Постанова № 9931519, 15.06.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р. Справа № 2а-2552/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.

за участю секретаря судового засідання- Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Груздо Т.С.,

представника відповідача - Кмеця Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу №2а-2552/10/1870

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук

про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту позивач, СОВ Фонду соціального захисту інвалідів) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук (далі по тексту - відповідач) 28453 грн. 02 коп. адміністративно-господарських санкцій та пеню в розмірі 2194грн. 78коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі по тексту- Закон), маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів менше ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 даного Закону, не сплатив у передбаченому Законом розмірі до 16.04.2009року 28453грн. 02коп адміністративно-господарських санкцій. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 2194грн. 78коп. На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем сплаченою не була.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена, просив стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, вважав, що з огляду на неприбутковість організації відповідача та відповідно до статті 20 Закону Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно ст. 18 Закону передбачено обовязок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, (до них відноситься і відповідач Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с.6), середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства у 2008 році становила 166 осіб.

Таким чином, відповідно до ст.19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача, становить сім робочих місць (166*0,04=6,64).

Однак, фактично у 2008 році на підприємстві відповідача працювало лише 5 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (а.с. 6).

В той же час, відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук є неприбутковою громадською організацією, а тому згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій.

Однак, дану позицію суд вважає хибною, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 20 Закону сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Саме посилаючись на дану норму, відповідач стверджує, що з огляду на відсутність у нього будь-якого прибутку, на Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук норми ст. 20 Закону щодо сплати адміністративно-господарських санкцій не поширюється.

Даний висновок, на переконання суду, є хибним, оскільки зазначена норма лише констатує джерела сплати адміністративно-господарських санкцій, крім того, ні вказана норма, ні інші норми Закону не визначають, що підприємства, установи, організації, які не мають прибутку, звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу, встановленого ст. 19 Закону.

Також варто зазначити, що частина 1 статті 20 Закону, яка передбачає сплату адміністративно-господарські санкції, зазначено, що положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, у звязку з чим відповідач не може вважатися організацією якою повністю утримується за рахунок коштів Державного чи місцевого бюджету, а тому норми ст.20 Закону, які на думку відповідача звільняють його від сплати адміністративно-господарських санкцій, на Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук не поширюються.

Згідно п.4.2. Статуту інституту лубяних культур Української академії аграрних наук джерелами формування майна інституту є доходи одержані від реалізації науково- технічної продукції та різних видів господарської діяльності, пасивні доходи та придбане майно іншого підприємства (а.с. 21).

Отже, відповідач не є установою яка фінансуються повністю за рахунок Державного бюджету України, а тільки установою якій надається підтримка держави (а.с. 32).

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачуються відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарській санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що в 2008 році відповідачем не було створено у необхідній кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, із заявою до центру зайнятості про направлення до Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук для працевлаштування інвалідів в 2008 році не звертався, державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів не надавав (а.с.50).

Отже, зазначені дії на переконання суду, свідчать про не вжиття відповідачем усіх необхідних заходів, визначених ст. 18 Закону, а тому Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук зобовязаний був перерахувати позивачу у встановлений строк передбачені Законом адміністративно-господарські санкції за два нестворені робочі місця у розмірі 28453грн. 02коп.

Згідно ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В судовому засіданні встановлено, що за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, з врахуванням вищезазначених вимог, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 2194грн. 78коп.

Враховуючи, що відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 28453 грн. 02коп. за нестворені два робочих місця для працевлаштування інвалідів в 2008 році та пеня - 2194грн. 78коп., в порушення вимог Закону, на момент розгляду справи не погашені, суд, зважаючи на норми ст.19,20 Закону, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук (код ЄДРПОУ 00497845) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 30647грн. 80коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст виготовлено 18.06.2010 року.