усунути недоліки силами іншого суб`єкта господарювання за рахунок виконавця або застосувати штрафні санкції відповідно до п.9.2 договору.

Строк надання послуг: до 31.12.2019 року (п. 6.1 договору).

Місце надання послуг: 17044, Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер територія ОТГ (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 8.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати виконані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг та умов цього договору (п. 8.1.2 договору).

Відповідно до п. 8.4.1 договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані послуги.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019 або до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань в залежності від реального фінансування (п. 7.1 договору).

За доводами позивача останній надав послуги з вивезення твердих побутових відходів відповідно до умов укладеного договору на замовлення відповідача, що підтверджено актами прийому-передачі виконаних робіт №98731 без дати, на суму 46726,00 грн., №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн., №89298 від 23.07.2019 на суму 10797,60грн., №89303 від 23.07.2019 на суму 25650,00 грн., №90083 від 23.07.2019 на суму 15460,20 грн., № 90273 від 25.07.2019 на суму 8834,40 грн., №90085 від 25.07.2019 на суму 10350,00 грн., №90265 від 08.08.2019 на суму 43662,00 грн., №93427 від 19.08.2019 на суму 35250,00 грн., №93638 від 19.08.2019 на суму 35568,00 грн., №102413 від 27.08.2019 на суму 13000,07 грн., №94536 від 03.09.2019 на суму 47100,00 грн., №98732 від 16.09.2019 на суму 10400,05 грн., №102398 від 02.10.2019 на суму 53550,00 грн., №102544 від 11.10.2019 на суму 42392,00 грн., № 94537 від 11.10.2019 на суму 12113,43 грн., №103278 від 22.10.2019 на сму 39375,00 грн., №104166 від 29.10.2019 на суму 23112,40 грн.,№3010209 від 13.11.2019 на суму 22836,00 грн.,№3015525 від 03.12.2019 на суму 27900,00 грн., №6 від 14.01.2020 на суму 19000,00 грн.(а.с. 27-47), загальна суму 546021,95 грн.

Відповідач оплату за послуги з вивезення твердих побутових відходів вніс частково, неоплаченими залишилися 7(сім) актів прийому- передачі виконаних робіт з 21 (двадцяти одного), а саме відповідач не вніс оплату за актом №85631 від 14.06.2019 на суму 2944, 80 грн.; №102413 від 27.08.2019 на суму 13000, 07 грн.; №103278 від 22.10.2019 на суму 39375, 00 грн.; №104166 від 29.10.2019 на суму 23112, 40 грн.; №3010209 від 13.11.2019 на суму 22836, 00 грн.; №3015525 від 03.12.2019 на суму 27900, 00 грн.; №6 від 14.01.2020 на суму 19000, 00 грн. (а.с. 27,28,37,40,41,43,44,45,46,47).

Позивач додав до матеріалів справи копії усіх платіжних доручень, згідно із якими відповідач сплачував послуги за договором, а також виписку за рахунку позивача за 20.05.2019 (сплата 17.05.2019 за актами №81776, №81777 від 17.05.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 30300,12 грн., платіжне доручення №322 від 23.05.2019 за актом №82136 від 22.05.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 36208,00 грн., №366 від 07.06.2019 за актом №82465 від 06.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 21000,00 грн., №387 від 20.06.2019 за актом №85626 від 20.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 51450,00 грн., №408 від 03.07.2019 за актом №86389 від 25.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 34000,17 грн., №409 від 03.07.2019 за актом №85416 від 03.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 24150,00 грн., №455 від 24.07.2019 за актами №89298, 89303, 90083 від 23.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 51907,80 грн., №469 від 25.07.2019 за актами №90085, 90273 від 25.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 19184,40 грн., №492 від 08.08.2019 за актом №90265 від 08.08.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 43662,00 грн., №509 від 19.08.2019 за актами №93427 та 93638 від 19.08.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 70818,00 грн., №541 від 03.09.2019 за актом №94536 від 03.09.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 47100,00 грн., №593 від 18.09.2019 за актами №98731 та 98732 від 18.09.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 57126,05 грн., №655 від 11.10.2019 за актами №94537 від 11.10.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 12113,43 грн., №688 від 25.10.2019 за актами №102398,102544 від 25.10.2019 (призначення платежу: договір №268 від 23.10.2019) на суму 95942,00 грн. (а.с. 48-61). Загальна сума сплачених відповідачем грошових коштів становить 594961,97 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги послався на те, що відповідач оплату за надані послуги у повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість у сумі 148168,27 грн.

За доводами позивача сторонами було прийнято рішення продовжувати надавати послуги за договором, підтвердженням чого є надані до справи акти. Акти є дійснимим, не визнані недійсними та не оспорені.

Заборгованість у сумі 148168,27 грн. заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 13.07.2019 до 15.06.2021 на суму 6787,51грн., а також інфляційні нарахування за період з 13.07.2019 до 15.06.2021 на суму 16820,44 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 83-90).

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про виконання умов договору у повному обсязі щодо своєчасного прийняття та оплати виконаних виконавцем послуг.За доводами відповідача різниця між сумою договору та вартістю фактично наданих позивачем послуг і їх оплатою становить 3 копійки. При цьому позивачем не було додано до позовної заяви акти прийому-передачі виконаних робіт №81776 та №81777 від 17.05.2019, №82136 від 22.05.2019, №82465 від 06.06.2019, №85626 від 20.06.2019, №86389 від 25.06.2019, №85416 від 03.07.2019, які зазначені в поданих позивачем платіжних документах і на підставі яких здійснювалася оплата послуг в межах договору №95, у зв`язку з чим відповідачем додані до матеріалів справи копії зазначених вище актів.

Відповідач послався на про те, що з поданих позивачем копій актів, за якими нібито не здійснювалася оплата послуг за договором №95 від 26.04.2019, а саме: №№85631, 102413, 103278, 104166, 3010209, 3015525, 6, не вбачається, що ці акти складені у підтвердження надання послуг саме за спірним договором. В жодному акті немає згадки про те, що цей акт має відношення до договору №95 від 26.04.2019. Разом з тим в той період між цими ж сторонами укладалися й інші договори щодо надання аналогічних послуг. Відповідачем визнається факт укладання між сторонами договору №95 від 26.04.2019 та факт оплати відповідачем наданих послуг згідно наданих позивачем платіжних доручень та виписки з банківського рахунку на суму 499019, 97 грн. Відповідач не визнає вказані у позовній заяві обставини, щодо порушення ним вимог п.п. 1.1, 3.1, 3.3 договору, зокрема щодо не оплати на користь позивача наданих ним послуг.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задовлення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг (виконаних робіт) за актами надання послуг.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт, що між сторонами укладено договір про надання послуг з утилізації сміття та поводження зі сміттям № 95 від 26.04.2019 (сума договору складає 499020,00 грн. у т.ч. ГІДВ - 0,00 грн.), факт надання відповідачем послуг на замовлення відповідача за довогором, що підтверджено актами прийому-передачі виконаних робіт №89298 від 23.07.2019 на суму 10797,60 грн., №89303 від 23.07.2019 на суму 25650,00 грн., №90083 від 23.07.2019 на суму 15460,20 грн., №90085 від 25.07.2019 на суму 10350,00 грн., № 90273 від 25.07.2019 на суму 8834,40 грн., №90265 від 08.08.2019 на суму 43662,00 грн., №93427 від 19.08.2019 на суму 35250,00 грн., №93638 від 19.08.2019 на суму 35568,00 грн., №94536 від 03.09.2019 на суму 47100,00 грн., № 94537 від 11.10.2019 на суму 12113,43 грн., №98732 від 16.09.2019 на суму 10400,05 грн., №98731 без дати, на суму 46726,00 грн., доданими позивачем до матеріалів справи; та актами №81776 та №81777 від 17.05.2019, №82136 від 22.05.2019, №82465 від 06.06.2019, №85626 від 20.06.2019, №86389 від 25.06.2019, №85416 від 03.07.2019, доданими відповідачем до матеріалів справи.

Також доведеним є факт оплати відповідачем наданих послуг, що підтверджено платіжними дорученнями, доданими позивачем до матеріалів справи, згідно із якими відповідач сплачував послуги за договором, а також випискою за рахунком позивача за 20.05.2019 (сплата 17.05.2019 за актами №81776, №81777 від 17.05.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 30300,12 грн., платіжне доручення №322 від 23.05.2019 за актом №82136 від 22.05.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 36208,00 грн., №366 від 07.06.2019 за актом №82465 від 06.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 21000,00 грн., №387 від 20.06.2019 за актом №85626 від 20.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 51450,00 грн., №408 від 03.07.2019 за актом №86389 від 25.06.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 34000,17 грн., №409 від 03.07.2019 за актом №85416 від 03.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 24150,00 грн., №455 від 24.07.2019 за актами №89298, 89303, 90083 від 23.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 51907,80 грн., №469 від 25.07.2019 за актами №90085, 90273 від 25.07.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 19184,40 грн., №492 від 08.08.2019 за актом №90265 від 08.08.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 43662,00 грн., №509 від 19.08.2019 за актами №93427 та 93638 від 19.08.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 70818,00 грн., №541 від 03.09.2019 за актом №94536 від 03.09.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 47100,00 грн., №593 від 18.09.2019 за актами №98731 та 98732 від 18.09.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 57126,05 грн., №655 від 11.10.2019 за актами №94537 від 11.10.2019 (призначення платежу: договір №95 від 26.04.2019) на суму 12113,43 грн.).

Додане позивачем платіжне доручення №688 від 25.10.2019 за актами №102398,102544 від 25.10.2019 (призначення платежу: договір №268 від 23.10.2019) на суму 95942,00 грн. судом до уваги не приймається, оскільки не стосується предмету спору, а також не стосуються предмету спору додані позивачем акти прийому-передачі виконаних робіт №85631 від 14.06.2019 на суму 2944,80 грн., №102413 від 27.08.2019 на суму 13000,07 грн., №102398 від 02.10.2019 на суму 53550,00 грн.; №102544 від 11.10.2019 на суму 42392,00 грн., №103278 від 22.10.2019 на сму 39375,00 грн., №104166 від 29.10.2019 на суму 23112,40 грн.,№3010209 від 13.11.2019 на суму 22836,00 грн.,№3015525 від 03.12.2019 на суму 27900,00 грн., №6 від 14.01.2020 на суму 19000,00 грн., які також судом до уваги не приймаються.

Додані позивачем платіжні документи, у яких чітко визначено призначення платежу, а саме: номер акту та номер і дата договору (№95 від 26.04.2019), за якими сплачувалися грошову кошти, є належним доказом перерахування грошових коштів за спірним договором.

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку про те, що у сукупності з доданими позивачем та відповідачем актами, які співпадають із призначенням платежу у платіжних документах, які додані позивачем, сума, яка сплачена відповідачем на рахунок позивача за надані послуги складає 499019,97 грн., що також підтверджено відповідачем у поданому відзиві на позов.

Належних доказів продовження строку дії договору позивачем не надано, а посилання на норми Закону України «Про публічні закупівлі», а саме ч. 6 ст. 41, якою передбачено право на продовження строку дії договору застосуванню не підлягає, оскільки вказані норми на час укладання спірного договору не діяли.

Решту аргументів позивача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Згідно із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21.01.2018 у справі №5-249кс15.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Судом враховано твердження відповідача про те, що різниця між сумою договору та вартістю фактично наданих позивачем послуг і їх оплатою становить 3 копійки.

За таких обставин, оскільки сума договору складає 499020,00 грн., а відповідачем за спірним договором сплачено 499019,97 грн., суд доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 0,03 грн. як різниця між сумою договору та вартістю фактично наданих позивачем послуг та їх оплатою відповідачем.

За розрахунком суду суми 3% річних від суми заборгованості, інфляційних нарахувань на суму боргу, сума адвокатських витрат та сума судового збору складають менше ніж 0,001 копійку, а тому їх стягнення у грошовій одиниці України є фактично неможливим.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та судових витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець" до Остерської міської ради про стягнення 171776 грн. 22 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Остерської міської ради, вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівська область, 17044, код 04061754, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сервіс-Козелець", вул. Соборності, 100-Б, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000 , код 37894785, заборгованості у сумі 03 коп.

2. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 02.09.2021.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова