Рішення № 99308830, 31.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1469

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 640/30306/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - позивач), адреса: 65107, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83 до Антимонопольного комітету (надалі - відповідач), адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Липківського, будинок 45, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 19 жовтня 2020 року № 19504-р/пк-пз.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення, як таке, що прийняте с порушенням вимог чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що його рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З аналізу матеріалів, та що не заперечувалось сторони, судом було встановлено, що позивачем було оголошено закупівлю - відкриті торги в системі Prozzoro за кодом ДК 021:2015 - 799990000-0 «різні послуги, пов`язані з діловою сферою» (послуги з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області) (надалі - процедура закупівлі).

Під час проведення процедури закупівлі позивачем виявлені порушення законодавств у сфері публічних закупівель.

На підставі викладених обставин, рішенням тендерного комітету, викладеним у протоколі від 25 вересня 2020 року № 25 було відмінено процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-V-III, у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

- в порушення пункту 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель не містить інформацію стосовно мови (мов), якою (якими) повинні готуватись тендерні пропозиції;

- у пункті 4 тендерної документації «Результати торгів та укладання договору про закупівлю», а також в пункті 3.2. проекту договору помилково вказані посилання на статтю 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19 квітня 2020 року щодо порядку внесення зміни до Договору закупівлі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням учасник торгів ТОВ «ЛЕНД.КОМ» звернулось до відповідача із скаргою на рішення замовника щодо необґрунтованої відміни торгів.

Надалі, рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 19 жовтня 2020 року № 19504-р/пк-пз, було зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати рішення про відміну процедури закупівлі - «Послуги з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020- 06-16-008795-с.

Виходячи з викладених обставин та вважаючи, що рішення в частині зобов`язання позивача внести зміни до тендерної документації протиправним, необґрунтованим, прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливим, без дотримання принципу рівності перед законом, та, таким, що створює несправедливу дискримінацію замовника в порівнянні з скаржником; непропорційним, зокрема з без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів замовника і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що згідно зі статею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

На підставі наведеної норми закону, на переконання позивача, можна зробити висновок, що за таких обставин внесення змін до конкурсної документації з метою усунення виявлених порушень на стадії обрання переможця закупівлі вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено.

У зв`язку з зазначеним, позивач вважає, що ним законно та обґрунтовано прийнято рішення про відміну процедури закупівлі

Не погоджуючись з викладеними позивачем аргументами та доводами, представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якій останній зазначає, що рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області є необгрунтованим та не правомірним, оскільки, Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає відміну процедури закупівлі з підстав, зазначених позивачем у своєму протоколі від 25 вересня 2020 року № 25.

За твердженнями представника відповідача, уповноваженим органом при винесенні оскаржуваного рішення було правомірно встановлено, що Замовник не довів та документально не підтвердив, що підстави зазначені Замовником для відміни провдення тендерної процедуру є обґрунтованою підставою для відміни процедури закупівлі, визначеною статтею 32 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, на думку представника відповідача, замовник не довів та документально не підтвердив наявність порушень, які неможливо усунути та наявність підстав для відміни процедури закупівлі.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відмінивши процедуру закупівлі з наведених підстав, позивач порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в цій частині.

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

З огляду на викладене, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922 (надалі - Закон України «Про публічні закупівлі».

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За визначенням пунктів 18, 31, 32 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закон України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Стаття 18 Закон України «Про публічні закупівлі» визначає порядок оскарження процедур закупівлі, відповідно до частини першої якої, скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Відповідно до приписів частин 18 - 20 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право:

- про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

- про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі..

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

У частині 22 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються..

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Відповідно частини 23 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації визначається замовником, у свою чергу, орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення про наявність або відсутність порушень процедури закупівлі.

Як встановлює пункт 4 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Суд, дослідивши матеріали справи погоджується із висновками відповідача, зробленого в рішенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 2020 року замовником у системі Prozzoro опубліковано протокол засідання тендерного комітету № 25, яким прийнято рішення відмінити процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

- в порушення пункту 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель не містить інформацію стосовно мови (мов), якою (якими) повинні готуватись тендерні пропозиції;

- у пункті 4 тендерної документації «Результати торгів та укладання договору про закупівлю», а також в пункті 3.2. проекту договору помилково вказані посилання на статтю 36 Закону в редакції до 19 квітня 2020 року щодо порядку внесення зміни до Договору закупівлі.

В процесі розгляду справи судом, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та виходячи з встановлених вище судом обставин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України замовник відміняє тендер у разі:

- відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

- неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

В свою чергу, згідно аналізу змісту розміщеного на веб-сайті уповноваженого органу, Замовником оприлюднений протокол засідання тендерного комітету від 25 вересня 2020 року № 25, причина відміни - неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Також, суд звертає увагу, що змісту вказаного вище протоколу вбачається наступне:

«1. Голову тендерного комітету Сергія Вербовщука, який доповів що: Під час проведення Процедури закупівлі - «Послуги з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020-06-16-008795-c виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Зокрема, в порушення пункту 8 частини 2 статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель не містить інформацію стосовно мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Крім того, у підпункті 8 пункту 4 Тендерної документації «Результати торгів та укладання договору про закупівлю», а також пункті 3.2. Проекту Договору помилково вказані посилання на статтю 36 Закону в редакції до 19.04.2020 щодо порядку внесення змін до Договору закупівлі.

При цьому, відповідно до Закону України Про «Публічні закупівлі» в редакції чинній на час публікації оголошення стаття 36 Закону встановлює умови застосування процедури торгів з обмеженою участю.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначені статтею 41 Закону, яку необхідно було зазначити.

Тобто при складанні Тендерної документації та проекту Договору Замовником помилково внесені дані щодо норм Закону, якими регулюються відповідні відносини.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в поточній редакції необхідно застосовувати частину 4 та частину 5 статті 41 Закону, та саме на статтю 41 Закону необхідно було робити посилання.

Ураховуючи викладене, Голова тендерного комітету Сергій Вербовщук запропонував відмінити Процедури закупівлі «Послуги з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2020-06-16-008795-C на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону, у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Вирішили: Відмінити Процедуру закупівлі - «Послуги з проведення державної інвентаризації земель в Одеській області», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-06-16-008795-C на підставі пункту 2 частини 1 статті 32 Закону, у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.»

Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Закон України «Про публічні закупівлі», з урахуванням встановлених Позивачем порушень, в даному випадку, не передбачає відміну процедури закупівлі з підстав, зазначених позивачем у протоколі від 25 вересня 2020 року № 25.

В такій ситуації, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закон або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Так, суд погоджується з доводами позивача, що за таких обставин внесення змін Документації з метою усунення виявлених порушень на стадії обрання переможця закупівлі вимогами Закону не передбачено.

Однак, в даному випадку, відміняючи процедуру закупівлі, у діях Замовника містяться ознаки упередженого підходу до визначення переможця процедури закупівлі, що у свою чергу є грубим порушенням принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону, а перш за все: відкритості та прозорості на всіх стадіях публічних закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/прощеної закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Таким чином, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем у рішенні, що оскаржується є законними та обґрунтованими.

Враховуючи наведене, на переконання суду, Замовник, відмінивши процедуру закупівлі з наведених підстав, порушив вимоги Закону в цій частині, при цьому, Замовником не було доведено та документально не підтверджено неможливість усунення порушень, зазначених у Протоколі

Отже, виходячи з викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що хоча під час проведення процедури закупівлі Замовник допустив порушення, водночас дані порушення можна було виправити у відповідності до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, оцінивши докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючі встановлені вище судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення та про правомірність висновків викладених уповноваженими особами відповідача у даному рішенні, у зв`язку з чим, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно з частини 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова