Ухвала суду № 99310369, 31.08.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2206/19

Провадження № 1-кп/935/87/21

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

при секретарі Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Сагадіна В.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Поліщука Р.М., Карпішина С.В., Василевської О.А.

перекладача Атаєва Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві у режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.27, п.12,13 ч.2 ст.115 КК України ,-

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 12.07.2021 обвинуваченим продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, включно по 04.09.2021.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим строку обраних щодо них запобіжних заходів через неможливість закінчення розгляду справи до спливу строків тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор вказав на наявність ризиків ухилення обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на особи обвинувачених. Клопотання у письмовому вигляді долучено до матеріалів справи, завчасно вручено обвинуваченим.

Згідно положень п.20-5 Перехідних положень КПК України, оскільки один з членів колегії, а саме суддя Щербаченко І.В., перебуває у відпустці, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проводиться головуючим суддею одноособово.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисники Поліщук Р.М., Карпішин С.В. заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили в разі задоволення клопотання прокурора , обрати більш м"який запобіжний захід .

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Василевська О.А. заперечили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які підстави для продовження запобіжного заходу та не додані документи на підтвердження ризиків зазначених прокурором.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Частиною 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема, у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

За положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання таким спробам, як: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності усі обставини, у тому числі і зазначені у ст.178 КПК України.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у своєму рішенні від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ряду злочинів, зокрема і особливо тяжкого, міра покарання за який передбачає довічне позбавлення волі, судовий розгляд триває.

ОСОБА_1 - громадянин Айзербайджану, не працює, неодружений, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки на території України відсутні. У разі обрання іншого альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, у тому числі залишення території України, враховуючи наявність громадянства іншої країни.

ОСОБА_2 , громадянин Азербайджану, не працює, неодружений, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки на території України відсутні, раніше судимий за вчинення на території України умисного тяжкого злочину проти власності, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини - обвинувальний акт перебуває у провадженні Богунського районного суду м.Житомира. У разі обрання обвинуваченому іншого альтернативного запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, у тому числі залишення території України, враховуючи наявність іноземного громадянства.

ОСОБА_3 не працюючий, має на утриманні малолітню дитину, місцем реєстрації являється АР Крим - територія непідконтрольна державі Україна, порушував порядок утримання в Житомирській УВП №8.

Прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченим необхідно продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, та суворість покарання за них, що полягає у довічному позбавленні волі за найтяжчий з них, зважаючи, що судовий розгляд триває, наявна висока ймовірність продовження обвинуваченими протиправної поведінки і надалі, з огляду на особи обвинувачених. Достатні стримуючі фактори, у разі застосування до обвинувачених менш суворих запобіжних заходів, на переконання суду, відсутні. Будь-які відомості щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання під вартою обвинувачених суду не надано.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинувачених менш суворого виду запобіжного заходу та про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор. Продовження строку тримання під вартою не є значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмежень прав особи на вільне пересування. Такий строк тримання під вартою суд вважає прийнятним і виправданим для втручання в права і свободи обвинувачених.

Керуючись ст.331 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 29.10.2021 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 29.10.2021 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 29.10.2021 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова