Рішення № 99308816, 31.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 640/20833/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить:

-визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо вірного нарахування (призначення) пенсії протиправною;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зробити нарахування (призначення) пенсії з урахуванням оригіналу Довідки №2 Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03 січня 2017 року та постанови Печерського районного суду міста Києва № 757/43886/16-а від 06 грудня 2016 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України міста Києва виплатити різницю недоданої пенсії з дня звернення за пенсією 01 травня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона 30 січня 2020 року звернулася до відповідача із заявою про долучення до матеріалів пенсійної справи оригіналу довідки про заробітну плату, видану Апаратом Верховної Ради України від 03 січня 2017 року № 9-1-12/2 на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року, та зробити нарахування пенсії з урахуванням зазначеної довідки.

Листом від 14 лютого 2020 року № 2600-0307-8/15234 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про відмову в здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що до пенсійної справи позивачки долучено оригінал довідки, виданої Управлінням справами Апарату Верховної Ради України про заробітну плату від 03 січня 2017 року №9-1-12/2, виданої відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року.

З набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VII (далі - Закон № 889-VII) скасовано, зокрема, статтю 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ). Закон № 889-VII не передбачає проведення перерахунку пенсій державним службовцям, в тому числі призначених згідно із Законом №3723-ХІІ.

Представник позивача у своїй відповіді на відзив зазначив, що довідку, яку позивач надала про заробітну плату від 03 січня 2017 року № 9-1-12/2, подано для вірного призначення пенсії, в якій визначена заробітна плата за посадою головного наукового консультанта у 2010 році та з якої потрібно призначити пенсію з 01 травня 2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач з 01 травня 2010 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про долучення до матеріалів пенсійної справи оригіналу довідки про заробітну плату, виданої Апаратом Верховної Ради України від 03 січня 2017 року № 9-1-12/2, та нарахування пенсії з урахуванням зазначеної довідки. Підставою для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві позивач вказала постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року.

Листом від 14 лютого 2020 року за вих. № 2600-0307-8/15234 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність можливості для здійснення перерахунку пенсії державним службовцям, оскільки з набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VII скасовано, зокрема, статтю 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень № 889-VII). Закон № 889-VII не передбачає проведення перерахунку пенсій державним службовцям, в тому числі призначених згідно із Законом № 3723-XII, а у доданій позивачкою постанові Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року відсутні зобов`язання щодо Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначались Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі по тексту - Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року у справі №2-а-626/10, якою задавлено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва зробити перерахунок стажу державної служби ОСОБА_1 , до якого зарахувати стаж науково-технічної діяльності 13 років 10 місяців та виконати перерахунок пенсії з урахуванням стажу науково-технічної діяльності, починаючи з дня звернення за пенсією ОСОБА_1 призначено пенсію.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у справі №757/43886/16а задоволено позов ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України та, зокрема, зобов`язано Управління справами Апарату Верховної Ради України видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, яка видається непрацюючому державному службовцю по відповідній посаді працюючого державного службовця на 2010 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №№865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсії» і постанови Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року №19-11 «Про затвердження форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», для вірного призначення (нарахування) пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт не відповідності довідки Апарату Верховної Ради України від 02 червня 2010 року №9-1-12/24 нормам постанови Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1 не потребує доказуванню.

На виконання постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у справі №757/43886/16а Апаратом Верховної Ради України видано довідку про заробітну плату від 03 січня 2017 року №9-06.12.2016.

Суд наголошує, що в даному випадку не має місце проведення перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

В даному випадку має місце перерахунок пенсії у зв`язку із помилкою при нарахуванні пенсії під час призначення.

Відповідно до статті 90 Закону України Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно частин 1, 3 статті 44 Закону України Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 45 Закону України Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до статті 46 Закону України Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З огляду на викладене, оскільки позивачу нараховано пенсію на підставі довідки Апарату Верховної Ради України, яка не відповідала нормам постанови Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1, що встановлено постановою Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у справі №757/43886/16а, отже, на думку суду, має місце невірне нарахування пенсії при призначенні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а відтак суд вбачає наявними підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03 січня 2017 року з 01 травня 2010 року.

Так, позивачем заявлено вимогу про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо вірного нарахування (призначення) пенсії протиправною, проте матеріалами справи підтверджено, що відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03 січня 2017 року з 01 травня 2010 року, отже належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними дій щодо такої відмови.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність відмови відповідача нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03 січня 2017 року з 01 травня 2010 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату № 9-1-12/2 від 03 січня 2017 року з 01 травня 2010 року з урахуванням виплаченого.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04071, місто Київ, вулиця Більварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко