Рішення № 99308824, 31.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 640/16711/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі -відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії, а саме відмову Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги менше 200-кратного прожиткового мінімуму; зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, визначеної законом, а саме статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію» та наказу МВС України від 11 січня 2016 року № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) чи втрати працездатності поліцейського»; зобов`язати нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач акцентує увагу на тому, що остання проходила службу в органах внутрішніх справ. На підставі свідоцтва про хворобу №68 від 02 жовтня 2019 року, виданого військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києва» визнана не придатною до служби та була звільнена на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №1152 о/с від 24 жовтня 2019 року через хворобу. Як вбачається з довідки серії АГ №0025762 від 26 листопада 2019 року позивачу було установлено 25% втрати професійної працездатності. У зв`язку з тим, що тривалий час перебуваючи на лікарняних, стаціонарному лікуванні та тяжкості захворювань позивач вимушена була повторно звернутися для проходження медичної комісії, не погодившись з попереднім висновком. Беручи до уваги карантин, який було запроваджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року та яким припинено функціювання господарської та будь-якої діяльності, в тому числі медично-діагностичної діяльності з 12 березня до 26 квітня 2020 року, позивач не мала можливості вчасно пройти належну комісію. Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02 квітня 2020 року зазначений карантин було продовжено. Як результат, позивач отримала повторний висновок комісії лише 25 травня 2020 року та одразу звернулась до начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України у належному розмірі. Проте, листом від 15 червня 2020 року за №3-105/125/30/02-2020 Головне управління Національної поліції у м. Києві повідомило про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги у належному розмірі у зв`язку з пропущенням шести місячного строку на подання відповідної заяви після звільнення із служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов представник Головного управління Національної поліції у м. Києві просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що позивачу інвалідність встановлено після спливу шести місяців з моменту звільнення, а саме 14 травня 2020 року. Відтак, відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

У відповіді на відзив позивач посилається на практику Верховного Суду та звертає увагу на те, що у зв`язку з карантином, який впроваджено на території України, не було реальних можливостей здійснити повторне обстеження. А отже, беручи до уваги факт, що експертною комісією повторне обстеження відбулося одразу після послаблення карантинних обмежень і іншим шляхом призначити відповідну інвалідність не було можливостей, навіть незважаючи на вчасне звернення, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ до 24 жовтня 2019 року та служила в органах Національної поліції.

02 жовтня 2019 року на підставі свідоцтва про хворобу №68, виданого військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» було визнано ОСОБА_1 не придатною до служби в поліції.

24 жовтня 2019 року позивача було звільнено відповідно до наказу №1152 о/с згідно з пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»

26 листопада 2019 року позивачу установлено 25% втрати професійної працездатності відповідно до довідки серії АГ №0025762.

25 травня 2020 року довідкою АВ №0996471 було встановлено інвалідність ІІІ групи з 14 травня 2020 року та ступінь втрати професійної працездатності 50%.

15 липня 2020 року листом Головного управління Національної поліції у м. Києві №3-105/125/30/02-2020 позивачу було відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги.

Незгода позивача із зазначеним рішенням Головного управління Національної поліції у м. Києві зумовила звернутися до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07 листопада 2015 року №580-VIII

Стаття 97 Закону №580-VIII визначає, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 100 Закону №580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11січня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (Порядок №4), які визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Пунктом 4 Розділу І Порядку №4 визначено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема:

2) під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

Згідно пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 4 - 6, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видала(в) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 7 - 9, засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи, та перевіряє особа, що їх приймає.

У додатку 1 Порядку №4 закріплено форму заяви (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, згідно якої у заяві необхідно зазначити підставу виплати ОГД.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Отже, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, слугує підставою для призначення та виплати ОГД згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала втрату працездатності (захворювання) внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, яка була встановлена довідкою серії АГ №0025762, а саме 25% втрати професійної працездатності. Позивача було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до наказу від 24 жовтня 2019 року №1152 о/с на підставі свідоцтва про хворобу №68. Однак, як вбачається з довідок, лабораторних досліджень та виписок, які додає позивач у додатках до позову, остання постійно перебувала у медичних закладах, здійснювала лабораторні дослідження та перебувала на стаціонарному лікуванні - це підтверджується з виписок медичних карток стаціонарного хворого, а саме:

1. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2447 позивач перебувала у медичному закладі з 31 травня 2019 року - 20 червня 2019 року.;

2. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3879 позивач перебувала у медичному закладі з 16 вересня 2019 року - 04 жовтня 2019 року.;

3. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №5589 позивач перебувала у медичному закладі з 24 грудня 2019 року - 06 січня 2020 року.;

4. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №174 позивач перебувала у медичному закладі з 14 січня 2020 року - 26 січня 2020 року.;

5. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №582 позивач перебувала у медичному закладі з 03 лютого 2020 року - 19 лютого 2020 року.;

6. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1372 позивач перебувала у медичному закладі з 21 березня 2020 року - 10 квітня 2020 року.;

Так, відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертизи АВ № 0996471 позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи від 14 травня 2020 року з причин, пов`язаних з проходженням служби в поліції.

З системного аналізу викладеного вбачається, що позивача звільнено зі служби 24 жовтня 2019 року, ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 25 травня 2020 року, з заявою про виплату ОГД позивач звернулась 28 травня 2020 року.

Суд погоджується з доводами відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку з моменту звільнення зі служби.

Проте, як зазначено вище, позивач у період з 31 травня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, що, на думку суду, є самостійною поважною причиною пропуску строку звернення з заявою про виплату ОГД.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» №211 від 11 березня 2020 року впроваджено карантин із 12 березня до 26 квітня 2020 року на всій території України та встановлені особливі умови.

При цьому, законодавчо не було врегульовано питання перебігу інших (не процесуальних) строків під час встановлення карантину.

Проте, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

В даному випадку суд вбачає наявними підстави для застосування аналогії закону.

Таким чином, встановивши, що у позивача є усі три обов`язкові умови для призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, а тому позовна вимога з приводу визнання відмови Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо призначення одноразової грошової допомоги протиправною підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві прийняти рішення щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, визначеної законом, а саме статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію» та наказу МВС України від 11 січня 2016 року № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) чи втрати працездатності поліцейського»; зобов`язати нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Проаналізувавши матеріали справи, докази та обставини, на які посилаються сторони, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених вище вимог позивача з огляду на відсутність доказів встановлення позивачу ІІ групи інвалідності станом на час звернення з заявою про виплату ОГД.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, отже відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлену листом від 15 червня 2020 року №3-105/125/30/02-2020

3.Зобов`язати Головне управління Національної поліції України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 28 травня 2020 року відповідно до статті 97 Закону України "Про національну поліцію", з дотриманням Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11 січня 2016 року та з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.

4.У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко