ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1818/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,
при секретарі Кіптіла О.М.,
за участю:
представника позивача - Дігтярь Л.А.,
представника відповідача - Міняйло Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Груп"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
29 квітня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо-Груп"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Полтаві було проведено планову перевірку ТОВ "Тріо-Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.11.2007 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складений акт від 31.03.2010 року. 13.04.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001271702/0 на суму 22420,14 грн., з яким позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що має бути визнаний недійсним.
Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав. У наданих письмових запереченнях зазначив, що під час проведення планової виїзної перевірки позивача в період з 09.03.2010 року по 26.03.2010 року, ДПІ у м. Полтаві встановлено порушення ТОВ "Тріо-Груп" статті 12, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 7473,38 грн. Позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми оподатковуваного доходу у вигляді вартості рухомого майна, внесеного засновниками підприємства фізичними особами до Статутного фонду підприємства. У звязку із цим, на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», яким передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу), до підприємства застосовано фінансову санкцію в сумі 14946,76 грн. Таким чином, позивач повинен сплатити: 7473,38 грн. податок з доходів фізичних осіб та 14946,76 грн. фінансова санкція. Всього, 22420,14 грн. Просив відмовити в задоволенні позову ТОВ "Тріо-Груп".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
ТОВ "Тріо-Груп" (код ЄДРПОУ 35521809) зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію від 12.11.2007 року №15881020000007172, та з 13.11.2007 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.
Пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.03.2010 року по 26.03.2010 року працівниками ДПІ у м. Полтаві, на підставі направлення від 09.03.2010 року №615 та затвердженого плану перевірки, направлення від 22.03.2010 року №842 та наказу ДПІ у м. Полтаві від 19.03.2010 року №788, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тріо-Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.11.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.11.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складений акт №2724/23-2/35521809 від 31.03.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту статті 12, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб. А саме, позивачем, в порушення зазначених норм, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми оподатковуваного доходу у вигляді вартості рухомого майна, внесеного засновниками підприємства фізичними особами до Статутного Фонду підприємства. Не утримано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 7473,38 грн.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до ДПІ у м. Полтаві було подано заперечення, однак податковою інспекцією вказані заперечення враховані не були.
У звязку із виявленим порушенням, згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акту перевірки №2724/23-2/35521809 від 31.03.2010 року ДПІ у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2010 року №0001271702/0 та визначено ТОВ «Тріо-Груп»податкове зобовязання у загальному розмірі 22420,12 грн. (7473,38 грн. за основним платежем та 14946,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Надаючи оцінку зазначеному повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Товариство створене відповідно до рішення Загальних Зборів Засновників протоколом від 18.10.2007 року, та на даний час здійснює свою діяльність відповідно до Статуту №15881050002007172, зареєстрованого 06.08.2009 року, прийнятого у новій редакції Протоколом Загальних Зборів Засновників від 30.06.2009 року. Засновниками Товариства є громадяни України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, у періоді, що перевірявся ДПІ у м. Полтаві, товариство діяло на підставі Статуту №15881050002007172, зареєстрованого 12.11.2007 року, відповідно до якого Статутний Фонд ТОВ «Тріо-Груп»було сформовано за рахунок внесків засновників майном, розмір яких становить: ОСОБА_4 55%, ОСОБА_5 26%, ОСОБА_6 19%. Загальна сума майна, що становить внесок до Статутного Фонду за рахунок майнових внесків складає 49822,50 грн., в тому числі:
-ОСОБА_4: телевізор TFT 37 дюйм Philips 37PF973ID 14027,70 грн., ноутбук Toshibo A8-183C2D 7665,60 грн., копір n iR 2016J 5740,20 грн.;
-ОСОБА_5: телефон Nokia 8800d 5448,60 грн., ноутбук Asus F3jr 7608,00 грн.;
-ОСОБА_6: ноутбук LGZ1- A555R1 9332,40 грн.
Відповідно до підпункту «б»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно пункту 1.2 статті 1 цього Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Згідно підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 вказаного Закону, до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, зокрема переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Статтями 715, 716 Цивільного Кодексу України встановлено, що кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Отже, підприємство, яке в обмін на внесене до його Статутного Фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є податковим агентом, а тому зобов'язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, як це передбачено чинним законодавством.
Матеріалами справи підтверджується факт не утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 7473,38 грн.
Суд критично оцінює посилання позивача на Лист ДПА України від 13.08.2007 року №16031/7/17-0717 з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.
Судом встановлено, що позивач безпосередньо не звертався до органів державної податкової служби України щодо надання йому розяснення з приводу спірної ситуації, а отже і податкового розяснення, на підставі якого він міг би діяти, не отримував. Крім того, суд зазначає, що таке податкове розяснення не може змінювати положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким прямо передбачено обовязок позивача своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу.
Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу), що склав у даному випадку 14946,76 грн. (7473,38 грн. х 2).
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано доказів, які б належним чином спростовували факт допущення ним порушень, виявлених в ході проведеної ДПІ у м. Полтаві перевірки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного ДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення-рішення від 13.04.2010 року №0001271702/0, а отже, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Груп" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2010 року.
СуддяН.Ю. Алєксєєва
Судове рішення № 9931361, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1818/10/1670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: